ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "04" грудня 2006 р. по справі № 7/173-75
За позовом Приватного підприємства “Західна продуктова компанія”, м.Луцьк
до відповідачів:
1) Комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», м. Луцьк
2) Міністерство оборони України, м. Київ в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД»
про визнання права власності
Суддя Шум М .С.
За участю представників сторін:
від Позивача: Козюра А.Г. –представник по довіреності від 13.11.2006р.
від відповідача-1: не з’явились
від відповідача-2: Мельник В.Л. - представник по довіреності №36Д/06 від 16.03.2006р.
Сторонам, які беруть участь у справі роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.20,22 ГПК України.
Суть спору:
Приватне підприємство “Західна продуктова компанія” (позивач) звернулося до господарського суду Волинської області із позовною заявою до Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»(відповідач-1) про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв., відповідно до укладених між ПП “Західна продуктова компанія” та Міністерством оборони України від імені якого діяла філія Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД», договору №17/04-06а від 24.04.2006р. на спільне будівництво (реконструкцію) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (надалі «договір на спільне будівництво»), та договору №19/05-06/02 від 18.05.2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №17/04-06а від 24.04.2006р. на спільне будівництво (реконструкцію) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (надалі «договір про компенсацію пайової участі (паю)»); про зобов’язання відповідача-1 зареєструвати за позивачем право власності на ці будівлі.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що договором
№17/04-06а від 24.04.2006р. позивач та відповідач-2 узгодили умови спільної діяльності у будівництві об’єктів житлово-цивільного призначення.
При цьому визначили, що пайовий внесок філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД»(надалі філія ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД») на цілі спільної діяльності становить 2960000,00 грн. без ПДВ, та здійснюється у вигляді передачі нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка, 8 та належить стороні на праві власності. Пайовий внесок ПП «Західна продуктова компанія»за даним Договором становили витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 80 % площі Об'єкту.
Зазначив також, що 18 травня 2006р. між ПП «Західна продуктова компанія»та філією ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД» було укладено «договір про компенсацію пайової участі(паю)»№19/05-06/02, відповідно до якого ПП «Західна продуктова компанія»здійснила компенсацію вартості пайової участі (паю) філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД», шляхом купівлі майна, що становило розмір пайової участі (паю) філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»за 4200000,00 (чотири мільйони двісті тисяч грн.,00 коп.) гривень в тому числі ПДВ.
Відповідно до Акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю) за «договором про компенсацію пайової участі(паю)»№19/05-06/02 від 18.05.2006р. в «договорі на спільне будівництво»№17/04-06а від 24.04.2006р. право власності на нерухоме майно, а саме, гарнізонний будинок офіцерів та склад, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду Волинської області порушено провадження у справі від 14.11.2006р. призначено слухання справи на 04.12.2006р. і залучено до участі в справі в якості відповідача Міністерство оборони України в особі філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»м. Київ (відповідач-2).
Відповідач-2 направив в суд відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки ПП «Західна продуктова компанія»було викуплено у філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД», яка діяла від імені Міністерства оборони України –органу уповноваженого управляти майном держави, розмір пайової участі (паю) по «договору на спільне будівництво», що складало право власності держави ( в особі Міністерства оборони України) на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, а саме, гарнізонний будинок офіцерів, то позивач набув право власності на вищевказане нерухоме майно, а тому вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідач-1 направив в суд заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, всебічно та повно дослідивши надані ними докази, Господарський суд Волинської області,-
ВСТАНОВИВ:
24 квітня 2006 року між відповідачем-2 та позивачем було укладено Договір на спільне будівництво №17/04-06а (без об’єднання вкладів учасників).
Предметом Договору на спільне будівництво визначено спільну діяльність сторін по проектуванню та будівництву (реконструкції) об’єктів житлово-цивільно призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення та інженерними мережами на будівельному майданчику, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8.
Також предметом Договору на спільне будівництво визначено, що спільна діяльність здійснюється без об'єднаная вкладів учасників в момент укладення даного договору, сторони зберігають свою юридичну самостійність, майнова самостійність сторін є обмеженою щодо розпорядження пайовими внесками у спільну діяльність.
Умовами Договору на спільне будівництво про частки та розподіл часток сторін у спільній діяльності погоджено, що з метою реалізації задач спільної діяльності сторони здійснюють вклади у спільну діяльність у вигляді нерухомого майна та понесення витрат на проектування та будівництво (реконструкцію) об’єкту.
