02.07.2013 Справа № 765/1514/13

Категорія № 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року м. Севастополь

Нахімовський районний суд міста Севастополя в складі :

головуючого судді Єзерського П.О.

при секретарі Мінакової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «СК «Комфорт» про поновлення на роботі, стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, суд

В С Т А Н О В И Л :

ОСОБА_1 з 14.12.2011 р. перебував у трудових відносинах з ПП «СК «Комфорт», на посаді керівника технічної служби м. Севастополя.

Наказом генерального директора ПП «СК «Комфорт» від 18.05.2012 р. він звільнений з роботи, в зв'язку з неявкою на роботу з 01.03.2012 р. по 18.05.2012 р. по п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Вважаючи звільнення незаконним, оскільки наказом від 29.02.2012 р. він вже був звільнений з роботи і спір розглядався судом, позивач 07.03.2013 р. звернулася до суду і просив поновити його на колишнє місце роботи, скасувати наказ № 173 від 18.05.2012 р., стягнути зарплату за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

Позивач позов підтримав. В подальшому в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Представник відповідача позов не визнала, пояснив що порушення діючого законодавства при звільненні позивача не було. Крім того, ОСОБА_1 пропустив місячний строк позовної давності звернення до суду і відмовити в задоволенні позову по цим підставам. В подальшому в судове засідання не з'явилася, надала заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін регулюються нормами глави 3 «Трудовий договір», 7 «Оплата праці» КЗпП України.

Судом встановлено, що 14.12.2011 р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду керівника технічної служби м. Севастополя ПП «СК «Комфорт».

Наказом № 173 від 18.05.2012 р. ОСОБА_1 був звільнений на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з відсутністю на робочому місці з 01.03.2012 р. по 18.05.2012 р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня ) без поважних причин.

Як встановив суд, період відсутності на робочому місці ОСОБА_1 не спростовує, посилаючись на те, що він був звільнений з посади наказом від 29.02.2012 р. і оспорював цій наказ в суді, тому на роботу не виходив.

Проте, ці доводи позивача перевірялись судом при розгляді справи.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 11.02.2013 р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а рішення Нахімовського райсуду від 30.10.2012 р., яким позов був задоволений, скасовано.

2

Згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що наказ про звільнення ОСОБА_1 одержав 26.05.2012 р., у суд же з позовом перший раз звернулася 23.05.2012 р., і в задоволенні якого рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 11.02.2013 р. було відмовлено, а другий раз - 07.03.2013 р. ( а.с. 2 ), тобто через 9 місяців 12 днів з часу звільнення.

Обговорюючи причини пропуску строку за зверненням, суд визнав їх неповажними.

При таких обставинах підстав для задоволення позову не має.

Оскільки вимоги про стягнення заробітної плати за час змушеного прогулу і стягненні моральної шкоди є залежним від вирішення спору про поновлення на роботі, то не підлягають задоволенню і ці вимоги.

В зв'язку з тим, що позивачу по справі відмовлено в позові, я він був звільнений від сплати судових витрат по справі, то вони компенсуються за рахунок держави.

На підставі ст. 233 КЗпП України, керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до Приватного підприємства «СК «Комфорт» про поновлення на роботі, стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя Єзерський П.О.