Справа № 2-580/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                   21 травня 2008 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

                   головуючого судді                                           -                  Корольової Г.Ю.

                   при секретарі                                                  -                  Наливайкіній Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом

                   ОСОБА_1 до ВАТ «Нафтопроммаш» про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

                   Позивач звернувся до суду 27.02.2008 року, мотивуючи свої вимоги тим, що працював охоронником на ВАТ „Нафтопроммаш” з 04.09.2003 року до липня 2007 року. Грубо порушуючи вимоги ст. 50 Кодексу законів про працю України, керівництвом ВАТ „Нафтопроммаш” за період з вересня 2003 року по липень 2007 року не дотримувалася нормальна тривалість робочого часу у працівників охоронного підрозділу, де він працював. Також керівництвом порушувалися вимоги ст. 106 Кодексу законів про працю України, так як не проводилася оплата праці за роботу в надурочний час, що тривало з вересня 2003 року по липень 2007 року. Коли позивач звернувся до керівництва ВАТ „Нафтопроммаш” про надання йому інформації стосовно роботи в надурочний час за період з 2002 року по вересень 2007 року, йому відповідь взагалі не була надана. Відповідачем також грубо порушуються вимоги ст. 94 Кодексу законів про працю України, так як роботу позивач виконує, а заробітну плату не отримує, порушено вимоги ст. 91 КЗпП України, так як оплата праці працівників повинна здійснюватися в першочерговому порядку.

Факт роботи в надурочний час підтверджується тим, що позивач працював по дві зміни в тиждень. Кожна зміна становит 24 години. За тиждень 48 годин, а згідно вимог ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Фактично позивач перепрацював по 8 годин на тиждень, а доплати у розмірі 100 % тарифної ставки, коли оплата праці працівника здійснюється за погодинною системою, згідно ст. 106 КЗпП України позивачу не проводили, чим порушували його права на протязі тривалого часу, чим завдали йому моральних страждань.

 В зв”язку з неотриманням позивачем заробітної плати за роботу в надурочний час за період з вересня 2003 року по липень 2007 року позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює в грошовому вигляді в сумі 1200 грн.

                   Тому просив стягнути з відповідача на його користь кошти за роботу в надурочний час за період з вересня 2003 року по липень 2007 року, моральну шкоду в розмірі 1200 гривень.

                   В судовому засіданні 21.05.2008 року позивач та його представник ОСОБА_2 надали заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить стягнути з ВАТ “Нафтопроммаш” на його користь грошові кошти за роботу в надурочний час, нічні та заробітну плату, недоплачену згідно діючого законодавства за період часу з вересня2003 року по липень 2007 року включно в сумі 7308,38 гривень, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, середній заробіток за час затримки в розрахунку до винесення рішення по справі.

                   В суді представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що відповідачем, на його думку, не вірно застосовувалася  тарифна система оплати праці при нарахуванні заробітної плати за роботу в надурочні години, нічні та святкові дні . Вважає, що при нарахуванні необхідно було застосовувати встановлену законодавством мінімальну заробітну плату на той час.

                   Так, в суді представник позивача ОСОБА_2 вказав, що згідно відомості про нарахування заробітної плати за період часу з вересня 2003 року по липень 2007 року можливо буде встановити яку кількість часу пропрацював працівник в надурочні часи та яка на даний час заборгованість по заробітній платі, а також чи правильно було обраховано роботу в нічний час. У відповідача на ВАТ „Нафтопроммаш” застосовувалася тарифна система оплати праці, що підтверджується наданими відомостями про нарахування заробітної плати та не заперечується самим відповідачем.

З наданих відомостей про нарахування заробітної плати було встановлено, що відповідачем не дотримувалася дана норма закону, так як тарифні ставки були визначені колективним договором та не було взято до уваги розміри мінімальної заробітної плати.

При розрахунках вони визначили розмір тарифної ставки позивача відповідно до встановленої Законом мінімальної заробітної плати на той час.

Згідно відомості про нарахування заробітної плати за жовтень 2003 року встановлено, що позивачем відпрацьовано 196 годин, при нормі 184 годин, тарифна ставка складає 185 грн. згідно генеральної угоди та ст. 96 КЗпП україни, відпрацьовано в надурочні 12 годин, нічних 64 годин. Для того, щоб встановити скільки коштує одна година роботи позивача потрібно мінімальну заробітну плату поділити на нормативно граничну норму робочого часу за місяць 184 год. На той час згідно ЗУ „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік” встановлено, що з 1 січня 2003 року мінімальна заробітна плата у розмірі не нижчому від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік - 185 грн. Одна година роботи позивача коштує 185/184=1,00 грн. Також робота в нічний час була неправильно обрахована, так згідно ст. 108 КЗпП України - робота у нічний час оплачується у підвищенному розмірі, встановленому галузевою угодою та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Тому 20 % тарифної ставки за годину роботи становить 01,00 * 20%=0,21 грн. В жовтні було відпрацьовано 12 год. надурочних, що становить 12 * 2 *1,00 грн. годинну оплату = 24,00 грн. Заробітна плата, яка повинна була бути виплачена позивачу становить: тарифна ставка 185 грн. + оплату за роботу в нічний час та + оплату за роботу в надурочний час = 221,80 грн. А згідно платіжної відомості було нараховано позивачу 200,03 грн. Тому заборгованість відповідача перед позивачем становить: заробітна плата, яку повинен був платити відповідач згідно діючого законодавства відняти заробітну плату виплачену відповідачем позивачу = 21,77 грн. за роботу в жовтні 2003 року.

 Фактично позивач на даний час повинен доотримати від відповідача заробітну плату за жовтень 2003 року на теперішній час - 39,83 грн.

                   Таким же чином представник позивача проводив нарахування за весь період.

                   Представник відповідача П'яткова О.С. в суді заперечувала проти позову та пояснила, що, на її думку, позивачем невірно було визначено розрахункову одиницю при проведенні усіх сум, належних для виплати йому підприємством, з розрахунків позивача не зрозуміло, який розмір годинної тарифної ставки взято ним за основу при здійсненні розрахунків. Вважає, що в розрахунках позивач допустився грубої помилки, яка полягає в тому, що при визначенні суми оплати за роботу в надурочний час слід виходити не з мінімальної заробітної плати, а з розміру тарифної ставки( посадового окладу) працівника. Також вважає, що посилання позивача на ст. 96 КЗпП України, яка встановлює, що основою для формування тарифної сітки є тарифна ставка робітника першого розряду, яка перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати є недоречним, оскільки, при вивченні даного питання слід керуватися не лише Кодексом законів про працю України, а й іншим законодавством про працю. Зазначила, що в 2000 році були внесені зміни, які діяли до 01.01.2006 року, до Закону України «Про оплату праці» і тарифна ставка робітника першого розряду, встановлювалася у розмірі не нижчому ніж визначений генеральною ( галузевою) угодою, вказана норма давала можливість відступати від розміру мінімальної заробітної плати. Тому вважає, що застосування спеціалістами підприємства  тарифної ставки, встановленої тарифною сіткою ВАТ “Нафтопроммаш”, яка розроблялася згідно вимог чинного законодавства України, являється  правомірним, а застосування позивачем як розрахункової величини годинної мінімальної заробітної плати являється необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам законодавства.

                   Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем невірно визначено тривалість робочого часу понад норму, оскільки, єдиним документов на підставі якого можна вирахувати тривалість робочого часу окремого працівника в певному періоді, а також з”ясувати, який був день святковий, вихідний чи неробочий, є лише табелі обліку робочого часу, які зберігаються на підприємстві протягом трьох років. У зв'язку з цим, вважає, що неможливо провести донарахування чи достовірний перерахунок доплат за 2003-2004 роки, оскільки, табелі обліку робочого часу не збереглися.

