Справа № 368/1168/13-к
Головуючий у І інстанції Шевченко І.І.
Провадження № 11-сс/780/308/13
Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія
08.07.2013
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2013 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого – судді Миколюка О.В.,
суддів – Говорухи В.І., Левчука О.Д.,
при секретарі Гусаку О.О., за участю прокурора Гребеннікова С.О., захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, який дії в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 29 червня 2013 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_4 Федерації, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який тимчасово проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
в с т а н о в и л а :
Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому групою осіб, пов’язаному з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для спричинення тілесних ушкоджень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Так, розслідуванням по кримінальному провадженню встановлено, що 25 червня 2013 року близько 23 год., ОСОБА_3 спільно та в групі з ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходились у громадському місці у павільйоні «Славутич», який знаходиться в Київській області м. Ржищів по вул. Адмірала Петренка на березі р. Дніпро.
Так, перебуваючи у приміщенні вищезазначеного намету «Славутич», ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_5, стали з особливою зухвалістю, ігноруючи загально прийняті норми поведінки, що виразилось у агресивній поведінці та гучній розмові між собою, із застосуванням нецензурної лайки, чим грубо порушували громадський порядок та заважали спокійному відпочинку інших відвідувачів даного закладу.
В подальшому, один із відпочиваючих, а саме ОСОБА_6, побачивши поведінку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернувся до останніх з проханням не кричати та не виражатись нецензурною лайкою, оскільки це заважало іншим відпочиваючим та ображало їх честь та гідність.
На зауваження ОСОБА_6, ОСОБА_5 почав публічно ображати ОСОБА_6 нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та своїми діями почав провокувати конфлікт.
Потім, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 побачивши, що ОСОБА_6, проходить повз їх стіл, обступили ОСОБА_6 та публічно почали принижувати останнього, ображаючи нецензурною лайкою, продовжуючи провокувати конфлікт.
ОСОБА_7 побачивши, що між ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з іншої сторони виникає конфлікт, зробив останнім зауваження з метою припинення їх дій, але ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на зауваження ОСОБА_7 відреагували агресивно. Після чого один з них наніс удар в обличчя останньому.
Після нанесення удару в обличчя ОСОБА_7, ОСОБА_8 дістав предмет схожий на пістолет. Який зберігав при собі, та здійснив постріл у напрямку тулуба ОСОБА_7, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження.
Згідно протоколу медичного огляду від 26 червня 2013 року у ОСОБА_7 виявлено вогнепальне поранення у підключичній області справа діаметром до 1, 0 см.
В подальшому, ОСОБА_3 маючи агресивну поведінку та насміхаючись над присутніми громадянами, з метою залякати їх, здійснив ще два постріли. Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 продовжуючи свої злочинні дії, штовхнули ОСОБА_6 на стіл та почали наносити удари по його тілу.
Згідно протоколу медичного огляду від 26 червня 2013 року у ОСОБА_6 було виявлено забійну рану лівої скули.
27 червня 2013 року до Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Кагарлицького РА ГУ МВС України за погодженням з Т.В.О. Кагарлицького міжрайонного прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3
Обґрунтовано клопотання тим, що є всі підстави вважати, що підозрюваний, який вчинив дане кримінальне правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування, суду та продовжити злочинну діяльність, негативно впливати на свідків тощо.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 29 червня 2013 року клопотання слідчого було задоволено та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі з моменту затримання – 26 червня 2013 року і до 25 серпня 2013 року.
Своє рішення районний суд обґрунтував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, не має постійного місця проживання. Крім того, прокурором доведено, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченому в законі, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в який просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. В скарзі захисник вказує на те, що слідчий суддя не в повній мірі врахував, що підозрюваний тривалий час проживає в м. Кагарлик, проживає у незареєстрованому шлюбі, його позитивні характеристики з місця фактичного проживання, відсутність доказів того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду чи незаконно впливати на інших осіб кримінального провадження чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити без змін ухвалу слідчого судді та пояснення захисника ОСОБА_2 в підтримку поданої апеляціїі і, який просив застосувати до підозрюваного більш м’яку міру запобіжного заходу, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 слідчим суддею вірно встановлено та обґрунтовано зазначено в ухвалі, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, не має постійного місця проживання та відповідно міцних соціальних зв’язків, які б гарантували його належну поведінку та виключали можливість ухилення від органів досудового слідства чи суду. У зв’язку з цим, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених законом, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому ухвала слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Разом з тим, при зазначенні в ухвалі закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею допущена очевидна арифметична помилка і замість зазначення закінчення строку 24 серпня 2013 року слідчий суддя вказав в ухвалі, що строк утримання під вартою закінчується на наступний день.
Керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 29 червня 2013 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою щодо ОСОБА_3 – залишити без змін. Внести уточнення в ухвалу і вважати закінченням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 – 24 серпня 2013 року.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді