УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/771/13Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"25" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що від шлюбу з відповідачем ОСОБА_6 має доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейні стосунки з відповідачем припинились, дитина проживає з позивачкою та знаходяться на її утриманні. ОСОБА_7 у добровільному порядку участь в утриманні дитини не бере, у зв'язку з чим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частки від всіх доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_6, стягнуто з ОСОБА_7 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_8 в розмірі ? частки доходу відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 30.01.2013 року і до повноліття дитини, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, в якому встановити розмір аліментів, що підлягають стягненню у розмірі 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги ту обставину, що з 21 січня 2013 року він був прийнятий на постійну роботу із заробітною платою в розмірі 3227 грн., тоді як сукупний дохід позивача та її чоловіка перевищує 10000 грн.
Апелянт вказує на те, що на даний час він перебуває у другому шлюбу, на його утриманні знаходиться безробітна дружина, донька та хвора матір дружини. Заробітна плата, яку він отримує, є єдиним доходом родини.
Апелянт також посилається на те, що він не має у власності житлового приміщення, у зв'язку із чим йому було надано службове приміщення, для ремонту якого, його сім'я була вимушена укласти кредитні договори. Крім того, за рахунок його заробітної плати сплачуються комунальні платежі.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності відповідача на підставі ч. 2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та присудження аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частки від всіх видів доходів відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на законі та підтверджений доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 06 березня 2008 року (а.с.6).
Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). Дитина проживає з позивачкою (а.с.12).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для присудження аліментів.
Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ст. 182 СК України).
Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанції правильно застосував вказані норми закону та врахував обставини, встановлені при розгляді справи
Доводи апелянта стосовно того, що він добровільно надавав допомогу на утримання дочки, купував їй речі і надавав гроші на дрібні витрати, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки викладені обставини не звільняють відповідача від обов'язку щодо сплати аліментів.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що його заробітна плата складає 3227 грн., на його утриманні знаходяться безробітна дружина, дочка дружини та хвора матір дружини, також є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що указані особи не отримують державної допомоги, пенсії і знаходяться на утриманні ОСОБА_7, що в силу закону останній має зобов'язання щодо їх утримання.
Наявність у відповідача грошових зобов'язань за кредитними договорами не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, встановленого судом першої інстанції, крім того, з наданої копії кредитного договору, укладеного відповідачем з АТ «Банк Ренесанс Капітал» (а.с. 28-29) слідує, що кошти в сумі 4407,75 грн. ним отримані на строк до 12.01.2013 року з ціллю купівлі ноутбука, що не може свідчити про скрутне матеріальне становище апелянта.
Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.
Інші доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_7 і підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не містять.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, дав належну правову оцінку доказам і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді:
О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді