"09" липня 2013 р.
Справа № 642/2698/13ц
№ 2/642/804/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2013 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Іванісової Л. О., за участю секретаря Бондаренко В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання довіреності недійсною, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання довіреності недійсною, посилаючись на те, що 14.10.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір займу в сумі 5200 доларів США, про що була складена розписка в простій письмовій формі, згідно якої ОСОБА_7 обіцяла надати в заставу автомобіль Mitsubishi SP. Runner, державний номер НОМЕР_1, який був її власністю. 25.10.2005 року ОСОБА_7 було видано ОСОБА_3 довіреність про представництво її інтересів в органах ДАІ з правом керування, продажу автомобілю, та інших питань, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, про що було відомо ОСОБА_3, однак автомобіль спадкоємцеві або родичам померлої переданий не був, натомість ОСОБА_3 продовжив користуватися автомобілем та 25 березня 2008 року, діючи від імені померлої ОСОБА_8, видав довіреність ОСОБА_4 про право на керування та подальшу експлуатацію транспортного засобу - автомобілю Mitsubishi SP. Runner, державний номер НОМЕР_1. На теперішній час спірна довіреність від 25.03.2008 року не скасована, дія її припинена, але визнання такої довіреності недійсною необхідно спадкоємцю першої черги за законом - сину померлої ОСОБА_1 - ОСОБА_1 для звернення до суду з позовом про витребування автомобілю.
Крім того, представник позивача ОСОБА_6 просив поновити строк для звернення до суду, оскільки про наявність довіреності від 25.03.2008 року позивачу ОСОБА_1, який на момент смерті матері був неповнолітнім, стало відомо лише в ході розгляду Ленінським районним судом м. Харкова цивільної справи за позовом ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих поверненням грошового зобов'язання та відшкодування моральної шкоди у 2013 році, тому вважав, що є строк позовної давності був пропущений з поважних причин.
В судове засідання представник позивача з'явився, позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічні доводам позовної заяви.
Відповідачі - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову не заперечував, пояснивши, що він займається купівлею та перепродажем автомобілів, до нього звернувся ОСОБА_3 з метою продажу автомобілю Mitsubishi SP. Runner, відразу зробивши на нього довіреність про право на експлуатацію транспортного засобу, але з'ясувалося, що автомобіль під арештом, у зв'язку з чим він відразу повернув ОСОБА_3 довіреність, автомобіль взагалі не находився в його користуванні, місцезнаходження автомобілю йому не відомо.
Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити, пояснив, що він є родичем померлої ОСОБА_7 та зараз займається питаннями оформлення спадщини та захистом прав ОСОБА_1, який є інвалідом дитинства 3 групи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та правовідносини.
В судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що власником автомобілю Mitsubishi SP. Runner, 1993 року випуску, державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_7.
14.10.2005 року ОСОБА_7 було видано ОСОБА_3 розписку про те, що вона взяла у борг грошову суму в розмірі 5200 доларів США, яку зобов'язалася повернути в строк до 14.04.2006 року, в забезпечення боргу у випадку неповернення нею суми боргу зобов'язалася передати у власність автомобіль Mitsubishi SP. Runner, 1993 року випуску.(а. с. 12).
Як вбачається зі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 04.03.2006 року, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 4 Харківського обласного управління юстиції, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а. с. 15).
Згідно довіреності від 25.03.2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності від 12.10.2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, уповноважив ОСОБА_4 бути представником в усіх державних, громадських та інших органах, у тому числі у відповідних органах Державтоінспекції, з питань, пов'язаних з експлуатацією, розпорядженням, а також з правом керуванням належного ОСОБА_7 автомобілем Mitsubishi SP. Runner, 1993 року випуску; довіреність зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей 25.03.2013 року (а. с. 11, 14).
З повторного свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 12.08.1998 року, виданого Ленінським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_7. (а. с. 18).
Згідно посвідчення НОМЕР_4 від 24.12.2009 року, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Харкові ради, ОСОБА_1, 1991 року народження, є інвалідом з дитинства ІІІ групи на термін з 01.11.2009 року по 30.09.2010 року. (а. с. 16).
В силу вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Як вбачається з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до вимог ч. ч. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу або якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно до ч. 1, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як вбачається зі ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
В силу ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Статтею 240 ЦК України передбачено, що представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно ст. 247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк
довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Статтею 248 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5 припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала двіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних
справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків; 7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов'язаний негайно повернути довіреність.
В силу ч. 1, ч. 4 ст 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
В силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивачем в судове засідання були надані належні та допустимі докази щодо здійснення передоручення після смерті ОСОБА_7, а тому довіреність є нікчемною, що є формою недійсності, з боку відповідача суду не надано доказів, які спростовують позицію позивача.
Суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом, оскільки на момент смерті матері він був неповнолітнім та дізнався про існування довіреності тільки при розгляді цивільної справи Ленінським районним судом м. Харкова у 2013 році.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про визнання довіреності на автомобіль недійсною.
Визнати недійсною довіреність серії ВКІ № 001193 від 25 березня 2008 року, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотарільного округу ОСОБА_2, реєстровий № 1160, на автомобіль Mitsubishi SP. Runner, державний номер НОМЕР_1, видану ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або якщо рішення було ухвалене за відсутності осіб, що приймають участь у справі, протягом 10 днів з моменту отримання рішення.
СУДДЯ - Л. О. Іванісова