Відповідно до п.п.2.5, 2.6, 2.7. пайовий внесок філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»на цілі спільної діяльності становить 2960000,00 грн. без ПДВ. Пайовий внесок філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»на цілі спільної діяльності здійснюється у вигляді передачі нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, та належить стороні на праві власності, а також зобов'язання здійснити забудову 20% площі об'єкту.
Відповідно до п.п. 2.8., 2.9. договору пайовий внесок ПП «Західна продуктова компанія»за даним Договором становить витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 80 % площі «Об'єкту», та зобов'язання здійснення (забезпечення здійснення) забудови 80 % площі об'єкту.
Результати спільної діяльності позивача та відповідача-2 передбачені п.4.1. договору, згідно якого після завершення будівництва Об’єкту, визначеного в п.2.5. даного договору сторони набувають право часткової власності на майно, створене за умов договору пропорційно розміру фактично вкладених грошових коштів на момент виконання договору в натурі.
Відповідно до п.3.3. Договору на спільне будівництво кожна із сторін має право переважного викупу паю при розірванні даного договору.
Керуючись ст. 627 Цивільного кодексу України, яка зазначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, 18 травня 2006р. між ПП «Західна продуктова компанія»та філією ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»було укладено договір №19/05-06/02 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №17/04-06а від 24.04.2006р. на спільне будівництво (реконструкцію) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (надалі «договір про компенсацію пайової участі (паю)».
Відповідно до п.1 договору Сторона-2, тобто позивач, здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Сторони-1 в договорі від 24.04.2006р. №17/04-06а про спільне будівництво (реконструкцію) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, за ціною та в строки, що визначені цим договором.
Пунктом 2, що Сторона-2 здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Сторони-1 у договорі від 24.04.2006р. №17/04-06а шляхом купівлі-продажу майна, що становить розмір пайової участі (паю) Сторони-1, а саме, гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8. Викуп Стороною-2 пайової участі (паю) Сторони-1 в договорі від 24.04.2006р. №17/04-06а здійснюється за 4200000,00 (чотири мільйони двісті тисяч грн.,00 коп.) гривень в тому числі ПДВ.
Відповідно до Акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю) за договором про компенсацію пайової участі(паю) №19/05-06/02 від 18.05.2006р. в Договорі на спільне будівництво»№17/04-06а від 24.04.2006р. відповідач-2 передав а позивач прийняв нерухоме майно, а саме, гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8. Право власності за даним актом перейшло до позивача.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є приданим для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.
Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляється Міністерством оборони України, узгоджується із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р.№1919 затверджено Положення про порядок відчуження та реалізацію військового майна Збройних сил. Відповідно до п.12 даного положення реалізація військового майна проводиться уповноваженими підприємствами (організаціями) за ринковими цінами, які склалися на відповідний період. Ціна реалізації військового майна визначається з урахуванням конь’юктурного ринку, залишкової вартості та витрат, пов’язаних з реалізацією майна, у тому числі з підготовкою його до продажу, маркетингом, спеціальним супроводом органами СБУ експортно-імпортним договором, транспортуванням, страхуванням тощо. Реалізація цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок, та іншого нерухомого військового майна здійснюється за процедурою торгів (тендерів), що визначається Міноборони за погодженням з мінекономіки та Мінфіном.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»протоколом №9 від 18.05.2006р. урядового комітету з питань правової політики та оборони визначено дев’ятим питанням порядку денного затвердження додаткового переліку №6 нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено. В додатковому переліку №6 серед нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужене міститься об’єкт, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, військове містечко №37, а саме, гарнізонний будинок офіцерів - буд.№21,87, 83, та склад- буд.№10.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004р. №518-р визначено продовжити на період до 26 липня 2007р. строк дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001р. №299 «Про затвердження переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке пропонується для відчуження та додаткових переліків 1, 2, 6, 19, 41, затверджених у 2001-2004роках рішеннями Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності. До даного переліку належить об’єкт, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка, 8.
Отже, у відповідності до ст.6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»Кабінетом Міністрів України нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Винниченка,8 визнано як таке, що може бути відчужене у встановленому порядку.
Відповідно до вищевикладеного порядку проведення відчуження нерухомого майна Збройних Сил, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2004р. №894-р Про надання повноважень на реалізацію списаного військового майна Збройних Сил погоджено пропозицію Міноборони щодо надання повноважень на реалізацію списаного військового майна Збройних Сил Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (м. Київ).
Наказом Міністерства оборони України від 12.04.2002р.№129 уповноважено ЦСБУ МО "УКРОБОРОНБУД" здійснювати функції замовника будівництва у Збройних Силах України, та затверджено Положення про Центральне будівельне управління (госпрозрахункове).
Відповідно до Наказу Начальника Центрального будівельного управління (госпрозрахункового) №63 від 18.04.2005р. створено філію Центрального будівельного управління (госпрозрахункового) «УКРОБОРОНБУД»та затверджено Положення про філію ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД».
Згідно п.2.1. Положення про філію ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»метою створення філії є зберігання та реалізація майна Збройних Сил України та інших військових формувань. Пунктом 2.2. даного Положення визначено, що предметом діяльності філії є здійснення функцій генерального підрядника, постачальника, виробника з правом підписання договорів на капітальне будівництво, пайову участь в галузі будівництва об'єктів житлового, військового, спеціального призначення; участь у розробці поточних і перспективних програм будівництва Збройних Сил України, військових і спеціальних формувань України, об'єктів загальнонародного призначення тощо.
Згідно Протоколу №23/Л від 21квітня 2006р. засідання постійної робочої групи філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД» з визначення найкращої пропозиції щодо придбання будівель та споруд прийнято рішення надати ПП «Західна продуктова компаннія»право участі у спільній забудові(реконструкції) військового містечка в м. Луцьку, по вулиці Винниченка, 8, з можливістю у подальшому викупу паю Міністерства оборони шляхом укладення відповідного договору на спільне будівництво (реконструкцію) об’єктів житлово-цивільного призначення прийняття шляхом пайової участі з можливістю у подальшому викупу паю Міністерства оборони.
В матеріалах справи наявний звіт ТзОВ Національна компанія «Експерт»про оцінку нерухомого майна, а саме, гарнізонного будинку офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та складу Б-1 площею 68,1 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, а також рецензія суб'єкта підприємницької діяльності Савицького Дмитра Кириловича на даний звіт. З документів і вбачається, що ринкова вартість даного нерухомого майна, визнана відповідно до вимог чинного законодавства та відповідає найкращій пропозиції, визначеній на конкурсній основі засіданням постійної робочої групи філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД».
Отже, умови договору від 18.05.2006р. №19/05-06/02 між ПП «Західна продуктова компанія»та філією ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №17/04-06а від 24.04,2006р. є такими, що відповідають вимогам законодавства що регулює відносини відчуження військового майна Міністерством оборони України.
Відповідно до умов п.п.1, 2 «договору про компенсацію пайової участі (паю)»позивач здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) належного філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»шляхом купівлі майна, що становить розмір пайової участі (паю) філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»за 4200000,00 (чотири мільйони двісті тисяч грн.,00 коп.) гривень в тому числі ПДВ, із складанням Акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю).
Відповідно до Акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю) за договором №19/05-06/02 від 18.05.06р. про компенсацію вартості пайового внеску (паю) в договорі від "24"квітня 2006р. №17/04-0ба, складеному 18 травня 2006р. між учасниками договору, філія ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»передала а ПП «Західна продуктова компанія»прийняло нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, а саме, гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв. Даний факт також підтверджується і самим відповідачем-2, який у своєму відзиві на позовну заяву вказав на те, що позивач правомірно набув у філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»право власності на майно, що становило пайову участь (пай) філії ЦСБУ МО «УКРОБОРОНБУД»по договору №17/04-0ба від 24.04.2006р.
Відповідно до ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступу від даної законодавчої норми щодо порядку набуття права власності на нерухоме майно, що відчужується, сторони договору не передбачили.
Отже, відповідно до Акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю) за «договором про компенсацію пайової участі(паю)»№19/05-06/02 від 18.05.2006р. в «договорі на спільне будівництво»№17/04-06а від 24.04.2006р. на підставі вищевказаних договорів позивач з моменту передачі набув право власності на нерухоме майно, а саме, гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8.
Статтею 203 Цивільного кодексу передбачено перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ч.2 передбачає, що особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Договір на спільне будівництво №17/04-06а від 24.04.2006р. та «договір про компенсацію пайової участі(паю)»№19/05-06/02 від 18.05.2006р. від позивача по довіреності №1 від 10.04.2006р., виданій директором ПП «Західна продуктова компанія»було підписано представником, Булою Сергієм Володимировичем.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Силах України здійснює відповідно до закону управління військовим майном.
Статтею 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Силах України на праві оперативного управління.
Від Міністерства оборони України договір на спільне будівництво №17/04-06а від 24.04.2006р. був підписаний у відповідності до повноважень, передбачених довіреністю, завіреною приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. від 09.03.2006р., директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони «Укроборонбуд», Мельником В’ячеславом Леонідовичем.
