ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.06 р. Справа № 21/431пн
Суддя Матюхін В.І. за участі секретаря судового засідання Борисової Г.О.
Розглянув справу за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Єнакієве Донецької області
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єнакієве Донецької області
про спонукання вчинити певні дії
Представники:
позивача: Скубко Я.І. – зав. юр. сектором
відповідача: Гукасян А.Ю. – зав. юр. сектором
Суть справи:
Управлінням Пенсійного фонду України в Єнакієве Донецької області (Управління) подано позов про зобов’язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єнакієве Донецької області (Відділення) вчинити дії по підписанню акту звірки розрахунків, згідно якого витрати Пенсійного фонду за період з 1.04.01р. по 31.12.04р. та з 1.06.05р. по 30.09.06р. на виплату та доставку пенсій Юркіну В.Г., Кураченко Є.М., Кононенко Г.А., Поздеєву В.С., Головачевій Н.В., Койнову Г.Г., Антипу С.М., Мишалову В.С., Петрушину М.Г., Журавлеву М.М., Рєзанову П.І., Бучневій Н.Д. та Антоновій І.В., яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з якими стався нещасний випадок за межами України, становлять 90 043,21грн.
Позовні вимоги Управління обґрунтовує тим, що відповідач зобов’язаний відшкодовувати витрати, понесені Пенсійним фондом, пов’язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з якими стався нещасний випадок за межами України, у тому числі і за часів СРСР (право на отримання відшкодування шкоди встановлено згідно законодавства СРСР), і посилається на:
- п. 1 п. п. ”г”, “д” ст. 21, ст. 24 Закону України від 23.09.1999р. №1105-ХІV “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;
- ст. 7 Закону України від 22.02.2001р. №2272-ІІІ “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;
- Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності і в зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- ст. ст. 3, 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92р.
Відповідач вимоги позивача не визнав з посиланням, зокрема, на ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Відповідач також вважає, що:
- акт ним підписано;
- чинним законодавством передбачене підписання щомісячних актів звірок, у той час як позивач наполягає на підписанні єдиного акту за декілька років;
- відшкодування витрат, які виникли до 4.03.03р., чинним законодавством не передбачене.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
За період з 1.04.01р. по 31.12.04р. та з 1.06.05р. по 30.09.06р. витрати Пенсійного фонду на виплату пенсії по пенсійним справам Юркіну В.Г., Кураченко Є.М., Кононенко Г.А., Поздеєву В.С., Головачевій Н.В., Койнову Г.Г., Антипу С.М., Мишалову В.С., Петрушину М.Г., Журавлеву М.М., Рєзанову П.І., Бучневій Н.Д., яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який стався за межами України за часів СРСР, складають у сумі 87 095,11грн.
За період жовтень 2004р. - вересень 2006р. витрати Пенсійного фонду на виплату пенсії Антоновій Ірині Вікторівні, якій вона виплачена як пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві (нещасний випадок трапився 30.10.04р. під час роботи у Російській Федерації) складають 2 948,10грн.
Управління Пенсійного фонду України у вересні 2006р. на адресу відповідача для підписання направило акт звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за межами України, за період з 1.04.01р. по 31.12.04р. та з 1.06.05р. по 30.09.06р.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не прийняло до заліку список вищевказаних осіб і підписало акт звірки, зазначивши суму до відшкодування 0,00грн.
Зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.21 Закону України від 23.09.1999р. №1105-ХІV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набув чинності 1.04.01р., у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (підпункти “г” і “д” пункту 1).
Згідно з п.2 ст.7 Закону України від 22.02.2001р. №2272-ІІІ “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
“Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, розробленим відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та "Про пенсійне забезпечення" і затвердженим спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697 передбачено:
· Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків (п.2).
· Органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню (п.5).
Відповідач підписавши акт звірки і зазначивши у ньому суму до відшкодування 0,00грн. фактично відмовився підписати акт звірки витрат (узгодити витрати) Пенсійного фонду у загальній сумі 87 095,11грн. на виплату та доставку пенсій по пенсійним справам Юркіну В.Г., Кураченко Є.М., Кононенко Г.А., Поздеєву В.С., Головачевій Н.В., Койнову Г.Г., Антипу С.М., Мишалову В.С., Петрушину М.Г., Журавлеву М.М., Рєзанову П.І., Бучневій Н.Д., яким вона виплачена як пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (нещасні випадки трапилися під час роботи за межами України – на території інших республік за період їх входження до складу СРСР).
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92р.:
· вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (ст.5);
· усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню в частині щодо зобов’язання відповідача включити до акту звірки витрати Пенсійного фонду на виплату пенсій Юркіну В.Г., Кураченко Є.М., Кононенко Г.А., Поздеєву В.С., Головачевій Н.В., Койнову Г.Г., Антипу С.М., Мишалову В.С., Петрушину М.Г., Журавлеву М.М., Рєзанову П.І., Бучневій Н.Д. у загальній сумі 87 095,11грн.
З огляду на те, що:
Нещасний випадок з Антоновим Євгеном Вікторовичем, громадянином Росії, трапився 30.10.2004р. за межами України під час роботи на не українському підприємстві, установі, організації (потерпілий працював у ТОВ “Воход”, Російська Федерація).
Правовими нормами, на які посилається позивач, у тому числі і Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України чи його виконавчі органи зобов’язані відшкодувати витрати Пенсійного фонду України, пов’язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який трапився з потерпілим під час виконання ним трудових обов’язків на іноземному підприємстві за межами України після розпаду СРСР.
Відповідно до преамбули Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92р. держави-учасниці Співдружності мають зобов’язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Згідно ст.2 “Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної робітникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків” відшкодування шкоди, заподіяної робітнику в наслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров’я (у тому числі при втраті працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов’язаного з виконанням робітниками трудових обов’язків, після переїзду постраждалого на територію іншої сторони) смерті, здійснюється роботодавцем сторони, законодавство якої розповсюджувалось на робітника в момент отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, смерті.
У відповідності зі ст.21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відшкодування шкоди здійснюється і шляхом виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Господарський суд вважає позовні вимоги позивача в частині виплати пенсії Антоновій І.В., якій призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92р., ч.2 ст.2, ст.21 Закону України від 23.09.1999р. №1105-ХІV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п.2 ст.7 Закону України від 22.02.2001р. №2272-ІІІ “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 і керуючись ст.ст. 94, 153, п.1 ст.158, ст. ст. 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єнакієве Донецької області вчинити дії по підписанню акту звірки розрахунків, згідно якого витрати Пенсійного фонду за період з 1.04.01р. по 31.12.04р. та з 1.06.05р. по 30.09.06р. на виплату та доставку пенсій Юркіну В.Г., Кураченко Є.М., Кононенко Г.А., Поздеєву В.С., Головачевій Н.В., Койнову Г.Г., Антипу С.М., Мишалову В.С., Петрушину М.Г., Журавлеву М.М., Рєзанову П.І., Бучневій Н.Д., яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який стався за межами України за часів СРСР, становлять 87 095,11грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18