РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/852/13Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"03" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретарі Богданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, про стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим про визнання незаконними вимог стосовно надання документів та про зобов'язання надати дозвіл на прибудову лоджії-балкону до належної їм квартири АДРЕСА_1. Доповнивши свої позовні вимоги 02.07.2012 року (а.с. 43), ОСОБА_7 та ОСОБА_6 просили також стягнути з відповідача спричинену їм моральну шкоду в сумі 18000,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що позивачі проживають і зареєстровані у АДРЕСА_1. Тривалий час вони намагаються отримати дозвіл відповідача на прибудову лоджії-балкону до належної їм квартири, але відповідач безпідставно відмовляється надати зазначений дозвіл, посилаючись на відсутність правовстановлюючого документу на прибудинкову земельну ділянку, відсутність згоди сусідів на прибудову балкону-лоджії та інших документів. Крім того, позивачі зазначають, що неправомірними діями відповідача їхньому здоров'ю була завдана чимала шкода, тому в рахунок компенсації завданої моральної шкоди просять стягнути суму в розмірі 18 000 грн.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 02.07.2012 року (а.с. 51), залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 25.07.2012 року (а.с. 22), провадження у справі в частині вимог про визнання незаконними дій щодо ненадання дозволу на будівництво балкону та зобов'язання надати такий дозвіл - закрито у зв'язку із тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 року, вищезазначені ухвали місцевого та апеляційного судів скасовані, справа направлена до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 08 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням доповнень, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове про задовлення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зведені до того, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, посилаючись на відсутність у позивачів правовстановлюючих документів на землю, прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки балкон - лоджію позивачі бажають побудувати не на землі, а відповідно до проекту на трьох металевих стійках, тому правовстановлюючі документи на землю не потрібні.

Крім того, апелянт зазначає, що після неодноразових звернень до відповідача, ним були надані суперечливі відповіді. Проте, з відповідей, що надійшли з Кабінету Міністрів України та Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим, вбачається, що переплануванню елементів житлових приміщень підлягають, крім усього: прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоквартирних будинків. Заява на їх переобладнання подається до органів місцевого самоврядування, а згода співвласників необхідна тільки на переобладнання приміщень, які знаходяться в їх загальному користуванні. Проте, в супереч наведеного виконавчий комітет Феодосійської міської ради не надає згоду для прибудови балкону -лоджії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виходив з того, що позивачі оскаржуючи дії відповідача щодо ненадання дозволу на прибудову балкону до належної їм на праві власності квартири АДРЕСА_1, не надали доказів щодо належності ним на праві власності або користування земельної ділянки, на якій вони бажають побудувати лоджію - балкон, щодо згоди сусідів на облаштування балкону та доказів заподіяння їм моральної шкоди з боку відповідача.

З таким висновком суду першої інстанцій колегія суддів повністю погодитися не може виходячи з наступного.

Прядок і умови перепланування (переобладнання) квартири, що належить громадянинові на праві приватної власності, здійснення ремонту і змін у ній регулюється нормами Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України та Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови КМ України від 14 січня 2009 року № 5).

Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 152 ЖК України передбачено, що перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Як роз'яснено у п. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. N 5), власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 є комунальною власністю і знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «ЖЕК-1». Позивачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 проживають в квартирі № 1 зазначеного будинку і з 2006 року звертаються до відповідача із заявами про надання дозволу на прибудову балкону - лоджії до їх квартири, що розташована на першому поверсі.

В матеріалах справи містяться чисельні відповіді виконавчого комітету Феодосійської міської ради, заступника міського голови на ім'я ОСОБА_7, які носять інформаційний і роз'яснювальний характер щодо оформлення і надання документів, необхідних для розгляду питання про надання дозволу на прибудову балкону Міжвідомчою комісією виконкому (а.с. 35-48).

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків віднесена до перепланування. Пунктом 1.4.5 указаних Правил передбачено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник, наймач (орендар) за згодою власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: - копія свідоцтва про право власності або договору найму (оренди) приміщення; - копія по поверхових планів, завірених в установленому порядку; - проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; - згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень.

Обстеження стану житлового будинку на предмет оформлення дозволу на перепланування, переобладнання жилих будинків, приміщень, квартир і складання відповідного акту входить до компетенції Міжвідомчої комісії виконавчого комітету Феодосійської міської ради. Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» висновки постійної міжвідомчої комісії підлягають розгляду і затвердженню виконавчим комітетом Ради.

Отже, суд першої інстанції вищезазначені норми права не врахував і дійшов помилкового висновку про те, що законодавством не передбачено отримання дозволу відповідача - виконавчого комітету Феодосійської міської ради на облаштування балкону.

Також помилковим є висновок місцевого суду про те, що позивачам необхідно надати докази стосовно належності їм земельної ділянки для обладнання балкона, оскільки такі вимоги не передбачені вищенаведеними нормами права.

Вирішуючи справу, місцевий суд посилався на норми ЗУ «Про регулювання містобудівельної діяльності», Постанови КМ України від 13.04.2011 року № 466 та Постанову КМ України від 13.04.№ 461, які регулюють містобудівну діяльність, а саме - цілеспрямовану діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян,об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Квартира позивачів до таких об'єктів не віднесена, правовідносини, що виникли між сторонами, як вже зазначалося вище, регулюються нормами ст. 152 ЖК України, ст. 383 ЦК України.

При таких обставинах, доводи апелянта стосовно того, що вирішення питання про надання дозволу на переобладнання та перепланування входить до компетенції виконавчого комітету, приймаються колегією суддів, оскільки вони є обґрунтованими та відповідають вимогам ст. 152 ЖК України, ст. 383 ЦК України та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року.

Таким чином, судом першої інстанції застосований закон, які не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами і не застосований закон, який підлягав застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування або зміни рішення.

Одночасно, колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта стосовно наявності підстав для зобов'язання відповідача видати дозвіл на прибудову балкону до квартири позивачів, оскільки вирішення цього питання входить до компетенції виконавчого комітету Феодосійської міської ради.

Колегія суддів відзначає обставину порушення відповідачем прав позивачів на ефективний засіб правового захисту, передбачений Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Передбачене статтею 13 Конвенції право особи на ефективний правовий захист у національному органі не передбачає її обов'язку використовувати неефективні способи, зокрема і судові. Спосіб захисту порушених прав шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_7 про надання дозволу на прибудову балкону до його квартири і прийняти відповідне рішення з цього питання, є правомірним і ефективним способом захисту прав позивачів. Не надання ОСОБА_7 певних документів, визначених в Положенні про Міжвідомчу комісію виконавчого комітету Феодосійської міської ради і в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, не звільняє виконавчий комітет Феодосійської міської ради від обов'язку розглянути заяву позивача і прийняти обґрунтоване рішення з питання можливості надання дозволу на прибудову балкону.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, тому відповідно до ст. 303 ЦПК України в цій частині рішення суду не переглядається.

Крім того, при постановці рішення, суд першої інстанції в супереч вимог ст. 88 ЦПК України не вирішив питання про розподіл судових витрат. Так відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звільнені від сплати судового збору, а оскільки у задоволенні їх позовних вимог судом відмовлено, то застосуванню підлягає ч. 4 ст. 88 ЦПК України, де зазначено, що у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Таким чином, суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив і неправильно застосував норми процесуального права, що є відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення Феодосійського міського суду від 08 травня 2013 року в частині розподілу судових витрат і відмови у задоволенні позовних вимог позивачів про визнання дій незаконними, зобов'язання видати дозвіл на прибудову лоджії-балкону. З ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову і зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_7 про надання дозволу на прибудову балкону, а судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 309, 313, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 травня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 травня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 до виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання дій незаконними, зобов'язання видати дозвіл на прибудову лоджії-балкону - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказані позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати виконавчий комітет Феодосійської міської ради розглянути заяву ОСОБА_7 про надання дозволу на прибудову балкону.

В решті вказаних вимог відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 08 травня 2013 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди - залишити без змін

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді:

О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді