АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/7699/13 Головуючий в 1 інстанції - Мельник А.В.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.

при секретарі Кацідим В.О.

за участю представника стягувача: Половян К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року про залишення без задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №2-3470-1/10 виданого 10.03.2011 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпомбанк" заборгованості в розмірі 1231244 гривні 37 копійок.

В обґрунтування заяви зазначала, що виконавчий лист не підлягає виконанню оскільки був виданий 10.03.2011 року, а пред'явлений до виконання 10.07.2012 року тобто після закінчення річного строку пред'явлення до виконання, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2013 року заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - залишено без задоволення.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити.

В скарзі посилався на те, що суд першої інстанції при розгляді заяви не врахував того, що державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження не врахував, що стягувачем був пропущений строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання. На момент видачі виконавчого листа набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04 листопада 2010 року, яким були внесені зміни до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - зменшено строк пред'явлення до виконання виконавчих документів з трьох років до одного року, про те дані доводи заявника взагалі не були прийняті судом під час розгляду заяви.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3 та її представник до суду не з'явились, доказів на підтвердження поважності причини неявки до суду не подали.

Представник банку доводи скарги заперечувала.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника стягувача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 04.11.2010 року передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, встановлюються для, зокрема, виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист набрало законної сили 25.11.2010 року.

10.03.2011 року судом було видано виконавчий лист про примусове виконання судового рішення.

Суд першої інстанції залишаючи без задоволення заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виходив з того, що стягувач не пропустив строки пред'явлення виконавчого документу до виконання .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він прийшов до обґрунтованого висновку про залишення без задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного.

На час набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, тобто 25.11.2010 року діяла норма статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 03.08.2010 року, згідно якої виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явленні до виконання протягом трьох років.

09 березня 2011 року набули чинності зміни до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» та зменшено строк пред'явлення до виконання судових документів, зокрема виконавчих листів з трьох років до одного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 ЦПК України питання про звернення судового рішення до виконання місцевим судом, який розглянув справу, до 09 березня 2011 року не вирішувалось.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року №2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми виконавчі документи, видані судами до 09 березня 2011 року, підлягають пред'явленню до виконання упродовж трьох років, починаючи з наступного дня після їх видачі.

Однак цим Законом не врегульовано питання про строк пред'явлення до виконання виконавчих документів, перебіг якого розпочався до 09 березня 2011 року, які станом на цю дату видані не були.

Згідно з ч. 4 ст. 2 ЦПК України закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).

Вирішуючи це питання, за аналогією закону слід застосовувати положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року №2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».

Отже, строк пред'явлення до виконання виконавчого документа, перебіг якого розпочався до 09 березня 2011 року, та виданого після цієї дати, також становить три роки.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року набрало законної сили 25 листопада 2010 року, тобто до набуття чинності Законом України від 04 листопада 2010 року, якими внесено зміни щодо процесуальних строків пред'явлення до виконання виконавчого документа з трьох років до одного. Таким чином строк пред'явлення до виконання виконавчого листа становить три роки з дня набуття чинності вищевказаним рішенням суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не прийняв доводи заявника про те, що набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04 листопада 2010 року, яким зменшено строк пред'явлення до виконання виконавчих документів з трьох років до одного року, колегія вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції виходив з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону та дійшов до вірного висновку, що строк для пред'явлення до виконання виконавчого документу не пропущений.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: