Справа № 2-12301/11
Провадження № 2/761/944/13
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.
при секретарі Лазоришинець К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 (Позивачка) звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2, (Відповідач1) Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська» (Відповідач2 або КП ЖЕК «Дегтярівська»), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
У кінці червня 2012р. вказана цивільна права надійшла до провадження судді Маліновської В.М. та призначена до судового розгляду.
17.09.2012р. за заявою Позивачки до участі у справі залучено співвідповідачем ОСОБА_3 (Відповідач3), якій на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
Позивачка неодноразово подавала заяви про зміну позовних вимог (а.с. 96-102, 111, 112, 143-152). З урахуванням останніх уточнень від 17.12.2012, прийнятих судом, позивачка просила: - стягнути солідарно з Відповідачів1, 2, 3 на її користь відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 399,00грн. (згідно дефектного акту від 18.10.2012р.), 4 152,10грн. (згідно чеків на придбання будівельних матеріалів), а всього 6 551,10грн.: - стягнути солідарно з Відповідачів 1, 2, 3 на її користь відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 2 000,00грн.; - стягнути з Відповідачів1, 2, 3 на її користь суму 2 283,56грн. (згідно чеків на придбання серцево-судинних ліків); - стягнути з Відповідачів на її користь судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 113,56грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі - 120,00грн.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що з вини відповідачів відбувається неодноразове затоплення її квартири АДРЕСА_2, що підтверджується актами комісії КП ЖЕК «Дегтярівська» починаючи з березня 2011 року. Причиною затоплення її квартири згідно вказаних актів стало протікання у санвузлі труби холодного водопостачання в перекритті в квартирі № 49 та незадовільна герметизація між ванною і стіною в цій квартирі, що розташована поверхом вище над її квартирою. Зокрема, залиттям пошкоджено приміщення туалету, ванної кімнати та кухні. Мешканці квартири №49 доступу до свої квартири не надають, а працівники КП ЖЕК «Дегтярівська» на її неодноразові звернення з'ясувати причини залиття та ліквідувати недоліки залиття не реагують.
З огляду на викладене, Позивачка була вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав, проте за час розгляду справи в суді наслідки залиття її квартири Відповідачами не усунуто і випадки залиття продовжуються.
Для усунення причин залиття квартири Позивачки працівники КП ЖЕК «Дегтярівська» вибили стелю у ванній кімнаті та туалеті квартири Позивачки діаметром 25см. (дефектний акт від 18.10.2012р.) біля стояків, оскільки Відповідач1 не надав доступу до стояків зі своєї квартири. На час подачі уточненої позовної заяви до суду дірки у стелі не замуровані, площі затоплення збільшились, завдана Позивачці матеріальна шкода збільшується.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили, своїх представників до участі у справі не направили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
У письмових запереченнях на позов представник Відповідача2 (КП ЖЕК «Дегтярівська») зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки його працівниками було проведено можливі ремонтні роботи перепланованих Відповідачем1 стояків, а докази завдання Позивачці моральної шкоди саме залиттям квартири з вини Відповідача2 необґрунтовані (а.с.75-76).
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що Позивачка є власником АДРЕСА_2, що підтверджується договором довічного утримання від 08.04.1997р., реєстраційний № 4-1742, та Свідоцтвом на право на спадщину за заповітом від 15.06.1997р., реєстраційний №4-3098 (а.с.11-13)
Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (Відповідач3), що підтверджується листом Київського БТІ від 25.04.2012р., направленим на запит суду (а.с.77), а також довідкою форми №3 КП ЖЕК «Дегтярівська» за травень 2012р. (а.с.105).
Зазначеною довідкою форми№3 також підтверджується те, що у вказаній квартирі з жовтня 2004р. зареєстрований ОСОБА_2 (Відповідач1), який є сином власниці особового рахунку ОСОБА_4
Як вбачається з матеріалів цивільної справи будинок АДРЕСА_2 обслуговує КП ЖЕК «Дегтягівська» з серпня 2009р.(а.с.30).
Позивачка у позові зазначила, що 15.03.2011р. відбулось затоплення її квартири (ванна, туалет, кухня), у зв'язку з чим вона звернулась до КП ЖЕК «Дегтярівська» (Відповідач2), і працівниками останнього було складено відповідні акти.