Довіреністю, завіреною приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., виданою філією Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового), що діє на підставі Положення про філію Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового), затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 12.04.2002р. №129 з наступними змінами, уповноважено директора Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Мельника В’ячеслава Леонідовича на представлення інтересів та укладення від імені Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління договорів.
Відповідно до п.2.1. Положення про філію Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового), затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 12.04.2002р. №129 з наступними змінами, метою створення філії; зберігання та реалізація військового (списаного, конверсійного та іншого) майна Збройних Сил України та інших військових і силових формувань України.
Таким чином, належним відповідачем по справі слід вважати Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД».
Суд прийшов до висновку, що Договір на спільне будівництво №17/04-06а між відповідачем-2 та позивачем було укладено з дотримання вимоги закону щодо цивільної дієздатності його сторін.
Належність Міністерству оборони України нерухомого майна яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, а саме, гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв. на праві загальнодержавної власності підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Виконкомом Луцької міської ради. Даний факт також підтверджується витягами Комунального підприємства „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Згідно зі статтею 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних, підприємств»акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та, майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об’єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій ст.148 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про власність" власник на свій
розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майном для здійснення господарської та іншої незабороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Статтею 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про
спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення
юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна
діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте
товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Відповідно до частини 2 статті 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у томі числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільного діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що укладення договору від 18.05.2006р. № 19/05-06/02 між ПП "Західна продуктова компанія" та філією ЦСБУ МО "УКРОБОРОНБУД" про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі № 17/04-06а від 24.04.2006р. відповідає вимогам чинного законодавства, а саме договір є дійсним.
Спеціальним актом, що встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, Закон України "Про планування і забудову територій".
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянкам, що належать їм на праві власності чи користування зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі дозвіл на будівництво).
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України ''Про планування і забудову
територій" у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом ва будівництво цього об'єкта.
Частина чотирнадцята статті 24 Закону України "'Про планування і забудову
територій" даного закону передбачає, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до статті 29 цього закону дозвіл на виконання будівельних робіт - це
документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики
України від 5 грудня 2000 року № 273 затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 р- за N 945/5166). Це положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту об'єктів. Положення розроблено згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
Відповідно до п. 5.1. «Договору на спільне будівництво»саме будівництво мало розпочатись після отримання у встановленому порядку документів необхідних для проектування та проведення робіт з будівництва та реконструкції, зокрема землевпорядної документації, отримання необхідних дозволів, технічних умов та іншої необхідної документації. Пункт 5.3. Договору на спільне будівництво також передбачає збір вихідних даних, ( в т.ч. техніко-економічного обгрунтування і розрахунки обсягу інвестицій, ескізні проекти), проектно-кошторисної документації, що не суперечить статтям 24, 29 Закону України "'Про планування і забудову територій", Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року № 273.
Відповідно до пункту 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 №563-ХІІ Про земельну реформу" вставовлено, шо громадяни»підприємства, установи й організації , які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до І січня 2008 року оформити право власності або право користування землею. Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. №5-рп/2005 положення пункту 6 в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права постійного користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Договір на спільне будівництво передбачає не тільки порядок виконання та фінансування підрядних робіт по будівництву об’єкту, а й вчинення відповідних організаційних заходів.
Тим же пунктом п. 5.1. Договору на спільне будівництво передбачено, що відповідач-2 забезпечує у встановленому законодавством порядку оформлення за рахунок позивача користування земельною ділянкою, цільовим призначенням якої є будівництво «Об’єкту».
Тобто у Договорі чітко зазначено, що оформляється необхідна документація на право користування земельною ділянкою, цільовим призначенням якої є будівництво "Об’єкту", зазвачена документація оформляється відповідно до вимог ст.ст.20, 38 Земельного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про основи містобудування".
Слід зазначити, що діючим законодавством не заборонено укладати договір на
забудову земельної ділянки до оформлення зміни її цільового призначення. Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, одержання документів, що підтверджує право на неї забороняється, але як вище зазначалось умовами «Договору на спільне будівництво»визначено, що здійснення будь яких дій по будівництву розпочнеться тольки після оформлення всієї документацїї.
Стаття 5 Закону України "Про використання земель оборони" не забороняє
розміщення, проектування, будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію,
експлуатацію, консервацію і ліквідацію будівель, споруд та інших обронних об'єктів.
Тільки по об'єктах, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, розміщення, проектування, будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація будівель, споруд та інших оборонних об'єкт здійснюються в порядку, визначеному законом. Доказів негативного впливу на земельні ресурси розміщення, проектування, будівництво об’єктів житлово-цивільного призначення Позивач не надав.
Умови «Договору на спільне будівництво»повністю відповідають вимогам
статей 20, 84, 77, 125 Земельного кодексу України та Закону України «Про використання земель оборони».
Згідно з ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність»об’єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об’єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об’єктів може здійснюватись виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.
Тобто, стаття 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачає
обмеження щодо фінансування саме спорудження об'єктів житлового будівництва.
Механізми інвестування спорудження об'єктів житлового будівництва, які передбачені у
ст. 4 даного Закону, також передбачають укладання відповідних договорів із
безпосередньо забудовником після затвердження проектної документації та отримання відповідних дозволів.
Пунктом 5.2. «Договору на спільне будівництво»передбачено, що позивач має право використовувати будь-які джерела фінансування визначені чинним законодавством України.
Таким чином, умови «Договору на спільне будівництво»передбачають
вчинення сторонами ряду заходів: організаційних, правових, фінансових.
«Договір на спільне будівництво»відповідає вимогам Закону України ''Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з
нерухомістю". Закон встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади
залучення коштів в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а згідно п.5.7. Договору відповідач-2 приймає на себе виконання функцій замовника будівництва об’єкту. Згідно п.5.3 договору позивач має право укладати угоди на виготовлення проекту будівництва зі спеціалізованими організаціями, укладати угоди на створення (будівництво) інженерної інвраструктури відповідно до розробленого проекту, вибір виконавця робіт на будівництво інженерних мереж –запогодженням з відпоаідачем-2; фінансує у порядку передбаченому законодавством України проектування та будівництва "Об'єкту", а також всі інші витрати, пов'язані з будівництвом, введенням в експлуатацію "Об'єкту" згідно з умовами Договору. Тобто, позивач при здійсненні функції щодо ведення спільних справ учасників відповідно до статті 1131 Цивільного кодексу України укладає правочини у порядку передбаченомуЗакономУкраїни "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном прибудівництві житла та операціях з нерухомістю" .
Стаття 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про
фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з
нерухомістю" не поширюється на всі відносини пов'язані з будівництвом об'єктів
житлової забудови, а тільки щодо відносин фінансування саме процесу спорудження
житла.
Враховуючи наведене, відповідач-2 розпорядився своїм пайом - нерухомим майном,
в тому числі гарнізонним будинком офіцерів та складом, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, шляхом укладення договору «договору про компенсацію пайової участі (паю)», яким визначена повна оплата суми паю відповідача-2 позивачем з подальшими діями відповідача-2 з передачі цього паю позивачу.
Оскільки між відповідачем-2 та позивачем було укладено такий різновид угоди як договір про спільну діяльність, який не передбачає обов'язкової умови передачі майна за
складеним актом здачі-приймання, так як не є договором купівлі-продаж за своєю правовою природою, а також враховуючи надану чинним законодавством можливість
відступу сторін при укладенні угоди від положень цивільного законодавства та врегулювання відносин на власний розсуд, вимоги позивача щодо визнання права власності нерухоме майно – гарнізонний будинок офіцерів та склад, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, як і вимоги щодо зобов'язання відповідача-1 зареєструвати за позивачем право власності на таке майно також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та керуючись ст.ст. 34,43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Належним відповідачем по справі вважати Міністерство оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони «УКРОБОРОНБУД».
2. Позовні вимоги задоволити.
3. Визнати договір №17/04-06а від 24.04.2006р. на спільне будівництво (реконструкцію) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, та договір №19/05-06/02 від 18.05.2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №17/04-06а від 24.04.2006р. на спільне будівництво (реконструкцію) об’єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін - дійсним.
4. Визнати за Приватним підприємством “Західна продуктова компанія” (43017, м. Луцьк, вул. Потебні, 71, код ЄДРПОУ 34310290) право власності на будівлі, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, а саме: гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв.
5. 3обов'язати Комунальне підприємство „Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»(43020, м. Луцьк, вул. Січова, 22а, код ЄДРПОУ 03339242) зареєструвати за Приватним підприємством “Західна продуктова компанія” (43017, м. Луцьк, вул. Потебні, 71, код ЄДРПОУ 34310290) право власності на об'єкти нерухомого майна"( м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, а саме: гарнізонний будинок офіцерів А-2, площею 2107,0 м.кв. та склад Б-1 площею 68,1 м.кв).
Суддя М.С. Шум