Справа 2-345

2008р.

          РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2008р.                                                                                                               м.  Приморськ

      Приморський районний суд Запорізької області у складі:

             головуючого судді  Полулях В.Г.,

             при секретарі           Мамедової С.О.,

             за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2.  представника відповідача Гогунського К.М.,  представників третіх осіб Шагінянц М.В., Мелашкіна С.В., Стеценко І.В.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Приморської міської Ради про видачу ордера на право вселення в квартиру, про визнання його та членів його родини такими, що законно вселились та законно мешкають в квартирі,

      треті  особи:  комунальний заклад “Санаторій медичної реабілітації “Глорія” Запорізької обласної Ради, Запорізька обласна Рада,-

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся  з вимогою до виконавчого комітету Приморської міської Ради про видачу йому ордера на право вселення в займану ним квартиру АДРЕСА_1. 

    В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2. позов підтримали, доповнивши його вимогами про визнання позивача та членів його родини таким, що законно вселились в квартиру АДРЕСА_1, та законно мешкають в зазначеній квартирі.    При цьому пояснили, що позивач ОСОБА_1, працюючи в Приморській ЦРЛ, за усною домовленість між головними лікарями медичних установ, вселився в 1995р. в квартиру АДРЕСА_1, де мешкає з родиною до теперішнього часу. При вселенні ордер йому не видавався. Не маючи ордера і  можливості підтвердити законність свого проживання в займаній квартирі, не може реалізувати своє право на приватизацію житла та захистити своє право на проживання в квартирі в разі заявлення вимог про його виселення.  Вважають, що ордер повинен бути виданий виконавчим комітетом Приморської міської Ради на підставі ст.129 ЖК України, так як зазначене житло розташоване на території  міської ради.

     Відповідач-виконавчий комітет Приморської міської Рада- позовні вимоги про видачу ордера не визнав, висловивши дві позиції. Так, в письмовій відповіді міського голови на адресу позивача на його вимогу про видачу ордера зазначено, що ордер на вселення в гуртожиток видається на підставі спільного рішення адміністрації та профспілки санаторія “Глорія”, зазначеною організацією (а.с.8). Під час судового розгляду справи представник відповідача Гогунський К.М позовні вимоги не визнав з тих підстав, що ордер може бути виданий виконавчим комітетом Приморської міської Ради лише на підставі клопотання про це власника житла-Запорізької обласної Ради. Стосовно вимог про визнання законності  вселення та проживання позивача та членів його родини, представник відповідача пояснив, що будь-якого спору між міською радою та позивачем і членами його родини з приводу їх вселення та проживання в гуртожитку не існує.

     Представники третіх осіб: санаторія “Глорія” Шагінянц М.В., Запорізької обласної Ради Стеценко І.В. та Мелашкін С.В вважали позовні вимоги безпідставними так як:

·        ордер на жилу площу в гуртожитку видається адміністрацією підприємства, установи, а не міською радою. Крім того, розпорядженням голови Запорізької облдержадміністрації житло в гуртожитку виділялося для вселення працівників санаторію “Глорія” без видачі ордерів,

·         ордер  є єдиною підставою для вселення на надану, вільну  житлову площу, має обмежений термін дії і не може бути виданий позивачеві, який займає кімнату в гуртожитку з 1996р. і ця кімната не є вільною, так як зайнята сім”єю позивача.

·        так як ордер є єдиною підставою для вселення особи, а позивач при вселенні його не мав, його вселення та проживання в кімнаті гуртожитку не можна визнати законним

   Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників, приходить до наступного.

    Згідно угоди від 27.05.1993р. та протоколу до неї обласній фізіотерапевтичній лікарні “Глорія” було передано 15 квартир (загальною площею 804кв.м), розташованих в будинку №70 по вул. Морській  для поселення робітників та службовців зазначеної лікарні.

    Згідно рішення виконавчого комітету Приморської міської Ради №124 від 23.07.1993р. визначено статус зазначених квартир-гуртожиток.

    Позивач ОСОБА_1, який на той час, та на час розгляду справи, працює в Приморській районній лікарні, на підставі усної домовленості головних лікарів Приморської ЦРЛ та санаторію “Глорія”, вселився в 1995р.    зі своєю родиною   в кімнату №11 зазначеного гуртожитку.  Ордер при вселенні йому не видавався.

    Рішенням сесії Запорізької обласної Ради №27 від 23.05.2007р. ці ж квартири, які є об”єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області,  закріплені на праві оперативного управління за санаторієм “Глорія”.

  Згідно ст.129 ЖК України, на яку посилається і позивач, та п.10 Постанови Ради Міністрів УРСР №208 від 23.06.1986р. на  підставі спільного рішенння адміністрації та профспілки про надання жилої площі в гуртожитках, адміністрація підприємства, установи видає громадянинові спеціальний ордер, який є  підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер є дійсним протягом 30 днів з моменту видачі.

    Учасники не оспорювали того, що позивач вселився в  кімнату АДРЕСА_1, що має статус малосімейного гуртожитку, на підставі усної домовленості головних лікарів Приморської ЦРЛ та санаторію “Глорія” в 1995р. Ордер при вселенні йому не видавався, а позивач, в свою чергу,  його видачі не вимагав. З цією вимогою звернувся до суду лише в 2006р.     

     Позиція відповідача,  третіх осіб, що ордер:

·        підтверджує право на вселення на надану жилу площу і не може підтверджувати право проживання на ній,

·        має обмежений термін дії,

·        видається при вселенні на вільну житлову площу,

·        при вселенні в гуртожиток видається адміністрацією установи

і не може бути виданий  на зайняте позивачем з 1995р. житло, а тим більше виконавчим комітетом Приморської міської Ради, на думку суду, є обгрутованою і такою, що відповідає нормам житлового законодавства. З наведених відстав вимога позивача про видачу ордера не підлягає задоволенню.

    Займане позивачем житло, згідно свідоцтва про право власності (а.с.39) належить на праві комунальної власності Запорізькій обласній Раді і має статус малосімейного гуртожитку. Вимагаючи від Приморської міської Ради визнати законним його вселення та проживання  на займаній площі, позивач та його представник не могли пояснити, які спірні правовідноси з цього приводу існують між сторонами, а представник відповідача наполягав, що будь-яких претензій до позивача  та членів його родини з приводу їх проживання міськрада не має.

     Крім того, позивач та його представник, вимагаючи від міськради визнати законним його вселення та проживання в квартирі АДРЕСА_1, а не в гуртожитку, фактично вимагають змінити статус займаного позивачем житла, яке є комунальною власністю Запорізької обласної Ради та має статус малосімейного гуртожитку.

     З наведених підстав вимоги позивача по міськради про визнання законним його вселення та проживання в квартирі є безпідставними та задоволенню не підлягають.

    Так як відмовлено в задоволенні основних вимог позивача, не підлягає задоволенню і його вимога про відшкодування за рахунок відповідача судових витрат.

    Керуючись ст. 129 ЖК України ст.5,6, 10, 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

      В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Приморської міської Ради про видачу ордера на право вселення в займану ним квартиру АДРЕСА_1, визнання його та членів його родини такими, що законно вселились та законно мешкають в квартирі АДРЕСА_1 - відмовити в зв”язку з їх безпідставністю..

     На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подано апеляційну скаргу протягом двадцяти діб після подання заяви про апеляційне оскарження  до Запорізького апеляційного суду через районний суд.

Суддя                          В.Г. Полулях