КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4500/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.В.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суд у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.

Суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 16 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 16.02.2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є інвалідом І групи, віднесена до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та отримує пенсію та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, а також доплату до пенсії як непрацюючий пенсіонер, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, призначені у відповідності до ст. ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон).

У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 ст. 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Всупереч ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 654 від 16.07.2008 року та № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 39 Закону, непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачці вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. ст. 39, 50, 54 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» та Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком та мінімальної заробітної плати.

Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про зобов'язання відповідача проводити в подальшому позивачу виплату пенсії та доплати до пенсії виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду, на час розгляду, справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів ,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області - задовольнити частково.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 16 лютого 2011 року скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання провести перерахунок основної пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області щодо невиплати ОСОБА_2 основної пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_2 основної пенсії, щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 03 серпня 2010 року по 16 лютого 2011 року з урахуванням виплачених коштів.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.