Справа № 380/442/13-ц Головуючий у І інстанції Лісовенко П.І.

Провадження № 22-ц/780/3679/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.

Категорія 26 09.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

04 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А.,Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 22 травня 2013 року про закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 22 травня 2013 року провадження в справі закрито.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції. виходив із того, що ПАТ КБ "ПриватБанк" уже звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та іпотеки і цей позов банку було задоволено та, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Д 08-01-04 МК станом на 21.05.2010 року в сумі 349870, 39 грн. звернуто стягнення на належні ОСОБА_2 житловий будинок, земельну ділянку розміром 0.25 га, телевізор та плеєр.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у такому випадку можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядався за предметом і підставами позову.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Тетівського районного суду Київської області від 22 жовтня 2010 року у справі № 2-54/10 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Д 08-01-04 МК станом на 21.05.2010 року в сумі 349870, 39 грн. звернуто стягнення на належний ОСОБА_2, житловий будинок, земельну ділянку розміром 0.25 га, що належать ОСОБА_2 на праві власності та телевізор і плеєр.

Тобто, банк скористався своїм правом на задоволення вимог за рахунок майна - предмета іпотеки, наданого у забезпечення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором.

Позовні вимоги банку, що є предметом розгляду у цій справі, стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором № Д 08-01-04 МК від 30 січня 2008 року за неналежне виконання умов кредитного договору.

Таким чином, у справі № 2-54/10 предметом спору було звернення стягнення на предмет іпотеки, а у справі № 380/442/13 - стягнення заборгованості за неналежне виконання умов кредитного договору.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідачем по справі № 2-54/10 був лише ОСОБА_2, коли у справі № 380/442/13 - два відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За таких обставин, суд першої інстанції помилково вважав, що набрало законної сили судове рішення, постановлене щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно, до п. 17 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Суд першої інстанції в порушення вищезазначених норм законодавства дійшов до передчасного висновку про закриття провадження у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала судді скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України, оскільки вона постановлена з порушенням вимог процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 22 травня 2013 року про закриття провадження у справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: