№ 2 - 1603

2007 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2007 року                                                                                                              м.  Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Хорунжого І. Д.

при секретарі -                        Дятловій А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

26 вересня 2007 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 11 жовтня 1997 року (актовий запис № 107 ) Комсомольською сільською радою Зміївського району Харківської області.

Від вказаного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

У позовній заяві позивач зазначила,  що сімейні стосунки не склалися через несумісність характерів,  різних поглядів на життя,  примирення не можливе,  шлюб розпався остаточно,  з 2006 року сторони мешкають окремо.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги,  зазначила,  що примирення не можливе,  збереження сім'ї суперечило б її інтересам та інтересам дитини.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав,  не заперечував проти розірвання шлюбу,  просив провести розгляд справи у попередньому судовому засіданні.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

2.

Згідно свідоцтва про шлюб,  шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано 11 жовтня 1997 року (актовий запис № 107 ) Комсомольською сільською радою Зміївського району Харківської області. ( а.с. 10).

Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  що підтверджується копією свідоцтва про народження. ( а.с. 7).

Сторони фактично припинили шлюбні стосунки,  разом не живуть з червня 2006 року,  спільне господарство не ведуть.

Спору про розподіл майна та місце проживання дитини не мають.

Згідно  ст.  160 Сімейного Кодексу України,  місце проживання дитини,  яка не досягла десяти років,  визначається за згодою батьків.

У відповідності зі  ст.  112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону,  не порушує права чи інтереси інших осіб.

За таких обставин подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу стало неможливим і суперечило б інтересам позивача.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з відповідача належить стягнути судовий збір в розмірі 17 грн.

Керуючись  ст.  ст.  ПО,  112 Сімейного кодексу України,   ст.   ст.  130, 174ЦПК України,  суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  зареєстрований 11 жовтня 1997 року ( актовий запис № 107) Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області -розірвати.

Дитину ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження залишити жити з матір'ю ОСОБА_1

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 17 грн.

ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.