ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 липня 2013 р. о 10:30 Справа №801/5898/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участі позивача - ОСОБА_1,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
Євпаторійського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення 695 грн. 86 коп.
Суть спору: Євпаторійський міський центр зайнятості (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення вартості за навчання у розмірі 695,86 грн.
Ухвалами суду від 12.06.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення по суті спору, відповідач явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1533) забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі Фонд).
Згідно з частиною другою статті 12 Закону № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
З аналізу зазначених норм вбачається, що позивач, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, є суб'єктом владних повноважень.
Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена також статтею 39 зазначеного Закону.
Таким чином, судом встановлено, що позивач, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю та витрат на їх перепідготовку.
Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Судом встановлено, що відповідач 16.11.2012 року надала заяву до Євпаторійського міського центру зайнятості про відсутність роботи, зарплатні та інших доходів та зобов'язався у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру та іншої діяльності, яка надає дохід, повідомляти службу зайнятості.
23.11.2012 року відповідач звернулась до Євпаторійського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до вирішення питання про її працевлаштування.
На підставі зазначених заяв та наданих документів, відповідачу надано статус безробітної та у зв'язку із чим надавалось матеріальне забезпечення по безробіттю та матеріальна допомога по безробіттю.
19.12.2012 року між Євпаторійським міським центром зайнятості та ОСОБА_2 відповідачем укладено договір № 010512121900344, предметом якого є направлення відповідача на підготовку в Кримський державний аграрний навчально-консультаційний центр за професією, спеціальністю, навчальною програмою кравець, зі строком навчання з 19.12.2012 року до 25.02.2013 року.
Судом встановлено, що у підпункту 3.1.2 пункту 3 зазначеного договору передбачено, якщо у разі припинення навчання без поважних причина або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянки стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання.
Як вбачається із наказу Кримського державного аграрного навчально-консультативного центру № 03-01-12 "О-а" від 12.02.2013 року відповідача відраховано з групи підготовки по професії "Кравець" за систематичне невідвідування занять.
Згідно з довідкою-розрахунком Євпаторійського міського центру зайнятості витрати на професійне навчання відповідача склали 695,86 грн.
Судом встановлено, що відповідно до наказу директора Євпаторійського міського центру зайнятості № 12 від 22.02.2013 року "Про повернення вартості матеріальної допомоги у період профнавчання внаслідок умисного невиконання зобов'язань громадянкою ОСОБА_2" відповідачу направлена претензія № 723 від 27.02.2013 року з вимогами про повернення вартості професійного навчання у розмірі 695,86 грн. Вказана претензія відповідачем отримана 20.03.2012 року особисто.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 36 Закону № 1533 у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також відсутність в порушення статті 71 КАС України будь-яких заперечень та доказів проти позову з боку відповідача, суд вважає позовні вимоги про стягнення витрат на професійну підготовку відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
В судовому засіданні 08.07.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.07.2013 року.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 94, 158-167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Євпаторійського міського центру зайнятості вартість за навчання у розмірі 695,86 грн. (Шістсот дев'яносто п'ять гривень вісімдесят шість копійок).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Циганова Г.Ю.