Справа № 362/2778/13-к

Провадження № 1-кп/362/186/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2013 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді - ВОРОБЙОВОЇ В.М.

при секретарі - Барановій Г. П., Жердецькій Н. Є.,

з участю прокурора - Галузінського М. О., Гетьман Л. А.,

захисників- ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові кримінальне провадження про кримінальне правопорушення , передбачене ч.2 ст. 190, ст.353 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100140000821 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Ушма, Свердловської області, Російської Федерації, українки, громадянки України, освіта незакінчена вища, заміжня,має на утриманні дитину,ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимої,-

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190, ст..353 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки с. Івниця, Андрушівського району, Житомирської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не заміжньої, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_8, працює КТ»Україна « менеджером , проживає за адресою: АДРЕСА_5, зареєстрована АДРЕСА_6, раніше не судимої,-

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190, ст..353 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до обвинувального Акту від 24.04.2013 р., ОСОБА_3 31.08.2009 року, близько 15 години, маючи намір на шахрайство та реалізуючи свій злочинний намір, вступила в змову з ОСОБА_4, після чого зайшли до квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_5 Потім шляхом обману ОСОБА_5 заволоділи її поясом «Універсальний помічник», вартістю 500 гривень. З місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 у вересні 2009 року (точної дати не встановлено) близько 16 години повторно, маючи намір на шахрайство та реалізуючи свої злочинні дії, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4, зайшли до квартири АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_6 Після чого, шляхом обману останньої заволоділи її поясом «Універсальний помічник», вартістю 500 грн. Потім з місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, 11.10.2009 року, близько 10 години, повторно, маючи намір на шахрайство та реалізуючи свій злочинний намір, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4, зайшли до квартири АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_7 Після чого, шляхом обману останньої, заволоділи її поясом «Універсальний помічник», вартістю 500 гривень. Потім з місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_7, матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Крім цього, ОСОБА_3, 31.08.2009 року, близько 15 години, маючи намір на самовільне присвоєння владних повноважень та звання службової особи, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4 та реалізуючи свій злочинний намір з метою скоєння вищеописаних злочинних дій, зайшли до квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_5 Після чого, дані особи представились співробітниками міліції та показали останній посвідчення, яке зовні схоже на посвідчення працівника міліції, потім шляхом обману ОСОБА_5 заволоділи її поясом «Універсальний помічник», вартістю 500 гривень. З місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, у вересні 2009 року (точної дати не встановлено), близько 16 години, маючи намір на самовільне присвоєння владних повноважень та звання службової особи, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4 та реалізуючи свій злочинний намір з метою скоєння вищеописаних злочинних дій, зайшли до квартири АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_6 Після чого, представились співробітниками міліції та показали останній посвідчення, яке зовні схоже на посвідчення працівника міліції, потім шляхом обману ОСОБА_8 заволоділи її поясом «Універсальний помічник», вартістю 500 гривень. З місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, 11.10.2009, близько 10 години, маючи намір на самовільне присвоєння владних повноважень та звання службової особи, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4 та реалізуючи свій злочинний намір з метою скоєння вищеописаних злочинних дій, зайшли до квартири АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_7 Після чого, представились співробітниками міліції та показали останній посвідчення, яке зовні схоже на посвідчення працівника міліції, потім шляхом обману ОСОБА_7. заволоділи її поясом «Універсальний помічник», вартістю 500 гривень. З місця скоєння злочину зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.

Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб; та за ст.353 КК України, як самовільне присвоєння владних повноважень та звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно-небезпечних діянь/ в редакції Закону від 05.04.2001 року/

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 визнала себе винною за пред'явленим обвинуваченням повністю, пояснивши,що на той час, станом на вересень 2009 року вона разом з ОСОБА_4 працювали близько 4-х місяців у приватного підприємця в м. Біла Церква по розповсюдженню лікувальних поясів , але власник не виплатив заробітну плату, біля 3000 грн. вона на той час навчалась заочно, потрібні були гроші, тому вони разом з ОСОБА_4 вирішили підірвати репутацію директора ПП, зробити йому погану рекламу. Знаючи, кому продавались дані пояси , маючи посвідчення менеджерів , які видавались на підприємстві, прийшли до ОСОБА_5 що проживає в смт. Дослідницьке в серпні 2009 року, в вересні 2009 року зайшли до ОСОБА_6, а в в жовтні 2009 року в смт. Гребінки зайшли до ОСОБА_7, у яких забрали лікувальні пояса, тобто погоджується з усім викладеним в обвинувальному акті. Пояснювали людям, що їх обманювали, що пояса коштують на багато менше, ніж вони заплатили, що вони не мають лікувальних властивостей. Забирали у них пояса, обіцяючи, що їм будуть повернуті гроші, але треба дзвонити на фірму. При цьому вперше вони показали посвідчення менеджерів, схожі на посвідчення працівників міліції, перша потерпіла і прийняла їх за працівників міліції, вони не заперечували, і показували їх і в інших двох випадках, оскільки сподобалось, що їх сприймали як працівників міліції. В скоєному вона розкаюється. Потерпілій ОСОБА_7 пояс повернутий, потерпілй ОСОБА_6 повернули гроші в сумі 200 чи 150 грн.,з чим вона погодилась, а ОСОБА_5 повернули 600 грн. вже в червні 2013 року.Після останнього випадку через тиждень їх затримали і привезли в міліцію.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винною за пред'явленим обвинуваченням повністю, підтвердивши показання ОСОБА_3 пояснивши,що дійсно у зв,язку з невиплатою зарплати в повному обсязі, у них обох виникла така ідея, щоб скомпроментувати власника ПП, де вони працювала по розповсюдженню лікувальних поясів, таким чином. Забирали пояса під умовою, що людям будуть повернуті кошти, щоб змусити їх звертатись з претензіями до директора ПП. В скоєному розкаюється. Шкоду відшкодовували вдвох.