Так, за результатами перевірки кв.№45 комісією Відповідача2 складено акти від 13.04.2011р.(а.с.14), 11.05.2011р.(а.с.15), 19.07.2011р.(а.с.22), 23.08.2011р.(а.с.28), 21.09.2011р.(а.с.34), 30.09.2011р.(а.с.35), 03.10.2011р.(а.с.36), 01.10.2012р.(а.с.113).
У актах від 13.04.2011, 11.05.2011, 19.07.2011 зазначено, що причиною залиття стало протікання у санвузлі труби холодного водопостачання в перекритті квартири №49.
25.05.2011р. КП ЖЕК «Дегтярівська» складено Дефектний акт на ремонт квартири №45 із зазначенням найменування робіт, які необхідно провести, та Локальний кошторис на ремонт квартири, складений в поточних цінах станом на 19.04.2011р., із зазначенням суми 1814,00грн. (а.с.16-19).
У зв'язку з тим, жодних заходів по з'ясуванню причин затоплення та усуненню його наслідків Відповідачем2 прийнято не було Позивачка 10.08.2011р. знову звернулась до нього з відповідною заявою і просила вжити відповідних заходів (а.с.23), а 23.08.2011р. подала претензію (а.с.27.).
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач2 направляв 15.08.2011р. Відповідачу1 попередження про зобов'язання його терміново надати доступ слюсарам-сантехнікам до квартири (а.с.24), а також направляв припис, в якому вказав на необхідність подання документів, що надавали право на виконання робіт по переплануванню (а.с.25).
Поряд з цим листом від 26.08.2011р. Відповідач2 повідомив Позивачку, що причиною залиття її квартири стало перепланування стояків в квартирі №49, а у зв'язку з тим, що мешканцем квартири доступу для проведення ремонту не надано, то відшкодування завданих їй збитків потрібно вирішувати у судовому порядку (а.с.29). Про те, що затоплення квартири відбулось саме по вказаній причині КП ЖЕК «Дегтярівська» 26.98.2011р. видав позивачці довідку, в якій вказав, що саме ця причина стосується актів від 13.04.2011р., 11.05.2011р., 19.07.2011р. (а.с.30). В акті від 23.08.2011р. причина залиття вказана саме: перепланування стояків в квартирі №49, що було виявлено після проведення детального обстеження.
Недивлячись на такі обставини, затоплення квартири Позивачки №45 продовжувалось і в наступному.
Так, актами Комісії Відповідача2 від 21.09.2011р. 30.09.2011р. зафіксовано, що причиною залиття квартири №45 стала незадовільна герметизація між ванною і стіною в квартирі №49, а також зазначено місця затоплення квартири №45 (туалет, ванна, кухня) та об'єми затоплення (а.с.34,35).
В акті від 03.10.2011р. зазначено, що причиною залиття квартири №45 стала незадовільна герметизація ванної кімнати в квартирі №49, мешканцями цієї квартири роботи по герметизації не виконано, а також при детальнішому обстеженні було виявлено, що залиття відбулося на місці стику стояка холодного водопостачання в між панельному перекритті (просочування холодної води) в квартирі №49 (мешканцями квартири були виконані роботи по переплануванню стояків); роботи по переплануванню були виконані до прийняття будинку до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м.Києва; працівниками КП ЖЕК «Дегтярівська» роботи по ліквідації аварії були виконані (а.с.36).
Разом з тим, за час розгляду справи в суді залиття квартири Позивача продовжилось, про що працівниками Відповідача2 було складено акт від 01.10.2012р., в якому вказано причину залиття - незадовільна герметизація між ванною і стіною в квартирі№49, і визначено місця та обсяги пошкоджень від затоплення (а.с.113).
Також, 18.10.2012р. КП ЖЕК «Дегтярівська» складено Дефектний акт із зазначенням найменування робіт, які необхідно провести, та Локальний кошторис на ремонт квартири, складений в поточних цінах станом на 01.10.2012р., із зазначенням суми 2339,00грн. (а.с.114-118).
Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що квартиру Позивачки було затоплено, в результаті чого пошкоджено туалет, ванну, кухню у обсягах встановлених у актах КП ЖЕК «Дегтярівська», у зв'язку з чим необхідно проведення відновлювального ремонту, витрати на який тільки згідно Локального кошторису від 18.10.2012р. складають 2399,00грн. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, яких Позивачка зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які Позивачка зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) до суду не подано.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Позивачкою доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в частині завдання їй матеріальної шкоди на суму 2399,00грн.
Суд вважає доведеною ту обставину, що затоплення квартири Позивачки (№45) відбулось з вини мешканців, власників кв.49, що розташована поверхом вище над квартирою Позивача, тобто Відповідачів1, 3.
