АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/7806/13 Головуючий в 1 інстанції - Захарчук С.С.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Рейнарт І.М., Рубан С.М.
при секретарі Кацідим В.О.
за участю представника позивача: Кравець Р.Ю.
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 2 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та за рахунок коштів, отриманих від її реалізації задовольнити вимоги банку в наступних розмірах: 696 915 грн. 27 коп. сума заборгованості за кредитом, 35 258 грн. 08 коп. сума заборгованості по відсоткам, 15 833 грн. 42 коп. пеня, 4 000 грн. плата за вчинення виконавчого напису.
Однак, зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Так, розрахунок боргу, наданий ПАТ «Альфа-банк» є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача, за таких обставин, нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису, оскільки не мав у своєму розпорядженні доказів безспірності заборгованості позивача перед банком. До того ж, вона неодноразово повідомляла банк про те, що не погоджується з сумою заборгованості, що було відображено у її листах до банку.
Крім того, у виконавчому написі нотаріус пропонує звернути стягнення на предмет іпотеки, однак відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, а виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не є рішенням суду.
Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1987 від 2 листопада 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25.02.2013 року позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено частково.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 2 листопада 2012 року, зареєстрований у реєстрі під № 1987, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» на користь ОСОБА_3 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору.
Не погодившись з таким рішенням суду, представник ПАТ «Альфа-банк» подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В скарзі вказував на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилалися на те, що суд першої інстанції не врахував того, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які вичерпно викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1999р. № 1172, тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом України «Про нотаріат», Цивільним кодексом України та іншим законодавством. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також зазначив, що на підтвердження безспірності вимог, Банком було надано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, крім оригіналу нотаріально посвідченої угоди, виписку по особовому рахунку ОСОБА_3, яка підтверджує факт здійснення господарської операції, та підтверджує безспірність заборгованості останньої та є первинним документом банку. Таким чином, банком було дотримано вимог чинного законодавства України та надано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, первинні документи, що підтверджують безспірність заборгованості за договором, а нотаріус перевіривши, чи подано всі документи визначені переліком правомірно вчинив виконавчий напис.
В судовому засіданні апеляційного суду представник банку доводи скарги підтримала.
Представник відповідачки проти доводів скарги заперечував.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).
Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги.
Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Згідно з п. 285 Інструкції, у разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості, яка не була безспірною .
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду, так як він в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк»), , як кредитором, та ОСОБА_3, як позичальником, був укладений Кредитний договір № 800000220 (, згідно з яким Банк надав Позивачу кредит у розмірі 93 000,00 (Дев'яносто три тисячі) дол. США 00 центів, зі сплатою процентів у розмірі 11,5% річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 26 квітня 2007 року між Позивачем та Банком був укладений Договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований за №3319, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку Відповідачу нерухоме майно - АДРЕСА_1.
Судом першої інстанції також встановлено, що ПАТ «Альфа-банк» листом від 24 вересня 2012 року повідомило ОСОБА_3 про те, що вона свої зобов'язання за кредитним договором виконує неналежним чином і у неї станом на 26 серпня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 91 529 дол. 42 центи США, що складає 731 594 грн. 65 коп., та було запропоновано їй погасити зазначену суму заборгованості.
23 жовтня 2012 року ПАТ «Альфа-банк» надіслав на адресу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 заяву про вчинення виконавчого напису, у якому зазначив, що загальна сума заборгованості ОСОБА_3 складає 749 006 грн. 77 коп.
02 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис № 1987 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1., що належить на праві власності ОСОБА_3 Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору № 800000220-И передано в іпотеку в забезпечення зобов'язань по кредитному договору № 800000220 від 26 квітня 2007 року ЗАТ «Альфа-банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-банк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири нотаріус пропонував задовольнити вимоги ПАТ «Альфа-банк» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 753 006 грн. 77 коп., з яких: 696 915 грн. 27 коп. заборгованість за кредитом, 35 258 грн. 08 коп. заборгованість по відсоткам, 16 833 грн. 42 коп. пеня, 4 000 грн. сума плати за вчинення виконавчого напису.
14 листопада 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Барановським Б.В. відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до вищенаведених норм закону виконавчий напис вчиняється лише при подачі документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.
Разом з тим, відповідно до наявного у справі повідомлення боржника про розмір боргу, наданого нотаріусу для вчинення виконавчого напису, розмір заборгованості станом на 26 серпня 2012 року становив 91 529 дол. 42 центи США, що складає 731 594 грн. 65 коп., а в заяві про вчинення виконавчого напису зазначена заборгованість станом на 26.09.2012 року: залишок заборгованості по кредиту в сумі 87190,70 доларів США; заборгованість за відсотками у сумі 4411,12 доларів США; пеня 2106,02 грн., а всього 93707, 84 доларів США , що в перерахунку складає 749 006 грн. 77 коп. та витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису. Тобто до заяви про вчинення виконавчого напису банком не були подані документи, які свідчили про безспірність висунутих вимог, а тому згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» підстави для вчинення виконавчого напису у нотаріуса були відсутні.
Кім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до банку з листами-відповідями на повідомлення банку про погашення заборгованості, в яких зазначав, що не погоджується з розрахунками заборгованості та просив надати детальні розрахунки заборгованості на що банк не надав відповіді (а.с. 13-15).
Тобто банку на час подання заяви про вчинення виконавчого напису було відомо, що ОСОБА_3 не погоджується з розрахунком заборгованості, а отже у банку не було достатніх підстав вважати, що такі вимоги є безспірними. Про те не враховуючи дані обставини та не повідомивши їх нотаріусу, банк подав заяву про вчинення виконавчого напису.
Виходячи з вищенаведеного банком було порушено вимоги ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що було враховано судом першої інстанції при ухвалені рішення про задоволення позовних вимог.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.
Обставини, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вказаних висновків суду, апеляційна скарга відповідача, не містить.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: