УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„15" жовтня 2007 року м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Краснощокової Н.С. Шевченко В.Ю. Осипчук О.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністраЦІЇ про визнання приватизаЦІЇ квартири частково недійсною та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2005 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2004 року позивачка, діючи в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 01 жовтня 2002 року народження, звернулася до суду з позовом, після уточнення якого просила визнати свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 в частині приватизаЦІЇ на трьох осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 , недійсним та про визнання за ОСОБА_2 права на отримання у власність в результаті приватизаЦІЇ державного житла 1/4 частки зазначеної квартири та зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію анулювати раніше видане свідоцтво про право власності на трьох осіб і видати свідоцтво про право власності на житло на чотирьох осіб, включаючи її неповнолітнього сина.
Зазначала, що з 1996 року вона з чоловіком ОСОБА_3 та старшим сином ОСОБА_2 постійно проживали у двокімнатній АДРЕСА_1 разом з батьками чоловіка ОСОБА_5 та ОСОБА_4 У січні 2001 року батьки чоловіка переїхали проживати до АДРЕСА_2, яка належить на праві власності її старшому синові і де вона зареєстрована з обома синами. В жовтні 2002 року народився молодший син, який без реєстрації з народження проживає в спірній квартирі. Просила задовольнити позов, оскільки порушені житлові права її молодшого сина.
Справа № 33ц-2220 кс 07
Головуючий першої інстанції: Мороз І.М.
Суддя - доповідач: Осипчук О.В.
Категорія: 19
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2005 року в задоволені позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 відхилена, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2005 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду м. Києва і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Згідно із ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволені касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.