РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2013 р. Справа № 902/196/13-г
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бригинець Л.М.
суддів Демидюк О.О.
суддів Огороднік К.М.
при секретар судового засідання Дика А.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю" Оспром" на рішення господарського суду Вінницької області від 02.04.2013 р. у справі № 902/196/13-г (суддя Нешик О.С. )
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії у м. Вінниці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСПРОМ"
про спонукання до виконання умов іпотечного договору
за участю представників сторін:
позивача - Бажуков А.К. (довіреність від 14.05.13р.)
відповідача (апелянта) - не з"явились
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013р. внесено зміни до складу колегії у справі №902/196/13-г. Колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Огороднік К.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.04.2013р. у справі № 902/196/13-г (суддя Нешик О.С.) позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" філія Укрексімбанку м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСПРОМ" про спонукання до виконання умов іпотечного договору задоволено та зобов"язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оспром" (21001, м.Вінниця, вул. Привокзальна, 40; код ЄДРПОУ 02968869) виконати обов'язок, визначений п.2.4.6 Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. 30.05.2007 року за р.н.3368, з урахуванням змін, внесених до його умов Договором про внесення змін, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. 24.03.2010 року за р.н. 546, а саме: надати представникам ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" фізичний доступ до будівель по вул. Привокзальній, 40 в м.Вінниці згідно переліку, визначеного в зазначеному Іпотечному договорі, не перешкоджати реалізації банком його права перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та використання Предмета іпотеки відповідно до його призначення, надати банку всі документи, необхідні для такої перевірки. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оспром" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 1147,00 грн. судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю" Оспром" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 02.04.2013р. у справі № 902/196/13-г скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, судові витрати, понесені відповідачем у даній справі стягнути з позивача.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з"ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також при винесенні оскаржуваного рішення мало місце недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
Позивачем подано письмові заперечення по суті апеляційної скарги, в яких просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Апелянт правом на участь в судовому засіданні не скористався, подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, обгрунтовуючи його тим, що уповноважений представник ( генеральний директор) перебуває на лікарняному і не може взяти участь в судовому засіданні.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив, оскільки вважає його таким, що спрямоване на затягування розгляду справи.
Колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи з огляду на те, що скаржник не позбавлений права згідно ст. 28 ГПК України забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, як з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника відповідно до вимог ст. ст. 32 - 34 ГПК України апелянтом не доводиться. Скаржник зазначає про намір подати додаткові заперечення із підтверджуючими документами, однак які саме документи має подати апелянт та яке значення вони матимуть для справи, в клопотанні скаржника не зазначається. Крім того, скаржник міг подати письмове звернення до суду з викладенням додаткових міркувань і наданням додаткових доказів, чого ним зроблено не було. У чому полягає неможливість письмового подання додаткових заперечень з часу отримання ним ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження і до дня проведення судового засідання - 04.07.2013р. скаржник не обгрунтовує.
Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 30.05.2007р. Акціонерним комерційним банком "Трансбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оспром" (позичальник) укладено кредитний договір №2088/151109К29, відповідно до умов якого позичальнику було відкрито кредитну лінію з лімітом заборгованості 3000000,00 грн. та терміном користування кредитними коштами до 28.05.2010 р.
17.08.2007р. до кредитного договору укладено додаткову угоду №1, згідно якої ліміт кредитної лінії збільшено до 5000000,00 грн.
30.05.2007 р. для забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору Акціонерним комерційним банком "Трансбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оспром" укладено іпотечний договір, відповідно до якого ТОВ "Оспром" передав в іпотеку АКБ "Трансбанк" виробничу нерухомість (завод) за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 40.
08.05.2009 року АКБ "Трансбанк" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" укладено договір, відповідно до умов якого АКБ "Трансбанк" відступив, а ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" набув право на отримання вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення відповідно до переліку, визначеного в додатку №1 до договору.
08.07.2009 року сторонами Договору підписано Додаток №1-3, згідно якого АКБ "Трансбанк" відступив, а АТ "Укрексімбанк" отримав право вимоги за кредитним договором №2088/151109К29 від 30.05.2007 року з ТОВ "Оспром".
Між АКБ "Трансбанк" та АТ "Укрексімбанк" 08.07.2009 року був укладений договір відступлення прав за договором іпотеки від 30.05.2007 року (реєстраційний номер 3368), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. 08.07.2009р. за реєстраційним номером 2380.
24.03.2010 року між АТ "Укрексімбанк" (новим кредитором) та ТОВ "Оспром" (позичальником) укладено додатковий договір про внесення змін до умов Іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Байдик Т.М. за реєстраційним номером 546, відповідно до якого текст та умови іпотечного договору були викладені в новій редакції відповідно до вимог уніфікованих процедур та облікової політики АТ "Укрексімбанк".
Пунктом 1.5 Іпотечного договору (в новій редакції) передбачено, що предмет іпотеки залишається у володінні й користуванні іпотекодавця.
Згідно п.2.1.1 Іпотечного договору (в новій редакції) іпотекодержатель (банк) має право перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови зберігання та користування предметом іпотеки за умови попереднього повідомлення іпотекодавця.
Відповідно до п.2.2.3 іпотечного договору банк не менше ніж за 5 днів письмово попереджає іпотекодавця про намір здійснити документально та в натурі перевірку наявності, стану, умов збереження та користування предмету іпотеки.
Згідно п.2.4.6 Іпотечного договору Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації банком його права перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та використання Предмета іпотеки відповідно до його призначення, надавати банку всі документи, необхідні для такої перевірки, а також у п'ятиденний термін, на вимогу банку, забезпечити йому фізичний доступ до Предмета іпотеки з урахуванням п.2.2.3 Іпотечного договору.
Невиконання відповідачем умов іпотечного договору від 30.05.2007р. (п.2.4.6) стало підставою звернення іпотекодержателя з позовом до господарського суду про спонукання до виконання умов іпотечного договору.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом, яким може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає способам захисту, встановленим ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як зазначено вище, в Іпотечному договорі ( з урахуванням внесених змін) Банк має право перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та використання Предмета іпотеки відповідно до його призначення, а іпотекодавець зобов"язаний надавати банку всі документи, необхідні для такої перевірки, а також у п'ятиденний термін, на вимогу банку, забезпечити йому фізичний доступ до Предмета іпотеки з урахуванням п.2.2.3 Іпотечного договору.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має право у будь-який час протягом строку дії іпотечного договору за умови попереднього письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.
Іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації цього права іпотекодержателем, надавати йому всі документи, необхідні для перевірки наявності, стану, умов збереження та користування предметом іпотеки, а також негайно на вимогу іпотекодержателя забезпечити йому фізичний доступ до предмета іпотеки.
Проведення іпотекодержателем зазначеної перевірки не повинно призупиняти користування предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення або іншим чином порушувати права іпотекодавця чи іншої особи, в тимчасовому користуванні якої знаходиться предмет іпотеки.
Отже, вказана норма встановлює безумовне право іпотекодержателя (за умови письмового попередження) на перевірку предмету іпотеки та обов'язок іпотекодавця забезпечити доступ до нього.
Зміст укладеного між сторонами іпотечного договору (із змінами) також свідчить про те, що позивач наділений правом за умови попереднього повідомлення відповідача перевірити наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що банк неодноразово звертався до ТОВ "Оспром" з вимогою надати можливість представникам банку провести належну перевірку наявності та умов зберігання заставного майна (зокрема 28.09.2012 р. та 01.11.2012р.), однак працівників банку жодного разу не було допущено керівництвом ТОВ "Оспром" до проведення перевірки, про що складені відповіді Акти від 24.10.2012 року та від 20.11.2012 року.
Наведене свідчить, що відповідачем порушено зобов'язання за Іпотечним договором, зокрема п.2.4.6, відповідно до умов якого іпотекодавець зобов'язаний не перешкоджати реалізації банком його права перевіряти документально та в натурі наявність, розмір, стан і умови збереження та використання Предмета іпотеки відповідно до його призначення, надавати банку всі документи, необхідні для такої перевірки, а також у п'ятиденний термін, на вимогу банку, забезпечити йому фізичний доступ до Предмета іпотеки з урахуванням п.2.2.3 іпотечного договору.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про спонукання до виконання умов іпотечного договору судом першої інстанції задоволені правомірно.
На доводи апелянта про те, що суд першої неправомірно не прийняв до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
В пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Отже, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення справи в даному засіданні, тобто, достатності наявних матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, господарський суд може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, навіть, якщо було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з описової частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи, врахувавши, що сторони у справі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а заявником не надано доказів неможливості розгляду справи без участі представника, і матеріали справи містять достатньо доказів, які дають можливість розглянути їх по суті за відсутності представника сторони. Крім того, як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 28.02.2013р. судом першої інстанції було задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи. Скаржник не був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, шляхом надсилання письмового звернення до суду з викладенням додаткових міркувань і наданням додаткових доказів, чого ним зроблено не було.
Згідно ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у суду апеляційної інстанції підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 34,43, 49, 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" Оспром" на рішення господарського суду Вінницької області від 02.04.2013 р. у справі № 902/196/13-г залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 02.04.13 р. у справі № 902/196/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Бригинець Л.М.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Огороднік К.М.