Справа № 754/9761/13-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
05.07.2013 року Деснянський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Бабко В.В.
при секретарі Олійник О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до СлюсарчукаГели Володимировича про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), посилаючись на те, що 12.08.2009року між ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності у формі полісу № 19G-0290147, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_2.
02.04.2010р. на перехресті вул. Подільській узвіз - Овруцька в м. Києві, сталось ДТП за участю автомобіля «Сеат», д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2, в результаті чого було пошкоджено останній застрахований автомобіль.
В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму 6100грн. по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП та судові витрати у розмірі 214,60грн.
Представник відповідач в судовому засіданні пояснювала, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки, виходячи з умов договору обов'язкового страхування, то у відповідача у межах ліміту відповідальності, визначеної договором обов'язкового страхування від 27.05.2009р., ніколи не виникало цивільного зобов'язання щодо відшкодування позивачу страхової виплати в порядку регресу, та згідно ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» у редакції чинної на час подання позову відповідач не є тією особою, яка повинна відповідати за вимоги позову. До того ж зазначила, що позивач не може вимагати від відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу, а може вимагати від відповідача відшкодування шкоди в порядку суброгації, оскільки між ним та відповідачем виникли правовідносини, які регулюються ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування».
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
12.08.2009року між ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності у формі полісу № 19G-0290147, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_2.
02.04.2010р. на перехресті вул. Подільській узвіз - Овруцька в м. Києві, сталось ДТП за участю автомобіля «Сеат», д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2, в результаті чого було пошкоджено автомобіль марки «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_2.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 02.06.2010року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ст. 61 ч.4 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 5671 від 06.05.2010року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Хонда Акорд», д/н НОМЕР_2 внаслідок ДТП, складає 7815,79грн.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
В судовому засіданні встановлено, що страхова компанія ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 6100грн., що підтверджується страховим актом № 104117 від 05.05.2010р.
Твердження відповідача, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 пов'язана з експлуатацією транспортного засобу «Сеат», д/н НОМЕР_3, знаходиться під захистом СК «АХА Страхування», так як 27.05.2009р. між власником автомобіля «Сеат», д/н НОМЕР_3 та СК «АХА Страхування» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/9531470, а у свідоцтві про реєстрацію автомобіля «Сеат» визначено, що цим автомобілем мають право керувати ОСОБА_3 та ОСОБА_1, тому за майнову шкоду завдану внаслідок ДТП, яке трапилось 02.04.2010р., несе відповідальність СК «АХА Страхування», суд оцінює критично, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно у свідоцтві про реєстрацію автомобіля «Сеат» д/н НОМЕР_3, визначено, що цим автомобілем мають право керувати ОСОБА_3 та ОСОБА_1, але відповідно до Полісу страхування ВС/9531470, тип договору третій, Страховиком СК «АХА Страхування» було застраховано цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Сеат», д/н НОМЕР_3, страхувальник - особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим Полісом лише КартозіяЛалітаШавлівна.
Таким чином, сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
Згідно з Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року п. 27. - у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим.
При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто перебіг строку у позивача ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» почався ще з 02.04.2010року, а позивач звернувся до суду з позовною заявою 14.12.2012р. і тому на момент подачі позову до суду позивачем ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» не пропущений загальний строк позовної давності.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки «регрес» та «суброгація» це право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, і лише регулюється різним правовим режимом, та з урахуванням вище зазначених обставин, суд приходить до висновку, що у ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» у межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, а саме до ОСОБА_1, а отже позовні вимоги позивача законні і обґрунтовані та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, і тому підлягають задоволенню у розмірі 6100грн. по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Згідно із ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 214,60грн. у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.
Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 22, 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» кошти в розмірі 6100,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» судові витрати в розмірі 214,60грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Бабко В.В.