ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 2-3367/12

провадження № 2/753/441/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"07" червня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді Дубаса В.А., при секретарі Ридзель О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності та об'єкти нерухомого майна», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Дарницький районний відділ Головного управління ДМС у м.Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності та об'єкти нерухомого майна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУМВС України в м.Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Обґрунтовуючи позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від (а.с. 65-69) банк виходить з того, що між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2 21.12.2006 року було укладено кредитний договір №330-06-И, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 103 300 дол. США для придбання двохкімнатної квартири на строк до 18.12.2026 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом.

Позивач виконав умови кредитного договору та надав ОСОБА_2 зазначені грошові кошти у повному обсязі.

Разом з тим, ОСОБА_2 умови договору кредиту належним чином не виконує і станом на 16.09.2011 року сума загальної кредитної заборгованості перед позивачем складає 2 328 570 грн. 09 коп.

Крім того, 21.12.2006 року між позивачем та відповідачем з метою забезпечення згаданого договору кредиту укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно: двокімнатну квартиру №32, загальною площею 46,60 кв.м., жилою площею 31,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 21.12.2006 року за реєстровим №2283, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 21.12.2006 року за реєстровим №1813949.

Зважаючи на неналежне виконання ОСОБА_2 умов вказаного договору кредиту від 21.12.2006 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить суд звернути стягнення на зазначений предмет іпотеки (шляхом визнання за банком права на продаж будь-якій особі-покупцеві із встановленою початковою оціночною вартістю) у вигляді квартири, виселити мешканців квартири без надання іншого житла, шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 передати позивачу предмет іпотеки по акту прийому-передачі із ключами від нього та передати в управління банку на період до моменту продажу предмет іпотеки.

Ухвалою суду (яку занесено до журналу судового засідання) від 02.04.2012 року, за клопотанням представника позивача Лапшикової О.Г. до розгляду справи залучено у якості співвідповідача ОСОБА_3 та у якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета позову - КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності та об'єкти нерухомого майна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дарницького РУ ГУМВС України в м.Києві (правонаступником якого є Дарницький районний відділ Головного управління ДМС у м.Києві).

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач: ОСОБА_2. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Відповідач: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить її заява про відкладення судового розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю її захисника у іншому судовому процесі (а.с. 163). Суд ухвалив, визнати неявку у судове засідання відповідача та її представника за відсутності поважних причин, оскільки суду не надано належних доказів, що наведені у зазначеній заяві.

Треті особи: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності та об'єкти нерухомого майна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Третя особа: Дарницький районний відділ Головного управління ДМС у м.Києві в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак направила до суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника (а.с. 151, 153, 154).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та ухвалити рішення на підставі даних та доказів наявних у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2 21.12.2006 року було укладено кредитний договір №330-06-И, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 103 300 дол. США для придбання двохкімнатної квартири на строк до 18.12.2026 року зі сплатою 12% річних за користування кредитом (а.с.9-13).

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит». Відповідно до Статуту ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» затвердженого Рішенням Загальних зборів акціонерів від 02.09.2009 року Протокол №4 ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» перейменовано на ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (а.с. 49-51).

Відповідно матеріалів справи, ухвалою суду від 28.05.2012 року провадження у справі було зупинено до розгляду Дарницьким районним судом м.Києва справи №2-3812/12 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним та усунення перешкод у здійсненні права власності (а.с. 138-139).

Ухвалою суду від 18.04.2013 року відновлено провадження у справі, оскільки рішення у справі №2-3812/12 за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним та усунення перешкод у здійсненні права власності ухвалено та набрало законної сили (а.с.149).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при цьому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, що встановлено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. та сплати процентів, належних йому відповідно до кредитного договору.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 16.09.2011 року заборгував позивачу кошти у сумі 2 328 570 грн. 09 коп, що складається із заборгованості за кредитом у сумі 99 320,28 дол. США, що за курсом НБУ становить 791 910 грн. 39 коп., несплачених відсотків у сумі 32 757,43 дол. США, що за курсом НБУ становить 261 184 грн. 82 коп., заборгованості по нарахованій щомісячній комісії у сумі 32 708 грн. 28 коп., несплаченої пені у сумі 1 242 766 грн. 60 коп., що підтверджується розрахунком, який перевірено судом (а.с.29-41).

Крім того, 21.12.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 з метою забезпечення згаданого договору кредиту укладено іпотечний договір, згідно якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру №32, загальною площею 46,60 кв.м., жилою площею 31,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 21.12.2006 року за реєстровим №2283, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 21.12.2006 року за реєстровим №1813949 (а.с.97-98).

Як вбачається з рішення Дарницького районного суду м.Києва від 25.06.2010 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 (а.с.165).

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Частинами 1, 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право iпотекодержателя на продаж предмета іпотека будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. У разі видачі заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості за договором кредиту відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки дана іпотека є дійсною і для набувача квартири - ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: зокрема, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Окрім того, ст.38 цього Закону передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, у частині 6 визначає, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як вбачається з висновку по аналізу та оцінці забезпечення кредиту від 13.10.2011 року (а.с. 42-46), який проведено суб'єктом оціночної діяльності, ринкова вартість ринкова вартість предмету іпотеки складає 459 000 грн. 00 коп., з огляду на те, що заставна вартість предмету іпотеки визначена самими сторонами за іпотечним договором у п.3 станом на день розгляду справи суттєво змінилась, тому суд вважає за можливе визначити початкову ціну предмету іпотеки згідно вказаного висновку суб'єкта оціночної діяльності у сумі 459 000 грн. 00 коп.

Таким чином, з умов укладених між позивачем та відповідачем правочинів та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в частині звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, в частині пред'явлених банком позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити вказану квартиру та забезпечити її виселення суд вважає за необхідне відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

У матеріалах справи відсутні докази про отримання відповідачами письмової вимоги іпотекодержателя добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Оскільки законом передбачений певний порядок добровільного виселення за вимогою банку, і цей порядок банком не дотриманий, позов про виселення без дотримання попереднього порядку є передчасним.

Щодо позовних вимог про одержання дублікатів правовстановлюючих документів на квартиру, дублікатів технічної документації, то вони не підлягають задоволенню з огляду на задоволення вимог про зобов'язання відповідачів передати ключі від квартири з правовстановлюючими документами та технічною документацією.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і ході судових засідань.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 530, 536, 554, 614, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 6, 10, 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №330-06-И від 21.12.2006 року (який укладено між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та ОСОБА_2) у сумі 2 328 570 грн. 09 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру №32, загальною площею 46,60 кв.м., жилою площею 31,00 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності на підставі рішення Дарницького районного суду м.Києва від 25.06.2010 року ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та яка раніше належала на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.12.2006 року ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 25745867, знаходиться за адресою: м.Київ, вУл. Артема, 60) права на продаж будь-якій особі-покупцеві предмета іпотеки з початковою ціною продажу у 459 000 (чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп. із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передати Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» зазначений предмет іпотеки: квартиру №32, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із ключами від неї, правовстановлюючі документи на квартиру (рішення Дарницького районного суду від 25.06.2010 року у справі №2-4748/09, що набрало законної сили та зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.11.2010 року), технічну документацію по акту прийому-передачі протягом 10-ти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Передати квартиру №32, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на період до моменту реалізації.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856, розташоване за адресою: м.Київ, вул. Артема, 60) витрати по сплаті судового збору у сумі 2823 грн. та у сумі 94 грн. 10 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ В.А. ДУБАС