ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8256/13 04.07.13

За позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1) Міністерства інфраструктури України

2) Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця"

до Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707"

про стягнення 1 925 156,42 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від прокуратури: Янківський С.В.

від позивача 1: Усов О.О.

від позивача 2: Слободянюк Ю.М., Божко В.П.

від відповідача: Клінішева М.В., Поліщук О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Перший заступник прокурора міста Києва звернувся в інтересах держави з позовом до Господарського суду міста Києва в особі: 1) Міністерства інфраструктури України", 2) Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" до Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (далі-відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 1 835 212,61 грн., пені в сумі 74 953,17 грн., 3% річних у розмірі 14 990,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору субпідряду №25/07 від 05.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.05.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників позивача-1, відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У судовому засіданні 06.06.2013 р. судом оголошувалась перерва до 20.06.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав клопотання про продовження строків вирішення спору та про витребування доказів, в якому просить витребувати у Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" усі підтверджуючі документи, на підставі яких складався акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за кошторисом №4-1-13 контактна мережа та лінія ДПР на ст. Лозова за грудень 2012 р.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання про витребування доказів з підстав необґрунтованості.

У судовому засіданні 20.06.2013 р. судом оголошувалася перерва до 04.07.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

01.07.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що сторони домовились, що обов'язковою умовою оплати за договором є підписання актів за спеціальною формою - КБ-2в та КБ-3. Натомість, спірний акт за грудень 2012 р. не відповідає формі первинного документу з обліку в будівництві. Отже, лише акт, належно складений за формою КБ-2в, у відповідності до вимог ст. 43ГПК України, може підтверджувати обсяги робіт, виконаних позивачем.

У даному судовому засіданні представники прокуратури та позивачів підтримали заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів проти позову заперечили, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.07.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2011 р. між Дочірнім підприємством "Електромонтажний поїзд № 707" та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" був укладений договір субпідряду №25/07, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати у встановлений строк будівельно-монтажні роботи по влаштуванню контактної мережі для електрифікації об'єкту Південної залізниці, відповідно до проектно-кошторисної документації. Відповідач зобов'язався надати позивачу обсяги робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, необхідні матеріали і обладнання, прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 2.5. договору роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно п. 3.1. договору ціна предмета договору з розшифровкою витрат приведена у розрахунку договірної ціни і становить 52 712 435,00 грн.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що позивач щомісячно складає та надає відповідачу форми КБ-2в, КБ-3 до 30 числа звітного місяця, а документи, що підтверджують фактичну вартість використовуваних матеріальних ресурсів - за 5 днів до надання актів приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 4.5. договору остаточні розрахунки між позивачем та відповідачем проводяться протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно п. 6.2.5. договору відповідач зобов'язаний приймати та оплачувати роботи, виконані позивачем, відповідно до наданих форм КБ-2в та КБ-3 за умови їх підписання відповідачем.

Пунктом 10.3. договору встановлено, що у випадку прострочення терміну оплати платежів з вини відповідача, відповідач зобов'язується сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної суми цього договору.

Згідно п. 10.4. договору нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем-2 згідно договору були виконані, підрядні роботи на суму 1 998 393,48 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012 р. та за грудень 2012 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві-2 1 885 212,61 грн. При цьому, 30.01.2013 р. здійснив часткову оплату на суму 50 000,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 1 835 212,61 грн. Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 74 953,17 грн. пені та 14 990,64 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору субпідряду №25/07 від 05.07.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав передбачені договором підрядні роботи на суму 1 998 393,48 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2012 р. та за грудень 2012 р.

Відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого заборгував позивачеві 1 835 212,61 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 4.5. договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи в розмірі 1 835 212,61 грн. настав з моменту отримання актів прийому-передачі виконаних робіт та повинен бути виконаний до 17.01.2013 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Щодо твердження відповідача, що підписаний між сторонами спірний акт за грудень 2012 р. не відповідає формі первинного документу з обліку в будівництві є лише припущенням відповідача, оскільки не зазначення конкретної форми акта (КБ-2в; КБ-3) не являється підтвердженням того, що акт за змістом не відповідає вимогам для таких актів.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 838 ЦК України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Таким чином, оскільки роботи позивачем виконані належним чином та передані відповідачеві за актами прийняття виконаних робіт, виконання таких робіт відповідачем не заперечується, обов'язок оплати робіт залишається за відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору субпідряду №25/07 від 05.07.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 1 835 212,61 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 74 953,17 грн. пені та 14 990,64 грн. 3% річних за період з 17.01.2013 р. по 24.04.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий прокуратурою розрахунок пені та 3% річних, який відповідає вимогам законодавства, розрахований з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 17.01.2013 р. по 24.04.2013 р., а тому суд визнає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 150-А, оф. 95, код ЄДРПОУ 33936276), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 04713033) 1 835 212 (один мільйон вісімсот тридцять п'ять тисяч двісті дванадцять) грн. 61 коп. - основного боргу, 74 953 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 17 коп. - пені, 14 990 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 64 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Електромонтажний поїзд № 707" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 150-А, оф. 95, код ЄДРПОУ 33936276), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення до Державного бюджету України 38 503 (тридцять вісім тисяч п'ятсот три) грн. 13 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 08.07.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.