УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/666/13Головуючий суду першої інстанції:Григор'євська І.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"18" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівПриходченко А.П., Авраміді Т.С.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення спричиненої шкоди в розмірі 1285,05 грн. та судових витрат.

Вимоги ОСОБА_6 мотивовані тим, що 16.07.2011 року позивач надав відповідачу у тимчасове користування фотоапарат, вартість якого складає 1044,05 грн., проте до теперішнього часу ОСОБА_7 його не повернув. З цього приводу ОСОБА_6 звертався до правоохоронних органів, однак постановою від 26.07.2011 року у порушенні кримінальної справи було відмовлено. Ухвалою Керченського міського суду від 19.11.2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідач зобов'язався сплатити позивачу суму вартості фотоапарата у розмірі 1044,05 грн., судові витрати в сумі 214,60 грн. щомісячними платежами із остаточним строком повернення 31.01.2012 року. Проте, до теперішнього часу рішення суду не виконано. Таким чином, відповідач, утримуючи майно позивача без законних на то підстав, спричиняє йому майнову шкоду на суму 1285,05 грн.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до невірного вирішення справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою направити справу для вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції невірно застосував ст. 122 ЦПК України, оскільки у зв'язку із затвердженням Керченським міським судом АР Крим 19.11.12 року мирової угоди, у позивача з'явились вже інші підстави для звернення із позовом до суду. В зв'язку із тим, що мирова угода за своєю природою є договором, який укладається між сторонами з ціллю припинення спору на умовах узгоджених між сторонами, укладення мирової угоди не призводить до вирішення спору по суті, то підставою для звернення ОСОБА_6 із вказаним позовом стали нові договірні правовідносини - новація боргу, з'явилася нова дата початку перебігу строку позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, його представника, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали цивільної справи № 108/9069/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошової суми, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає матеріалам справи та заснований на законі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З матеріалів оглянутої при розгляді в апеляційному порядку справи № 108/9069/12 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення грошової суми, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_6, заявлені 18.09.2012 року розглядалися Керченським міським судом і ухвалою від 19 листопада 2012 року затверджена мирова угода, провадження по справі закрито (а.с.19).

Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з ч.3 ст.175 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди та продовжує судовий розгляд.

Позовні вимоги ОСОБА_6 по суті зведені до стягнення з ОСОБА_7 грошової суми, що визначена умовами мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 19.11.2012 року та яку відповідач не виплатив і не виконав умови мирової угоди. ОСОБА_6 не звертався до суду із заявою про видачу виконавчого листа, отже, він не позбавлений можливості реалізувати свої права шляхом звернення судового рішення до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення, зазначеного у ст. 3 цього Закону.

Доводи апелянта стосовно того, що новою є підстава його позову в тій частині, що зобов'язання з позадоговірного стало договірним із застосуванням новації боргу, не приймаються колегією суддів, оскільки матеріали справи не містять даних про новацію боргу відповідно до вимог ст. 1053 ЦК України, а ґрунтуються на нормах ст. 1212 ЦК України.

Також суперечить матеріалам справи посилання апелянта на те, що предмет і підстави заявленого ним позову 25.03.2013 року не є тотожними предмету і підставам його позовних вимог, заявлених 18.09.2012 року.

Предмет позову - це той спосіб захисту права, який позивач просить застосувати до відповідача, а підстави позову - це ті юридичні факти, на основі яких позивач обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини.

Враховуючи те, що предмет позову - відшкодування шкоди шляхом стягнення зі ОСОБА_7 вартості фотоапарату та судових витрат і підстави позову - зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що визначені ст. 1212 ЦК України, є ідентичними в заявлених ОСОБА_6 позовних заявах від 25.03.2013 року та від 18.09.2012 року, колегія суддів вважає не обґрунтованими доводи апелянта стосовно наявності підстав для скасування ухвали місцевого суду про відмову у відкритті провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що, постановляючи ухвалу, яка оскаржується, суд першої інстанції керувався п.2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України та правильно виходив з того, що є така, що набрала законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди сторін у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За таких обставин, суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням вимог закону, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення скарги і залишення ухвали суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, п. 1 ч.1 ст.312, ст. ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року - відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

О.В. Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко