РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/757/13Головуючий суду першої інстанції:Кисельов Є.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"03" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Жилавтосервіс - Керч" про спонукання до вчинення певних дій, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до КП "Жилавтосервіс - Керч", в якому просив суд зобов'язати відповідача виконати ремонт фасаду будинку, сходів і покрівлі над під'їздом будинку АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивований тим, що позивачка із сином проживають у власній квартирі АДРЕСА_1. Будинок є власністю Керченської міської ради та знаходиться на балансі КП «Жилавтосервіс-Керч». Відповідач надає послуги з утримання цього будинку, споруд і прибудинкової території. Але послуги надаються неякісно, про що 05.12.2011 року складений акт, в якому зафіксовано, що зазначений будинок має тріщину тинькування фасаду будівлі, необхідний ремонт сходинок, покрівлі над під'їздом. Ремонт будинку відповідач не виконує. Послуги, які надаються відповідачем позивачка сплачує своєчасно.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 15 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник позивача ОСОБА_6- ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задовлення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, помилково прийшов до висновку, що акт від 05.12.2011 року комісії ЖЕУ №4 не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги», так як його оформлено неналежним чином та його не було надано виконавцю для вирішення питання для задоволення вимог споживача, оскільки вказаний акт не є актом - претензією споживача, а є заявою - зверненням, він підписаний шістьома споживачами та направлений виконавцю послуг.

Представник відповідача надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін, оскільки вони належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи. Крім того, представник позивача надав свої пояснення в судовому засіданні 11 червня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.1999 року (а.с. 3), ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 АР Крим і є споживачем послуг з утримання будинку, споруд і прибудинкової території, які надаються КП «Жилавтосервіс-Керч».

Згідно із актом від 05.12.2011 року комісії ЖЕУ № 4 при обстеженні будинку АДРЕСА_1 було встановлено наявність тріщин тинькування фасаду будівлі, необхідність ремонту сходинок і покрівлі над під'їздом.

Процедура та порядок здійснення організаційних та господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України, Законами України «Про ціни і ціноутворення», «Про житлово-комунальні послуги», постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкової території є господарською діяльністю, спрямованою на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації, та (або) ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 24 ЖК України житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

Статтею 184 ЖК України передбачено, що фінансування затрат на експлуатацію та ремонт (поточний і капітальний) житлового фонду здійснюється за рахунок коштів житлово-експлуатаційних організацій, а вразі недостачі цих коштів - за рахунок державного бюджету.

Порядок надання житлово-комунальних послуг з утримання будинків і прибудинкових територій визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року.

На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та з метою впорядкування за видами послуг з утримання будинків і прибудинкових територій та ремонту приміщень, будинків, наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150 затверджено примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМ України від 08 жовтня 1992 року № 572 та пунктом 1 частини 3 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник квартири (споживач) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 67, 68 ЖК України, пунктом 5 частини 3 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок споживача оплачувати отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_1, в якому розташована квартира позивачки, перебуває у комунальній власності і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» відповідно до рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 1039 від 03.10.2008 року.

Стаття 7 ЗУ «Про місцеве самоврядування в України» передбачає, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради № 382 від 28 травня 2012 року затверджені тарифи на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, періодичність та строки надання послуг відповідно до Додатків 1, 2, в яких тарифікація на поточний ремонт несучих та захисних, фасадних конструкцій будівель не передбачена.

Як передбачено ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник має право тримати на балансі та управляти належним йому майном, доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору булансоутримувачу або управителю. А згідно зі ст. 24 цього ж Закону, балансоутримувач має право визначити порядок утримання, експлуатації та ремонту майна, приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів.

Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_6 посилалась на те, що оскільки послуги з утримання будинку, які вона повністю оплачує, надаються відповідачем неналежним чином, в результаті чого фасад будівлі, сходинки та стеля над під'їздом потребують ремонту, то вона має право на безоплатне усунення указаних недоліків.

Порядок оформлення претензій споживача до виконавців послуг регулюється ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Так, відповідно до указаної норми, у разі порушення виконавцем умов договору, споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не м менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Як слідує з матеріалів справи, 05.12.2011 року двома працівниками ЖЕУ № 4 складений акт про необхідність виконання ремонту фасаду будинку АДРЕСА_1, сходинок та даху над під'їздом (а.с. 6).

Указаний акт не є Актом-претензією в розумінні вимог ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і його складання не породжує наслідків, передбачених цим законом. Заява, що підписана мешканцями будинку АДРЕСА_1 на адресу відповідача також не може бути розцінена як акт-претензія, вона містить відмову мешканців від проведення оплати за тарифами і вимогу про проведення ремонту фасаду, сходинок, під'їзду та іншого. Підпис позивачки під цій заявою відсутній.

Відповідно до вимог п. 6 і 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуг зобов'язаний розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх надання не в повному обсязі, зниження їх якості, утримувати в належному технічному стані, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушення якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законом.

Як вже зазначалося раніше, Додаток № 2 до рішення виконавчого комітету Керченської міської ради № 382 від 28 травня 2012 року не передбачає оплату за поточний ремонт несучих та захисних, фасадних конструкцій будівель.

Згідно з вимогами ст.ст. 10, 1 та 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на засадах змагальності сторін, не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеним нормам права, позивачкою не надані докази в обґрунтування її позовних вимог, не представлений договір, укладений з відповідачем на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з переліком таких послуг, не надані докази на підтвердження того, що позивачкою оплачувалися послуги саме за проведення поточного ремонту текучих, захисних і фасадних конструкцій будівлі.

Доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно посилався в рішенні на те, що об'єм послуг визначений рішенням виконкому Керченської міської ради № 582 від 22.07.2011 року, оскільки зазначене рішення скасовано рішенням Керченського міського суду від 29.11.2012 року, не приймаються колегією суддів у зв'язку із тим, що вони не відповідають дійсності і в рішенні міського суду посилання на такі обставини відсутні.

Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановивши обставини по справі, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Однак, судом першої інстанції, в порушенні норм ст. 88 ЦПК України та п. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» не вирішено питання про стягнення з позивача судового збору в сумі 114, 70 грн.

Зазначена обставина відповідно до ч. 3 ст. 303 та п. 4 ч. 1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції і стягнення з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в сумі 114, 70 грн.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 4 частини 1 ст. 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 квітня 2013 року - відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 15 квітня 2013 року в частині стягнення судових витрат - змінити.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Керч на користь держави судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді