Судове рішення #30805917

Справа № 122/12885/13-ц

Провадження по справі 2/122/731/13


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


04 липня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Корогодіної О.Е.,

при секретарі - Житєлєві К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживану теплову енергію, -


в с т а н о в и в:


Позивач Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за мотивів, викладених у позові, просило суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за споживану теплову енергію в сумі 2664,92 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, пояснивши відповідно до описової частини позову.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, мотивуючи тим, що твердження позивача про те, що відповідач має заборгованість за надані ним послуги у зазначеній у позові сумі не відповідає дійсності, оскільки з 26.05.2010 року квартира відповідача за Актом складеним спільно представниками ЖЕУ №6, виконавця робіт - ПП «Сіатр» та ОП «Кримтеплокомуненерго», і затвердженим відповідною комісією Виконавчого комітету Залізничної районної ради м. Сімферополя, була відключена від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання у зв'язку із встановленням системи індивідуального автономного опалення і гарячого водопостачання від двоконтурного газового котла. Будь яких заперечень при складанні акту про відключення, з боку представника ОП «Кримтеплокомуненерго» зафіксовано не було і факт від'єднання квартири відповідача від централізованого опалення та водопостачання не спростовується. Цього ж місяця відповідачем був повністю сплачений борг що існував перед Позивачем у сумі 2867,00 грн., що підтверджується самим Позивачем у наданому до заяви додатку. Експлуатація котла була розпочата з 21.06.2010 року про що є відповідна відмітка в Абонентській книжці яка була оформлена газопостачальним підприємством - ВАТ «Кримгаз». Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, послуги надаються споживачеві згідно з договором, якого, між позивачем та відповідачем взагалі ніколи не існувало, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення згідно п. 8 Порядку, а споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення за місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства - п. 28 Порядку. На виконання норм пункту 28 Положення «Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої за місць опалення загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» була розроблена Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України та затверджена наказом № 359 від 31.10.2006 року. Вказана методика встановлює порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках та встановлення плати за її споживання. Таким чином, єдиною послугою якою з моменту відключення квартири відповідача від централізованої системи теплопостачання, відповідач, як мешканець багатоповерхового будинку, користується послугами з опалення за місць загального користування у багатоквартирному житловому будинку. Виходячи з вказаних обставин, та враховуючи суму нарахування за послуги надані Стягувачем впродовж травня 2010 року позивачем на рахунок відповідача було перераховано 611,92 грн., в тому числі - авансові платежі на послуги з опалення за місць загального користування у багатоквартирному житловому будинку. Проте, на думку представника відповідача, позов не містить а ні доказів існування договору, укладеного між позивачем та відповідачем; а ні розрахунків вартості послуг за опалення місць загального користування, проведених відповідно до норм «Методики»; а ні, розрахунку щомісячних нарахувань визначених у додатку до позову (в розрізі теплопостачання та гарячого водопостачання). Зазначені правовідносини регламентуються статтями 901 та 903 Цивільного Кодексу України за якими: за договором про надання послуг (якого між відповідачем і позивачем ніколи не укладалося) одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника (наявність якої з боку відповідача відсутня), він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» - споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію; уповноважені органи застосовують до суб'єктів господарювання - юридичних осіб штрафні санкції за самовільне (несанкціоноване) від'єднання споживача від теплової мережі теплопостачальної (тепло-генеруючої) організації до закінчення строку дії договору купівлі-продажу теплової енергії - у розмірі до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наведене, на думку представника відповідача, свідчить про те, що за діючими нормами законодавства України фізична особа - споживач теплової енергії повинна сплачувати лише за фактично отриману теплову енергію, на підставі та у відповідності до договору, укладеного за затвердженою КМ України типовою формою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Як слідує з частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судовим розглядом встановлено, що ОП «Кримтеплокоммуненерго» є централізованим постачальником теплової енергії в м. Сімферополі, здійснює постачання теплової енергії на потреби опалювання і гарячого водопостачання боржника.

Боржник ОСОБА_1 є споживачем, що проживає в квартирі, багатоквартирного будинку, підключеного до системи централізованого теплопостачання, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, споживала теплову енергію для обігріву житлового приміщення і гарячого водопостачання.

При цьому, як слідує з позовної заяви та розрахунку заборгованості, спожита теплова енергія не була сплачена ОСОБА_1 у повному об'ємі, у зв'язку з чим, за період з 01 березня 2006 року по 31 серпня 2011 року сформувалася заборгованість у розмірі 2664,92грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими, вимогами, що зазвичай ставляться.

Згідно зі ст. 67 Житлового кодексу України визначений обов'язок особи проводити плату за комунальні послуги, в тому числі опалювання, по тарифах, затверджених у встановленому порядку.

Статтями 610, 614 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання, обумовлене наявністю провини боржника.

Згідно наданих розрахунків, у ОСОБА_1 дійсно наявна заборгованість за даний період, яка підтверджується Розрахунком суми заборгованості за період 01.03.2006 року по 31.08.2013 року, тому позовні вимоги ОП «Кримтеплокомуненерго» підлягають задоволенню, проте не в повному обсязі.

Так, статтею 257 ЦК України встановлено строк позовної давності, яка встановлюється тривалістю у три роки.

З матеріалів справи слідує, що позовна заява була подана до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим 31 січня 2013 року.

При цьому, а ні при подачі позову, а ні під час судового розгляду позивач не просив поновити строк пред'явлення позовної заяви, а тому підстав для визнання його пропущеним з поважним причин немає.

Таким чином, позовні вимоги ОП «Кримтеплокомуненерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 березня 2006 року по 31 січня 2010 року задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності.

Щодо заявлених позовних вимог ОП «Кримтеплокомуненерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 лютого 2010 року по 31 серпня 2011 року то вони підлягають задоволенню та з ОСОБА_1, згідно наданого розрахунку, підлягає стягненню заборгованість, яка становить 538 грн. 93 коп., з яких: за 2010 рік (за виключенням січня 2010 року) - заборгованість становить - 2324,74 грн.; сплачено 3478,92 грн.; сальдо - 1154,18 грн. (3478,92 грн. - 2324,74 грн. = 1154,18 грн. - сальдо на наступний місяць ); за 2011 рік (з січня по серпень включно) - заборгованість - 1693,11 грн.; сплачено (сальдо) 1154,18 грн. (1693,11 грн. - 1154,18 грн. = 538,93 грн. - заборгованість).

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд, в тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача судових витрат по справі, понесених позивачем при подачі позову, суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню та з відповідача підлягає стягненню судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі ст. ст.11, 16, 214, 218, 526, 610, 614 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:


Позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживану теплову енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за споживану теплову енергію за період з 01 лютого 2010 року по 31 серпня 2011 року в сумі 538 гривень 93 копійки та судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованості за споживану теплову енергію за період з 01 березня 2006 року по 31 січня 2011 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.



Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація