Провадження : 22ц/790/4122/13 Головуючий 1-ї інстанції - Сітбаталова Н.І.
Справа № 2- 11493/12 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : спадкове.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Бобровського В.В., Черкасова В.В.
при секретарі - Гелашвілі Т.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області про усунення від права на спадкування, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення відповідача від спадкування, посилаючись на те, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний дядько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина - житловий будинок АДРЕСА_1
Померлий був хворою людиною, який страждав на цукровий діабет та хворобу серця, тому вона з 2006 року постійно наглядала за дядьком.
При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй стало відомо, що з такою ж заявою звернувся і відповідач, син померлого, з чим вона погодитись не може, оскільки останній не надавав своєму батькові ніякої належної допомоги.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, обґрунтовуючи тим, що він є єдиним спадкоємцем першої черги, проте позивачка сподівалась що він добровільно відмовиться від спадщини на її користь, а коли зрозуміла, що він не збирається відмовлятися, звернулась із зазначеним позовом.
Третя особа - перша державна нотаріальна контора Харківського району Харківської області надіслала до суду телефонограму з проханням слухати справу без її участі та ухвалити рішення на розсуд суду.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог щодо наявності правових підстав для усунення права на спадкування спадкоємця першої черги за законом та їх необґрунтованості. При цьому суд посилався на те, що доказів щодо перебування спадкодавця у безпорадному стані, його потребі у допомозі, у догляді або коштах суду не надано.
Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та не суперечать положенням законодавству, яке регулює спірні правовідносини.
Так, згідно зі ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається щодо предмета спору на власний розсуд
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, поданих у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 дядько позивачки та батько відповідача по справі. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1
Відповідач ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3
Із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись сторони у справі - син померлого та племінниця.
Доказів того, що спадкодавець ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги позивачкою не надано.
Наявна в матеріалах справи виписка з амбулаторної карти ОСОБА_3 свідчить тільки про наявність у нього ряду захворювань, висновку про те, що за станом здоров'я він потребував стороннього догляду виписка не містить(а.с.5-6).
Доказів того, що сам ОСОБА_3 або інші особи повідомляли відповідача, який проживає в іншому населеному пункті України про його безпорадний стан та потребу у допомозі, у догляді або коштах, суду не надано.
Похованням померлого ОСОБА_3 займався його син, відповідач у справі, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами - товарними чеками та квитанціями про оплату ритуальних послуг (а.с.48).
Зроблені судом висновки достатньо мотивовані, обставини справи встановлені повно, наданим сторонами доказам в рішенні дана належна оцінка згідно положень ст. 212 ЦПК України.
Доводи скарги про те, що суд першої інстанції не повно, всебічно і об'єктивно перевірив обставини справи не відповідають дійсності.
Додаткових доказів, які б спростовували правильність зроблених судом висновків позивачем та його представником суду апеляційної інстанції не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не містять безумовних правових підстав для скасування рішення.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасування не має.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307,308, 315, 317, 324 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді
.