                   Також вказала, що на підставі колективного договору підсумований облік робочого часу на підприємстві з обліковим періодом - рік. Тому, на її думку, позивач помилково визначав тривалість робочого часу в календарному періоді - місяці.

                   Представник відповідача також пояснила, що позивачу щомісячно проводилася оплата за фактично відпрацьований час в тому числі і за надурочно відпрацьовані години, але внаслідок помилки комп'ютерної програми вказана оплата не подвоювалася, отже, ОСОБА_1 не здійснено оплату за надурочно відпрацьовані години лише в розмірі одинарної тарифної ставки за кожну відпрацьовану годину надурочно. При виявленні вказаної помилки підприємством добровільно здійснено донарахування оплати праці та виплачено вказану суму за 2003 - 2007 роки позивачу.

                   Проти заподіяння ОСОБА_1 підприємством моральної шкоди заперечувала взагалі.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково зі слідуючих підстав.

                   Встановлено, що ОСОБА_1 працював у ВАТ “Нафтопроммаш”  з 04.09.2003 року по липень 2007 року охоронником ( а.с. 3) з почасовою оплатою праці, з посадовим окладом.

                   Встановлено, що посадовий оклад ОСОБА_1 з 1 січня 2005 року становив 150 гривень, з 1 жовтня 2005 року по 2005 рік - 200 гривень, з 2006 року - 200 гривень, з 2007 року - 460 гривень.

                   Позивач не згідний з нарахуваннями заробітної плати, а саме він оспорює з вересня 2003 року по день звільнення 26.09.2007 року розмір посадового окладу, розмір оплати за роботу в надурочний час, в нічний час, компенсацію за несвоєчасну виплату надурочних та нічних, а також середній заробіток по день фактичного розрахунку та вважає, що нарахування йому мали б проводитися виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в державі.

                   Відповідачем надано суду копії табелів обліку робочого часу з 2005 року по 2007 рік, в іншій частині з жовтня 2003 року по 2004 рік включно табелі обліку робочого часу не збереглися, сторонами надано копію відомостей про нарахування та видачу заробітної плати.

                    Згідно ст. 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

                   Ст. 96 КЗпП України передбачає, що основою організації оплати є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно - кваліфікаційні характеристики.

                   Ст. 97 КЗпП України передбачено оплата праці працівників на підприємствах здійснюється погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці.

                   Згідно ст. 106  КЗпП України  за погодинною системою оплатою праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

                   За відрядною системою оплати праці в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою,  - за всі відпрацьовані надурочні години.

                   У разі підсумованого обліку робочого часу оплачується як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою  і другою цієї статті.

                   Відповідно до ст. 107  КЗпП України робота у святковий на неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або  денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

                   Ст. 108  КЗпП України передбачено, що робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленою генеральною, галузевою ( регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки ( окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

                   Як встановлено судом і це підтверджується відомостями про нарахування та видачу заробітної плати (а.с. 48-87) ОСОБА_1. оплачувалася робота в нічний час вірно, нарахування проводилося за весь оспорюваний період з вересня 2003 року по вересень 2007 року вірно, нарахування і оплата за роботу в святкові і вихідні дні також проводилася вірно, як це визначено діючим законодавством.

                   Як встановлено судом і про це не заперечували сторони в суді, що інспектором з охорони праці Міняйло А.О. було проведено у ВАТ “Нафтопроммаш” перевірку за період з 2002 року по 2007 рік, було виявлено порушення виплати заробітної плати за роботу у надурочний час про що складено акт перевірки №18-05-045/185 від 21.02.2008 року (а.с. 91-97). На підставі акту перевірки Міняйлом А.О. складено  припис №18-05-045/185 - 139 від 21.02.2008 року (а.с 90), в якому вимагалося оплату праці за роботу у надурочний час привести у відповідність з чинним законодавством.

                   На виконання припису видано наказ головою правління ВАТ “Нафтопроммаш” (а.с. 89), відповідно до якого донараховано і виплачено в лютому 2008 року ( а.с. 88) ОСОБА_1. 413,29 гривень за роботу в надурочний час за період  2005 - 2007 роки по день звільнення.

                   Як пояснила в суді представник відповідача і це також підтверджується матеріалами справи ( а.с. 15-84) оплата ОСОБА_1 за роботу в надурочний час за період з 2002 року по 2007 рік проводилась, але не в подвійному розмірі, а в одинарному внаслідок  помилки комп'ютерної програми.

                   Судом встановлено, що підприємство добровільно нарахувало та виплатило ОСОБА_1 в лютому 2008 року недоплачені позивачу кошти за відпрацьовані надурочно години за період з 2005 року по 2007 рік в розмірі 413,29 гривень, про що підтвердив сам позивач у суді та підтверджується розрахунковою відомістю ( а.с. 88) .

                   Колективними договорами Охтирського Відкритого акціонерного товариства “Нафтопроммаш” на 2002 - 2003 роки, 2004 - 2005 роки, на 2006 - 2007 роки передбачено п.3.2.6, що на підприємстві діє підсумований облік робочого часу за обліковий період - календарний рік.

Встановлено, що за період з 2003 року за графіком встановлено ОСОБА_1 703 годин (703 робочих годин (без врахування відпустки і лікарняних), а фактично відпрацьовано 710 годин; з січня по грудень 2004 року за графіком 1885 години, а фактично відпрацьовано 2105 годин; за графіком 2012 годин.

                   Розрахунок суми компенсації втрати частини заробітної плати в зв”язку з порушенням термінів її виплати:

Розрахунок за 2003 рік: 7105-703=7 надурочні години Х на середньогодинну тарифну ставку 0,797*7, що становить 5,58 гривень;

Розрахунок за 2004 рік: 2105-1885=220 надурочні години Х на середньогодинну тарифну ставку 0,890 (1790*220), що становить 195,80 гривень.

                   Таким чином, всього за надурочно відпрацьовані години за період з жовтня 2003 року по грудень 2004 року ОСОБА_1 підприємство не донарахувало 201,38 гривень.

                   Суд не може прийняти до уваги доводи представника позивача, що ніби - то посадовий оклад ОСОБА_1 має бути не менший встановленого в державі розміру мінімальної заробітної плати та всі нарахування проводити виходячи з уього, оскільки, це не відповідає вимогам діючого законодавства, ст. 96, ст. 97 КЗПП України та колективним договором ВАТ “Нафтопроммаш”.

                   Ст. 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу ( особи). Аналогічні положення визначені в колективних договорах ВАТ “ Нафтопроммаш”.

                   Суд вважає, що позов в частині стягнення компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням термінів її виплати підлягає задоволенню, оскільки, судом встановлено і про це не заперечувала представник відповідача, що саме з вини підприємства ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено в подвійному розмірі оплату за надурочно відпрацьований час.

                   Суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідача про те, що компенсації підлягають суми нараховані, але не виплачені працівнику, в той час коли ОСОБА_1 просить стягнути компенсацію на ненараховану та невиплачену заробітну плату за роботу в надурочний час.

Суд вважає, що оскільки позивачу була нарахована заробітна плата за роботу в надурочний час в одинарному розмірі, а не в подвійному як передбачено законодавством, що сталося з вини підприємства і про це не заперечувала представник відповідача, то сума ненарахованої та невиплаченої заробітної плати за надурочний час за період з 2003 рік по  2004 рік підлягає компенсації, яка становить за вказаний період 224,96 гривень і підлягає стягненню з відповідача.

                   Компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати суд вираховував слідуючим чином:

               Таким чином компенсація втрати частини зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період з 2002 по 2006 роки, підлягає стягненню з відповідача в розмірі 224,96 гривень.

