ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.07.13 р. Справа№ 5015/6070/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", м.Львів

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу", м.Львів

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору : Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м.Львів

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Головуючий судя Кітаєва С.Б.

Суддя Деркач Ю.Б.

Суддя Пазичев В.М.

Представники:

від позивача: Моісеєв Ю.О. - представник (довіреність від 30.01.2013 року);Варданян В.О. - директор товариства;

від відповідача : Білик П.Б. - представник ( довіреність від 15.10.11р)

від третьої особи: не з"явився.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", м.Львів, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу", м.Львів, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м.Львів, про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

За клопотанням представника позивача Козирицького А.С. (клопотання подане до суду 04.02.13 року і зареєстроване за вх.№3086/13) здійснюється фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Ухвалою суду від 19.06.13 року розгляд справи відкладено на 05.07.13 року на 11 год.00 хв.

У зв»язку із перебуванням судді Іванчук С.В., яка брала участь у колегіальному розгляді справи, на лікарняному , відповідно до пунктів 3.1.7, 3.1.11, 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл членів колегії суддів у справі №5015/6070/11. За результатами автоматизованого розподілу членом колегії визначено суддю Деркача Ю.Б.

05.07.2013 року представником за довіреністю від ТзОВ «Ресторан Беркут» Моісеєвим Ю.О. подано Заяву про відвід колегії суддів: головуючого судді Кітаєвої С.Б., суддів Пазичева В.М., Іванчук С.В. Заява про відвід колегії суддів , відповідно до ч вимог ч.2 ст.2-1 ГПК України зареєстрована в автоматизованій системі документообігу господарського суду Львівської області 05.07.2013 року за вх.№26431/13.

В судовому засіданні 05.07.2013 року оголошено склад суду по розгляду справи. Згідно ст.20 ГПК України заяви від сторін про відвід судді Деркача Ю.Б. до суду не надходили.

В судовому засіданні 05.07.2013 року стороною позивача підтримано заяву від 05.07.2013 року ( вх.№26431/13) про відвід колегії суддів.

Мотиви відводу колегії суддів (головуючого судді Кітаєвої С.Б., суддів Пазичева В.М. та Іванчук С.В.) висвітлені в заяві.

Відповідно до п. 1.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про відвід судді вирішується судом у тому складі, який розглядає справу. Отже, якщо справа розглядається суддею одноособово, відповідне питання вирішується саме цим суддею у нарадчій кімнаті. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів

Питання про відвід колегії суддів за заявою позивача від 05.07.2013 року вирішувалось в нарадчій кімнаті судом у складі суду : головуючий суддя Кітаєва С.Б., суддя Пазичев В.М., суддя Деркач Ю.Б.

Розглянувши заяву позивача від 05.07.2013 року про відвід колегії суддів , суд дійшов висновків, що обставини, на які має місце посилання у заяві не є такими, які б слугували підставами в розумінні ст.20 ГПК України для відводу колегії суддів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови , прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Отже, підстави відводу (самовідводу) судді (суддів) - це конкретні обставини, за наявності яких суддя (судді) не може брати участі у розгляді справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», заново починається розгляд справи у разі зміни складу суду, а отже спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

У зв»язку із перебуванням судді Щигельської О.І у відпустці, яка брала участь у розгляді справі №5015/5060/11 колегією у складі трьох суддів, 15.05.2013 року було призначено повторний автоматизований розподіл члена колегії суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу членом колегії визначено суддю Пазичева В.М. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

За таких обставин, з 15.05.2013 року заново почався розгляд справи №5015/5060/11, а отже і спочатку почався перебіг строку вирішення спору, передбачений ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України. Станом на дату подання позивачем заяви про відвід колегії суддів (05.07.2013р.) строки вирішення спору колегією суддів , якій заявлено відвід, не порушено.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з»ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до частини першої статті 4-7 ГПК судове рішення переймається суддею (колегією суддів у даному випадку) за результатами обговорення усіх обставин справи.

Частина перша статті 43 ГПК України містить вимоги щодо всебічного, повного і об»єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на вимоги ГПК України господарський суд не лише вправі, а й зобов»язаний з»ясовувати усі обставини справи, що входять до предмета доказування в ній та мають значення для її розгляду, хоча б сторони та інші учасники судового процесу й не посилалися на відповідні обставини.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони наділені не лише процесуальними правами, а й несуть процесуальні обов»язки , з метою досягнення змагальності судового процесу. Сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, сторони зобов»язані вживати заходів до всебічного , повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.2 ст.43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, з»ясування колегією суддів, яка розглядає справу, усіх обставини справи, що входять до предмета доказування в ній та мають значення для її розгляду в межах строків, встановлених для розгляду справи ч.1 ст.69 ГПК, не свідчить про неупередженість суддів колегії (в розумінні ст.20 ГПК України), а відноситься до процесуальної діяльності суду.

При розгляді заяви позивача від 05.07.2013 р. про відвід колегії суддів, не встановлено обставин, які б слугували (в розумінні статті 20 ГПК України) підставою для відводу колегії суддів, чи одному із членів колегії суддів.

Позивач посилається на порушення провадження у даній справі ухвалою від 19.10.2011 року, однак, не висвітлює інших обставин, які мали місце в процесі розгляду справи.

Так, зокрема, не вказує на те, що ухвалою від 14.12.2011 року провадження у справі №5015/6070/11 було зупинено до розгляду справи №5015/915/11. Ухвала від 14.12.2011 року про зупинення провадження у справі не оскаржувалась позивачем, зокрема, і набрала законної сили.

З моменту зупинення провадження у справі №5015/6070/11 і до 29.01.2013 року ( дата винесення судом ухвали про поновлення провадження у справі за клопотанням відповідача) позивач не звертався до суд із заявами чи клопотаннями про поновлення провадження у справі №5015/6070/11 і не повідомляв суд, що обставини, які зумовили її зупинення, усуненні, хоча, як вбачається із судових рішень у справі №5015/915/11 позивач брав участь у розгляді справи №5015/915/11 в статусі відповідача.

Позивач у заяві про відвід колегії суддів не вказує і на те, що саме він настоював на колегіальному розгляді справи, адресуючи не лише судді, в провадженні якого знаходилась справа №5015/6070/11, а й на ім»я керівництва господарського суду Львівської області численні заяви про призначення колегіального розгляду справи №5015/6070/11 з мотивів складності справи у зв»язку із об»ємністю судових рішень, на які покликався позивач в обґрунтування позовних вимог та заперечень, та у зв»язку з тим, що між позивачем та відповідачем по справі неодноразово виникали спори, пов»язані з правом власності на спірне нерухоме майно, стверджуючи , що предмет спору зазначеної справи є складним і потребує детального розгляду та об»єктивної оцінки зібраних у ній документальних доказів, а також для забезпечення ( як зазначав позивач у клопотаннях) додаткових гарантій винесення законного та обґрунтованого рішення.

Слід зазначити, що у заявах про призначення колегіального розгляду справи позивач не покликався на наявність обставин, передбачених ст.20 ГПК України, про відвід судді, яка одноособово розглядала дану справу.

Так, про колегіальний розгляд справи позивач подав наступні заяви, які зареєстровані в день їх надходження в автоматизованій системі документообігу господарського суду: 13.02.2013 року ( вх.№4177/13); 13.02.13 р на ім»я голови господарського суду Львівської області (вх.4179/13); 13.02.13 р. (вх.№4183/13); 13.02.13 р на ім»я голови господарського суду Львівської області ( вх.№4184/13).

Ухвалою від 13.02.2013 р . суд призначив колегіальний розгляд справи.

Призначення автоматизованого розподілу члена колегії, у зв»язку із хворобою чи перебуванням у відпустці, не залежить від головуючого судді у справі і не підтверджує доводів позивача « про затягування розгляду справи». Крім того, доводи позивача про те, що в «усі без виключення судові засідання» в процесі розгляду справи представник позивача з»являвся, не знайшли підтвердження, враховуючи наявні у справі матеріали.

Щодо доводів позивача про те, що у нього « складається враження, що суд навмисно «затягує» розгляд справи та вирішення спору, то у відповідності до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Безпідставним є посилання позивача у Заяві від 05.07.2013 року на те, що в судовому засіданні 19 червня 2013 року суд , в складі колегії якій заявлено відвід, оголосив про відкладення розгляду справи на 09 липня 2013 року на 11 год., однак ухвалою від 19 червня 2013 року відклав розгляд справи на 05 липня 2013 року на 11 год.

Як вже зазначено вище, у справі №5015/6070/11 здійснюється фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу «Оберіг». Прослухавши запис судового засідання за 19.06.2013 року, яке відбулось за участю представника позивача Моісеєва Ю.О. та представника відповідача Білик П.Б., колегія суддів перевірила доводи заявника , наведені вище, і встановила, що такі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в судовому засіданні 19.06.2013 року колегією суддів оголошувалось про відкладення розгляду справи на 05.07.2013 року на 11 год.00 хв. та доводились до відома представників позивача і відповідача вимоги суду, які сторонам слід виконати л до наступного судового засідання.

Щодо тверджень позивача про судове засідання 04 липня 2013 року, то такі є надуманими , оскільки суд не відкладав 19.06.2013 року розгляд справи на 04.07.2013 року.

Стовно посилання позивача у заяві про відвід колегії суддів на те, що ухвала суду від 19.06.2013 року «відсутня у єдиному державному реєстрі судових рішень, що унеможливило ознайомитись із її змістом представників позивача» , суд зазначає наступне.

Рішенням Ради Суддів України від 17 лютого 2012 року №4 затверджено Перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Єдиного державного реєстру судових рішень. Перелік погоджений Державною судовою адміністрацією 17.02.2012 року. Згідно Переліку судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Єдиного державного реєстру судових рішень , ухвали про відкладення розгляду справи не підлягають включенню до Єдиного реєстру судових рішень.

Представник позивача Моісеєв Ю.О. брав участь у судовому засіданні 19.06.2013 року, у якому про дату, час наступного судового засідання , а також про вимоги суду до сторін, суд повідомляв представників сторін.

За змістом ст.87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено.

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитись з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень. Однак, позивач із відповідними заявами до суду не звертався.

Розглянувши заяву позивача від 05.07.2013 року ( вх.№26431/13) про відвід колегії суддів, суд дійшов висновку, що доводи заявника є формальними, необгрунтованими, а тому не можуть свідчити про обставини, які б викликали сумнів у неупередженості колегії суддів та бути підставою для її відводу в розумінні приписів ст. 20 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні Заяви позивача від 05.07.2013 року ( вх.№26431/13 від 05.07.2013р) про відвід колегії суддів відмовити

2. Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Деркач Ю.Б.

Суддя Пазичев В.М.