Справа № 22ц-11667/2007

                                                                                       Категорія - 33(І)

Головуючий

                                                                                       у 1 інстанції - Ліснецький І.В.

Доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

 Іменем   України

2007р. жовтня «30» дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого :                                    Михайлів Л.В.

судців:                                                Карнаух В.В.,  Ляховської І.Є.

при секретарі                                    Бондаренко І.В.

за участю: ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до сільсько-господарчого виробничого кооперативу «Мрія» про визнання недійсним та припинення договору оренди земельної ділянки,  -

Встановила:

13 березня 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до сільськогосподарчого виробничого кооперативу «Мрія» (далі СВК «Мрія»),  про визнання недійсним та припинення дії договору оренди земельної ділянки,  обґрунтовуючи позов тим,  що 28.01.2004 року вона уклала з СВК «Мрія» договір оренди належної неї на праві власності земельної ділянки,  загальною площею 5, 28 гектара і тоді ж даний договір переданий на реєстрацію до сільської Ради,  де був зареєстрований за № 279.

Однак діюче законодавство передбачало з 1.07.2003 року здійснення обов'язкової реєстрації в регіональних підрозділах державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» договорів оренди землі.

Крім того,  позивач вважає,  що договір не містить ряд обов'язкових умов,  які визначені як істотні умови будь-якого договору,  а саме,  не визначені умови та строки передачі її земельної

2

ділянки в оренду,  відсутня вказівка на наявність обов'язкових додатків до договору.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,  укладеного 28.01.2004 року між ОСОБА_4 та СВК «Мрія» відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах позивача ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_4 При цьому,  посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.

Суд не взяв до уваги,  що договір оренди без державної реєстрації є недійсним,  оскільки не породжує для сторін бажаних для них правових наслідків,  на які вони розраховували при його укладенні.

Суд помилково посилається на те,  що реєстрація договору оренди в земельному кадастрі не передбачена законом як істотна умова.

Не враховано судом,  що саме з вини орендаря правочин не був належним чином зареєстрований.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 5, 28 га на підставі державного акту IV-ДП№128022 (а.с. 11).

28 січня 2004 року між ОСОБА_4 та СВК «Мрія» досягнуто домовленості та укладено в письмовій формі договір оренди земельної ділянки площею 5, 28 га. За умовами договору земельна ділянка передана відповідачу в оренду строком на п'ять років для ведення сільськогосподарчого виробництва. Орендар зобов'язаний сплачувати 850 грн. на рік у вигляді сільськогосподарчої продукції.

На протязі часу з моменту укладення договору до теперішнього часу,  вказаний договір сторонами виконувався.

Орендар використовував земельну ділянку за призначенням,  а орендодавець отримував орендну плату.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,  районний суд виходив із того,  що укладений договір відповідає вимогам  ст.  ст.  202, 203, 204 ЦК України і не суперечить  ст.  13 Закону України «Про оренду землі»,  в якій визначено поняття договору оренди землі,  та відповідає  ст.  14 Закону щодо форми договору. Крім того,  договір містить визначені законом істотні умови для таких договорів.

Вказані висновки суду першої інстанції не суперечать встановленим обставинам справи.

3

Посилання позивача на відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель та Інструкції про порядок складання,  видачі,  реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі,  в редакції від 2.07.2003 року в структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України,  що є підставою для визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним,  не ґрунтується на законі,  оскільки така підстава не передбачена Законом України «Про оренду землі» та Цивільним кодексом України.

За ч.3  ст. 640 ЦК України договір набуває чинності з моменту державної реєстрації,  тобто закон не пов'язує порушення порядку реєстрації договору оренди землі з визнанням його недійсним.

Визначаючи підстави недійсності правочину,   ст.  215 ЦК України вказує на необхідність дотримання в момент вчинення правочину вимог  ст.  203 ЦК України.

Закон пов'язує з державною реєстрацією момент укладання договору.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_4,  її вимоги містять лише визнання договору недійсним.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання договору недійсним відповідно до вимог  ст.  15 Закону України «Про оренду землі»,  теж відповідає матеріалам справи.

Як вбачається із матеріалів справи і тексту апеляційної скарги,  представник позивача не заперечував,  що на момент укладання спірного договору оренди земельної ділянки 28.01.2004 року сторони дійсно погодили всі його істотні умови,  але саме з вини орендаря цей правочин так і не був зареєстрований належним чином. (а.с. 110).

Колегія суддів враховує і те,  що орендар не втратив право щодо державної реєстрації договорів оренди землі. Оскільки жодним нормативним актом,  яким передбачена державна реєстрація договорів оренди,  не зазначені кінцеві терміни реєстрації.

Розглянувши справу відповідно до  ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду і залишає його без змін.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2007 залишити без змін.

4

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.