Справа № 2- 1012
2008 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2008 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Вергун І. В.
при секретарі: Ардашевій Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
В липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про втрату права користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 на підставі ст. 167 ЖК України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що будинок АДРЕСА_1 належить йому на праві власності, сплачує житлово - комунальні послуги, не може оформити субсидію, оскільки відповідачка прописана в домі, хоча і не проживає з листопада 2007 року.
В судовому засіданні позивач і його представник підтвердили свої вимоги і просить суд визнати відповідачку втратившим право на проживання з листопада 2007 року.
Відповідачка позов не визнала, в зв'язку з його необґрунтованістю, посилаючись на те, що посилилась в спірний будинок як член сім'ї позивача, оскільки його рідна донька, іншої угоди, крім як поселення в якості члена сім'ї позивача та порядку користування житлом у неї з позивачем не було.
Оскільки позивач створив неналежні умови проживання для своєї родини після народження дитини тимчасово проживає по другій адресі. Іншого житла не має.
Суд вислухав сторони, допросив свідків, перевірив матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті вимоги на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачеві по справі на підставі договору купівлі - продажу від 27 травня 1988 року ( а.с.7-8).
Згідно ксерокопії домової книги для прописки громадян, в будинку АДРЕСА_1 зареєстрована відповідачка по справі ( а.с. 11-14).
Із акту від 23.06.2008 року квартального комітету вбачається, що відповідачка зареєстрована в спірному будинку, але не проживає з листопада 2007 року, не сплачує за комунальні послуги.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтвердили суду той факт, що відповідачка гне проживає в спірному будинку з листопада 2007 року.
В ст. 157 ЖК України зазначено, що членів сім'ї власника жилого будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України.
Згідно ст. 156 ЖК України члени родини власника жилого будинку які проживають разом з ним у будинку , що йому належить на праві власності користуються жилим приміщенням.
В частині першій ст. 116 ЖК України встановлено вичерпний перелік підстав та умов для виселення членів сім'ї власника, а саме: систематичне руйнування чи псування жилого приміщення, використання його не за призначенням, а також систематичне порушення правил співжиття які роблять неможливим для інших проживання із ним в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
В судовому засіданні позивач підтвердив, що відповідачка по справі вселилась в будинок як член його родини і іншої угоди про порядок користування будинком не було.
Таким чином позивач в судовому засіданні не надав доказів систематичного руйнування чи псування відповідачкою жилого приміщення, ви користування його не за призначенням, систематичного порушення правил співжиття, що робить неможливим для інших громадян проживання з ним в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Посилання позивача на те, що його донька проживає в другому приміщенні, суд не може взяти до уваги, оскільки після народження доньки Поліни, між сторонами виникли неприязні стосунки, що виключає їх проживан6ня у спірній квартирі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України; ст. ст.116, 156, 157 ЖК України суд, -
В и р і ш и в:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: