Справа № 2-2394/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

29 вересня 20081 року             Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді                Гончарука В.П.

при секретарі                         Рябому Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

     Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 31 травня 2007 року приблизно 0 18-00год. відповідач ОСОБА_2  знаходячись в приміщенні квартири позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрав кредитну картку „Альфабанку”. З якої в подальшому зняв з банкомату гроші в сумі, 5640 грн., що складається з кредиту 3950 грн. та процентів виплачених за кредитом.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.06.2008 року відповідач ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України на підставі ст. 1 ЗУ „Про амністію” від 19 квітня 2007 року – звільнений.

Відповідач ОСОБА_2  обіцяв добровільно повернути позивачу суму викрадених грошей, до 10.06.2008 року про, що  видав 03.06.2008 року розписку. Не дивлячись на це грошові кошти позивачу не повернуті, відповідач зустрічі уникає, гроші не повертає, що і змусило позивача звернутися до суду. Крім того, позивач також просить стягнути з від повідача моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також витрати понесені позивачем на правову допомогу в сумі 120 грн.

     Позивач в судове засідання не з”явився, але до суду надійшла заява від нього, в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити, справу розглядати у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з”явився, належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст.224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

     Суд,  дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, що 31 травня 2007 року приблизно 0 18-00год. відповідач ОСОБА_2  знаходячись в приміщенні квартири позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , таємно викрав кредитну картку „Альфабанку”. З якої в подальшому зняв з банкомату гроші в сумі, 5640 грн., що складається з кредиту 3950 грн. та процентів виплачених за кредитом..

    Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.06.2008 року відповідач ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України на підставі ст. 1 ЗУ „Про амністію” від 19 квітня 2007 року – звільнений (а.с. 4).

    Відповідач ОСОБА_2  обіцяв добровільно повернути позивачу суму викрадених грошей, до 10.06.2008 року про, що  видав 03.06.2008 року розписку (а.с. 6). Не дивлячись на це грошові кошти позивачу не повернуті, відповідач зустрічі уникає, гроші не повертає, що і змусило позивача звернутися до суду. Крім того, позивач також просить стягнути з від повідача моральну шкоду в сумі 1000 грн., а також витрати понесені позивачем на правову допомогу в сумі 120 грн.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов”язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала або майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахування суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних та моральних страждань, негативних наслідків від отриманих хвилювань та страждань перенесених ОСОБА_1  суд вважає, за доцільне стягнути з відповідача ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1   моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Згідно ст.88 ЦПК України  підлягає стягненню з відповідача на користь  позивача сплачені  витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., а також витрати понесені позивачем на правову допомогу в сумі 120 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави державне мито в сумі 57 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.1166, 1167, 1177 ЦК України, ст.ст. 10, 58, 60, 61, 84,88, 131, 208, 209, 212-215,224- 226  ЦПК України, суд,-

                                                           В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду в сумі 5640 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн. 00 коп., витрати понесені позивачем на правову допомогу в сумі 120 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.00 коп.,  а всього 6790 (шість тисяч сімсот дев”яносто) грн. 00  коп.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави державне мито в сумі 57 (п”ятдесят  сім) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду  м. Києва шляхом подання заяви про  апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Апеляційного суду м.Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Суддя:                                                                                                    В.П. Гончарук