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 і обвинувачена ОСОБА_4 та їх захисники звернулись до суду з письмовими заявою та клопотанням про звільнення їх від кримінальної відповідальності відповідно до Закону України »Про амністію у 2011 році"» від 08.07.2011 року і закриття відносно них кримінальної справи, оскільки вони є особами: , які на час вчинення злочину мали на утриманні малолітніх дітей.Клопотання підпримали, при цьому захисник ОСОБА_3 уточнив підстави звільнення її від кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачена має сина, ІНФОРМАЦІЯ_11, і тому на неї розповсюджується дія ст.1 п.б Закону України « Про амністію у 2011 році « від 08.07.2011 року, який передбачає звільнення від кримінальної відповідальності жінок, які були вагітні на день набрання чинності цим Законом.

В судовому засіданні прокурор Гетьман Л.А. не заперечила проти звільнення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії та закриття щодо них кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12013100140000821, суд прийшов до висновку, що клопотання обвинувачених ОСОБА_3. і ОСОБА_4 підлягають задоволенню.

Як слідує з обвинувального акта, ОСОБА_3. і ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні у серпні- жовтні 2009 року злочинів, передбачених ч.2 ст.190 і ст. 353 КК України, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до злочинів відповідно середньої і невеликої тяжкості.

Відповідно до вимог п.п.«б»і»в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, який набрав чинності 28 липня 2011 року, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи , які притягуються до кримінальної відповідальності за умисні злочини,що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, жінки, вагітні на дінь набрання чинності цим Законом і особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чиності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про амністію у 2011 році», його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.

Судом встановлено, що ОСОБА_3. і ОСОБА_4 злочини середньої і невеликої тяжкості вчинили до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2011 році» і на день набрання цим Законом чинності (28 липня 2011 року) ОСОБА_3. була вагітна, а ОСОБА_4 мала дитину -дочку ІНФОРМАЦІЯ_8.

Таким чином, ОСОБА_3. відноситься до осіб, які підпадають під дію п.«б» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», а ОСОБА_4 відноситься до осіб, які підпадають під дію п.»в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році».

Обставини, передбачені ст.7 Закону України «Про амністію у 2011 році», які б виключали можливість застосування амністії до ОСОБА_3 і ОСОБА_4, судом не встановлені.

При вирішенні питання щодо можливості застосування амністії до обвинуваченого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суд враховує наступне:

Із 01 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону «Про застосування амністії в Україні» та інших законодавчих актів України» від 02 червня 2011 року № 3465-VI, відповідно до якого Закон України «Про застосування амністії в Україні» викладено у новій редакції.

Згідно з новою редакцією Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністією визнається повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, КК України та цьогоЗакону.

Положення ч.1 ст.5 КК України є формою реалізації ч.1 ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч.2 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч.4 ст.5 КК України, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Порівняльний аналіз положень Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року та Закону України «Про застосування амністії в Україні» (у редакції Закону від 02 червня 2011 року) дає підстави для висновку, що положення Закону України «Про амністію у 2011 році» є більш сприятливими для осіб, котрі притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом включно.

Закон України «Про застосування амністії в Україні» (у редакції Закону від 02 червня 2011 року) не містить застережень про втрату чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» із 01 січня 2012 року, а також Закон України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року не містить застережень про його незастосування у зв'язку із новою редакцією Закону України «Про застосування амністії в Україні».

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.5 КК України, суд приходить до висновку, що при вирішенні питань про застосування амністії за діяння, які були вчиненні до набрання чинності Законом «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року включно необхідно застосовувати положення цього Закону, якщо це поліпшує становище особи.

Відповідно до ч.1 ст.44 КК України (в редакції, чинній на час вчинення обвинуваченими інкримінованого їм злочину), особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Як встановлено п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст.286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно вимог ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи, що ОСОБА_3 є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про амністію в 2011 році» (п.«б» ст.1) у зв'язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом була вагітна , бо на даний час має сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3,що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції 07.10.2011 року /т.2 арк. 144/, а ОСОБА_4мала дитину- дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Івницької сільської ради Андрушівського району Житомирської області 21.04.2011 року, де записана матір,ю / т.2 арк.102/, відносно якої батьківський прав не позбавлена, злочини, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не є тяжкими або особливо тяжкими, а також те, що Закон України «Про амністію в 2011 році» поліпшує становище обвинувачених, зокрема, передбачає звільнення особи не лише від призначеного покарання, а й від кримінальної відповідальності, суд вважає необхідним клопотання обвинувачених про їх звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п.п.«б» і»в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2011 році» задовольнити.

Керуючись п.п.«б»,»в»» ст.1, ст.6, ст.8, ст.12 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року, ст.44 КК України (в редакції до внесення змін згідно із Законом № 3465-VI від 02.06.2011 року), п.1 ч.2 ст.284, ч.1, ч.4 ст.286, ч.3, ч.5 ст.288, ст.372, ст.376, ст.ст.392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження № 12013100140000821 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 і ст.353 КК України, а також ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ст.353 КК України закрити та звільнити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії.

На ухвалу суду може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В.М.Воробйова.