Справа №295/3784/13-ц

Категорія 45

2/295/1869/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

при секретарі - Андрушко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 13.09.2003 року, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходяться на її утриманні. Після народження сина стосунки між ними поступово почали погіршуватись та через несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння шлюбно-сімейні стосунки між ними були припинені, спільного господарства не ведуть, з вересня 2011 року проживають окремо. Вважає збереження шлюбу неможливим. Окрім того, відповідач останнім часом добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина. Інших дітей відповідач не має, стягнень за виконавчими документами з нього не здійснюється.

Просить шлюб розірвати та стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до повноліття дитини.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До суду подали письмові заяви, у яких просять розглядати справу у їх відсутності.

У поданій до суду заяві позивач вказала про підтримання позовних вимог та просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_1».

Відповідач у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів у вказаному позивачем розмірі не заперечує.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Частиною 4 ст. 174 ЦПК України передбачено, що при визнанні відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з'ясувавши позиції сторін, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 13.09.2003 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження та копією свідоцтва про народження дитини.

У зв'язку з відсутністю між сторонами взаєморозуміння, шлюбні відносини між сторонами припинені, проживаючи окремо, спільного господарства не ведуть, наміру зберігати сім'ю не мають. Примирятись сторони не бажають, мір для цього не приймають.

Суд приймає визнання позову відповідачем в частині позовних вимог про розярвання шлюбу, оскільки воно не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за даних обставин подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін, що є підставою для розірвання шлюбу.

Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Також суд встановив, що добровільної угоди щодо утримання дитини між сторонами не досягнуто.

Відповідач, будучи батьком малолітньої дитини, зобов'язаний здійснювати її утримання до досягнення нею повноліття, що відповідає положенням ст. 51 Констиутції України та ст. 180 СК України.

Оскільки відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, позов у частині стягнення аліментів визнав, що також приймається судом, так як таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, при цьому врахувуючи наведені обставини, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За бажанням позивача після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_1».

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За подання до суду позовної заяви в частині позову про розірвання шлюбу позивачем сплачено судовий збір в розмірі 114,70 грн., тому підлягає стягненню на її користь з відповідача. В частині позову про стягнення аліментів суд звільненяє відповідача від сплати судового збору, оскільки відповідач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 10, 60, 88, 174, 158, 169, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 13 вересня 2003 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Житомирського обласного управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за актовим записом № 1612, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.м.т. Народичі Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), аліменти на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) на малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти стягувати, починаючи з 21 березня 2013 року.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 грн. в частині позову про розірвання шлюбу.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору в частині позову про стягнення аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Суддя Л.М. Семенцова