ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2013 р. Справа №801/6028/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Бахаревої Н.Ю., представника відповідача Афанасьєвої М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Крим"
про стягнення
ВСТАНОВИВ:
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ТОВ "Велес-Крим", в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік в сумі 95 424,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен був забезпечити у 2012 році працевлаштування інвалідів на 11 робочих місцях, але фактично були працевлаштовані 5 осіб, у зв'язку з чим приватне підприємство повинно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 95 424,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити, надав письмові заперечення, з яких слідує, що згідно діючого законодавства обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, якій здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів. У свою чергу, відповідачем протягом 2012 року були у повній мірі виконані вимоги ст.ст. 19-20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, про що до Сімферопольського районного центру зайнятості надсилались відповідні звіти про наявність вакансій, але до них не було направлено для працевлаштування осіб, яким у встановленому законом порядку встановлено групу інвалідності. Таким чином, вони зі свого боку зробили все можливе для виконання нормативу щодо працевлаштування в 2012 році інвалідів, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з них адміністративно-господарських санкцій є неправомірною.
Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1434, встановлені основні завдання Фонду, до яких відносяться реалізація у межах своєї компетенції державної політики у сфері соціального захисту інвалідів; контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Правовий статус Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів визначений Положенням про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів № 16 від 01.03.2007 року. Пунктом 1 Положення встановлено, що відділення являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до пункту 12 Положення відділення має статус юридичної особи, та реалізує завдання, визначені пунктом 3 Положення, до яких належать здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 8 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875 відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
З метою реалізації зазначених завдань пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд наділений правами проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно з 9 статті 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 8 статті 20 Закону Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ "Велес-Крим" складає 264 особи. Отже, відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 4%, тобто 11 осіб (а.с. 6).
Судом встановлено, що за даними звіту на підприємстві у 2012 році працювало 5 працівників, якому відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Таким чином, відповідач відповідно до частини1 статті 20 Закону повинен сплатити Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.
В 2012 році середньорічна заробітна плата на ТОВ "Велес-Крим" складала 15904,00 гривень (загальний розмір Фонду оплати праці 4198700,00 : кількість працівників 264), що також підтверджується звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим відповідачем розрахована до сплати адміністративно-господарська санкція у розмірі 95424,00 гривень, що також підтверджується розрахунком суми позову КРВ Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 5).
Проте, відповідно до чч. 1-2 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських правовідносин відповідає зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З аналізу ст.ст.18-19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» слідує, що обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів покладений на підприємства, установи, організації та фізичних осіб, які використовують найману працю, при цьому їх працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.
Судом встановлено, що у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року ТОВ «Велес-Крим» надавало до Сімферопольського районного центру зайнятості звіти по формі № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зокрема про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а саме : відповідно до звіту форми 3-ПН станом на 29.12.2011 року надана інформація щодо можливості працевлаштування 11 інвалідів (а.с. 25-26), станом на 24.01.2012 року - 10 інвалідів (а.с. 27-28), станом на 06.02.2012 року - 11 інвалідів (а.с. 29-30), станом на 29.02.2012 року - 11 інвалідів (а.с. 31-32), станом на 12.03.2012 року - 13 інвалідів (а.с. 33-34), станом на 26.03.2012 року - 12 інвалідів (а.с. 35-36), станом на 28.04.2012 року - 10 інвалідів (а.с. 37-40), станом на 28.05.2012 року - 10 інвалідів (а.с. 41-42), станом на 27.06.2012 року - 10 інвалідів (а.с. 43-44), станом на 23.07.2012 року - 11 інвалідів (а.с. 45-46), станом на 13.08.2012 року - 10 інвалідів (а.с. 47-48), станом на 07.09.2012 року - 11 осіб (а.с. 49-50), станом на 05.10.2012 року - 11 осіб (а.с. 51-52), станом на 02.11.2012 року - 11 осіб (а.с. 53-54), станом на 27.11.2012 року - 11 осіб (а.с. 55-56), станом на 20.12.2012 року - 8 осіб (а.с. 57-58).
Таким чином, відповідачем надано суду докази того, що ТОВ «Велес-Крим» в повному обсязі виконало свій обов'язок щодо створення чотирьохвідсоткового нормативу по створенню робочих місць для інвалідів, про що щомісячно інформувало Сімферопольський міський центр зайнятості. Підтвердження фактів відмови Товариством у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів надано не було.
Оскільки обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, суд вважає, що ТОВ «Велес-Крим» вжило всіх необхідних заходів для недопущення вчинення господарського правопорушення, а тому вимоги статей 19, 20 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991 року № 875 ним порушені не були, а отже в задоволенні позову Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарської санкції слід відмовити.
В судовому засіданні 21.06.2013 року були проголошені вступна та резолютивна частини судового рішення. Постанову у повному обсязі складено 26.06.2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Кримському Республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» про стягнення адміністративно-господарської санкції - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ю.С. Кононова