Відповідачі1, 3 до участі у справі не з'явились, будь-яких пояснень чи заперечень з доказами, що їх підтверджують, до суду не направили, і клопотань про призначення експертизи також не заявляли.
Обставин, які б вказували на наявність у заподіянні Позивачці матеріальної шкоди Відповідачем2 саме з його вини судом не встановлено.
Клопотань про призначення у справі експертизи для визначення розміру завданої матеріальної шкоди, як і для визначення причин затоплення Позивачка, як і жоден з Відповідачів, до суду не подавали.
Згідно зч.ч.1,2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За ч.ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч.ч.3,4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 382 ЦК України визначено: квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Відповідно до ст. 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
При цьому згідно зі ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
З досліджених судом матеріалів, як зазначалось вище, встановлено, що причиною залиття квартири Позивачки №45 стало перепланування стояків у квартирі №49 та незадовільна герметизація між ванною і стіною у цій квартирі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що матеріальна шкода у розмірі 2399,00грн. підлягає до стягнення на корить Позивачки з Відповідача3 як власника квартири №49, та Відповідача1, як члена сім'ї власника квартири, що в ній проживає, оскільки матеріалами цивільної справи підтверджується їх вина у затопленні квартири Позивачки №45.
В частині позовних вимог про стягнення з Відповідачів 1, 2, 3 на користь Позивачки вартості придбаних нею будівельних матеріалів та серцево-судинних ліків, суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки є недоведеними.
Так, Позивачкою у судовому засіданні для огляду суду надавались оригінали квитанцій про купівлю будівельних матеріалів, медичних препаратів, копії яких додані до позовної заяви. Вказані квитанції на будівельні матеріали не підтверджують купівлю вказаних товарів саме Позивачкою і саме на ремонт квартири у обсягах, необхідних для його проведення. Не підтверджується матеріалами справи також те, що захворювання Позивачки та придбання нею визначених медичних препаратів було наслідком саме залиття квартири.
Таким чином суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з Відповідачів 1, 2, 3 на користь Позивачки коштів, вказаних в квитанціях на будівельні матеріали та медичні препарати задоволенню не підлягає.
В частині позовної вимоги про стягнення з Відповідачів 1, 2, 3 на користь Позивачки моральної шкоди, суд вважає, що ця вимога підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідачів 1, 3 на користь Позивачки моральної шкоди у розмірі 1500,00грн. з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Частинами 3,4 цієї статті Кодексу визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Матеріалами справи підтверджуються обставини завдання Позивачці моральної шкоди з вини саме Відповідачів 1, 3, оскільки саме з їх вини відбувається тривале залиття квартири №45 (пошкодження майна Позивачки), що беззаперечно на думку суду призводить до душевних страждань Позивачки.
При визначенні моральної шкоди розмірі 1500,00грн. суд виходить з вимог розумності і справедливості, оскільки матеріалами цивільної справи підтверджуються доводи Позивачки про те, що вона є хворобливою людиною, факти затоплення квартири самі по собі вже є стресовими ситуаціями, які завдали їй душевних страждань та викликали у неї погіршення самопочуття та потребували лікування. Позивачкою на підтвердження вказаних обставин суду надано копії лікарняних листків від 20.05.2011р., 07.09.2011р., 16.09.2011р., 13.10.2011р. (а.с. 39-46), 24.04.2012р., 20.08.2012р. (153,154), копію довідки про те, що вона є інвалідом 3групи загального захворювання (а.с.157), путівок на санаторно-курортне лікування за травень-червень 2012р (а.с. 83, 84, 129).
З урахуванням всього наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивачки підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідача1 та Відповідача3 на її користь матеріальної шкоди у розмірі 2399,00грн., а також моральної шкоди у розмірі 1500,00грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь Позивача з Відповідача 1 та Відповідача3 також підлягають стягненню судові витрати, понесені Позивачкою при звернення до суду у розмірі 233,56грн., а саме: 113,56 грн. судового збору, 120,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі ст.ст. 22, 23, 319, 382, 383, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, ст. 151 Житлового кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 222, 224-226, 294, 296 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора «Дегтярівська», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2399,00грн., та моральну шкоду у розмірі 1500,00грн.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 233,56грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.
Суддя:
- Номер: 6/761/568/2015
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-12301/11
- Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
- Суддя: Маліновська В.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.06.2015
- Дата етапу: 19.06.2015