№ справа:123/5975/13-кСлідчий суддя:ОСОБА_1
№ провадження:11-сс/190/364/13Доповідач:ОСОБА_2
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" червня 2013 р. колегія суддів спеціалізованої судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіОСОБА_3
СуддівОСОБА_2,
при секретарі:ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі матеріал за апеляційною скаргою директора ДП «Трансшип-Агент» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 5 червня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
5 червня 2013 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим було відмовлено у задоволенні клопотання директора ДП «Трансшип-Агент» ОСОБА_7 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №220130000000042, накладеного 18 травня 2013 року, ухвалою слідчого судді того ж суду на буксир «Шторм», який належить ДП «Керченський морський торгівельний порт» і який був використаний, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, мотивуючи тим, що вона не відповідає вимогам закону та суперечить дійсним обставинам. Обґрунтовує це тим, що суддя виніс оскаржувану ухвалу в порушення вимог діючого законодавства, не з’ясувавши, хто є власником зазначеного майна, і не врахувавши, що це майно не підлягає конфіскації та на нього не може бути накладений арешт, оскільки воно перебуває в оренді. Одночасно, вказує про порушення права на захист, оскільки клопотання було розглянуто слідчим суддею без належного повідомлення його про судовий розгляд і за його відсутністю.
Заслухавши доповідача, який поновив строк на апеляційне оскарження при призначенні матеріалу до апеляційного розгляду, адвоката, який підтримав апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, дослідивши матеріал і обговоривши доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно матеріалам справи, 18 травня 2013 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя було задоволено клопотання в.о. заступника начальника слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України в АР Крим ОСОБА_8 і був накладений арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 17 травня 2013 року при огляді місця події у вигляді судна-буксиру «Шторм», 1988 року побудови, реєстраційний номер 184038, судовий патент PF 01410, зареєстрованого у Державному судовому реєстрі ДП «Керченський морський торгівельний порт» за №28 від 30 квітня 1999 року.
Зазначений буксир був використаний, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК України. Постановою слідчого другого відділення СВ ГУ СБ України в АР Крим ОСОБА_9 буксир «Шторм» було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №220130000000042 і його було передано на відповідне зберігання.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що скасування арешту майна може завадити дослідженню та зберіганню речового доказу, яким є буксир, і вірно відмовив ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Керуючись ст. ст. 392, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу директора ДП «Трансшип-Агент» ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 5 червня 2013 року про відмову у задоволенні його клопотання про скасування арешту майна, - залишити без змін.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_10