КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа№ 5011-50/17483-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Баранця О.М.

за участю представників:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

на рішення Господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року

у справі №5011-50/17483-2012 (суддя: Головатюк Л.Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова

група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Каштан"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 786,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Приватне акціонерне товариство "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" про стягнення 2 786,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 28-0301-0467 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Хюндай", д.н. АС 3679 АК, а тому Приватним акціонерним товариством "Українська страхова група" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "ВАЗ 2109", д.н. АС 2648 АМ, яким скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/4702233), а тому обов'язок з відшкодування збитків покладається на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі № 5011-50/17483-2012 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" суму страхового відшкодування у розмірі 2 276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. 77 коп. та судовий збір у розмірі 1314 (одна тисяча триста чотирнадцять) грн. 96 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для подачі позову.

Крім того, апелянт стверджує про те, що відповідну заяву про застосування позовної давності Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" підготовлено завчасно та разом з іншими судовими документами направлено до Господарського суду м. Києва 18.01.2013 року, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано судом першої інстанції 21.01.2013 року (що підтверджується повідомленням про вручення та фіскальним чеком), оскільки 24.01.2013 року апелянт не мав можливості направити до Господарського суду м. Києва належного представника, що зміг би забезпечити професійний юридичний захист інтересів товариства по справі 5011-50/17483-2012 у зв'язку з перебуванням даного представника у відрядженні по за межами Київської області.

Позивачем та відповідачем не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштові повідомлення № 08606688, № 08606696.

За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2008 року між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова група" та Холодюк Вікторією Володимирівною був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № 28-0301-0467, за умовами якого позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу "Хюндай", д.н. АС 3679 АК (надалі - застрахований автомобіль).

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 08.04.2009р. в м. Луцьку на вул. Кременецька, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля "ВАЗ 2109 ", д.н. АС 2648 АМ, під керуванням Іванчука Юрія Леонідовича та Застрахованого автомобіля, що підтверджується довідкою ДАІ України в м. Луцьк про дорожньо-транспортну пригоду від 15.04.2009 р.

Відповідно до Постанови Луцького міськрайонного суду від 10.04.2009 р. по справі № 3-2733/2009, Іванчука Юрія Леонідовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

З матеріалів справи вбачається, а саме з Висновку дослідження спеціаліста-автотоварознавця №80 від 12.04.2009р., вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, власнику Застрахованого автомобіля складає 2 703, 77 грн.

Встановлено, що на підставі Страхового акту № 27081Т від 07.05.2009р. Приватним акціонерним товариством "Українська страхова група" було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 786,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3674 від 14.05.2009р.

Матеріали справи свідчать про те, що цивільно-правова відповідальність водія Іванчука Юрія Леонідовича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" (страховий поліс № ВС/4702233, франшиза складає 510,00 грн).

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування Страхувальнику до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 28.08.2012 року про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Іванчука Юрія Леонідовича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватним акціонерним товариством "Українська страхова група" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан".

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з претензією від 03.06.2012 щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 786,77 грн.

Проте, відповідач залишив дану претензію без задоволення.

Відповідно до п.2 ст.12 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 2 786,77 грн. - 510 грн. = 2 276,77 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для подачі позову, а відповідну заяву про застосування позовної давності Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" підготовлено завчасно та разом з іншими судовими документами направлено до Господарського суду м. Києва 18.01.2013 року, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано судом першої інстанції 21.01.2013 року (що підтверджується повідомленням про вручення та фіскальним чеком), оскільки 24.01.2013 року апелянт не мав можливості направити до Господарського суду м. Києва належного представника, що зміг би забезпечити професійний юридичний захист інтересів товариства по справі 5011-50/17483-2012 у зв'язку з перебуванням даного представника у відрядженні поза межами Київської області, з огляду на наступне.

За приписами п. 3. ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що в них відсутня заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" про застосування позовної давності.

В силу ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Однак, посилання апелянта на не можливість направити до Господарського суду м. Києва свого представника, у зв'язку з перебуванням даного представника у відрядженні судовою колегією відхиляються, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в них відсутні докази перебування представника відповідача у відрядженні.

Крім того, відповідач не позбавлений права направити іншого представника у судове засідання, як це передбачено ст. 28 ГПК України.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також, судовою колегією встановлено, що відповідач клопотанням № 639 від 26.12.2012 року вже звертався до Господарського суду м. Києва з проханням відкласти розгляд справи, з огляду на що, судова колегія приходить до висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для подачі до суду першої інстанції заяви про застосування позовної давності до винесення останнім рішення від 24.01.2013 р.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені вище обставини.

Враховуючи встановлене вище, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно покладено судовий збір за подання позовної заяви в порядку ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" на рішення Господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі № 5011-50/17483-2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5011-50/17483-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Баранець О.М.