                   В даному випадку суд приймає до уваги розрахунки відповідача, оскільки, вони узгоджують з законом.

Розмір середнього заробітку за час затримки виплати позивачу сум належних йому при звільненні визначається виходячи із сум заробітку донарахованого позивачу, а саме: за період з жовтня 2003 по 2004 роки фактично відпрацьовано позивачем 2815 години, за цей же період позивачу донараховано 201,38 гривень. Середньогодинний заробіток працівника становить 201,38 : 2815 = 0, 072 гривень. Тривалість робочого часу за період з 27.09.2007 року по 21.05.2008 року складає 1300 годин. Середній заробіток позивача за весь час затримки випали належних йому при звільненні сум становить 0, 072 х 1300 = 193,60 гривень.

                   Також суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки виплати сум в розмірі 93,60 гривень, належних ОСОБА_1 при звільненні, як це передбачено ст. 116 КЗпП України.

                   Суд не може погодитися з доводами представника позивача ОСОБА_2 про те, що колективний договір погіршує становище працівників та є недійсним, оскільки, колективні договори ВАТ “Нафтопроммаш” прийняті в в установленому законом порядку , відповідають діючому законодавству; дані правовідносини не регулюються Генеральною угодою, на яку посилається позивач та його представник та невірно, на думку суду, позивачем та його представником проведено нарахування зарплати, а в даному випадку суд погоджується з нарахуванням позивача, наданими до суду).

                   Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 201,38 грн. доплати за роботи в надурочний час, за період роботи з 2003-2004 р.р., компенсації за період 2003-2006 р.р. в сумі 224,96 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 93,60 грн. з відрахуванням обов”язкових платежів на користь держави.

                   В частині моральної шкоди в сумі 1200 гривень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки, ОСОБА_1 недонарахуванням заробітної плати завдано моральних страждань, суд оцінює розмір моральної шкоди в 100 гривень у відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України .

                   В іншій частині позовних вимог щодо недонарахованої та недоплаченої зарплати, відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю вимог.

                   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 94 96 - 97, 106 - 108, 116 - 117, 237 -1 КЗпП України, Законом України “Про оплату праці”, Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, Постановою Кабінету Міністрів України № 159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”, суд -

ВИРІШИВ:

                   Позов ОСОБА_1 до ВАТ „Нафтопроммаш” про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та моральної шкоди задовільнити частково.

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш” на користь ОСОБА_1 201,38 грн. доплати за роботи в надурочний час, за період роботи з 2003-2004 р.р., компенсації за період 2003-2006 р.р. в сумі 224,96 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 93,60 грн. з відрахуванням обов”язкових платежів на користь держави.

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш”на користь ОСОБА_1 100 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш” судовий збір в сумі 59,50 грн. на користь держави і 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути надано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Охтирський міськрайонний суд до апеляційного суду Сумської області.

                   Суддя:                                                                                 Г.Ю. Корольова

Справа № 2-580/2008

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                   21 травня 2008 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

                   головуючого судді                                           -                  Корольової Г.Ю.

                   при секретарі                                                  -                  Наливайкіній Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом

                   ОСОБА_1 до ВАТ «Нафтопроммаш» про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та моральної шкоди,

ВИРІШИВ:

                   Позов ОСОБА_1 до ВАТ „Нафтопроммаш” про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та моральної шкоди задовільнити частково.

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш” на користь ОСОБА_1 201,38 грн. доплати за роботи в надурочний час, за період роботи з 2003-2004 р.р., компенсації за період 2003-2006 р.р. в сумі 224,96 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 93,60 грн. з відрахуванням обов”язкових платежів на користь держави.

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш”на користь ОСОБА_1 100 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш” судовий збір в сумі 59,50 грн. на користь держави і 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути надано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Охтирський міськрайонний суд до апеляційного суду Сумської області.

                   Суддя:                                                                                 Г.Ю. Корольова

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 27.05.2008 р.