Справа № 121/5226/13-к
1-кп/121/275/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2013 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарi - ОСОБА_1,
за участю прокурора - Кутіщевої Н.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ялті кримінальне провадження № 120 131 304 300 010 27 за обвинуваченням
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Бешкутан Самаркандської області Республіки Узбекистан, турка-месхетинця, громадянина України, розлученого, з базовою загальною середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст. 89 КК України, не маючого судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И В:
21 березня 2013 року, приблизно о 12 годині 45 хвилин, на території будівельного майданчика, розташованого в селищі Нижня Ореанда в місті Ялта, між ОСОБА_3 та іншими особами, яки працювали на вказаному майданчику як будівельники, внаслідок непорозуміння під час проведення будівельних робіт, виникла сварка, в ході якої, ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ним і ОСОБА_3, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар ліктем лівої руки в область обличчя останнього, чим заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови та лицевого скелету, що виразилась у відкритій черепно-мозковій травмі: забиття головного мозку, перелам кісток носа зі зміщенням, перелам гратчастої кістки з явищем пневмоцефалії, перелам зводу черепа, крововилив в область лівої очниці, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 278 від 30.05.2013 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.
За згодою всіх учасників судового провадження, у відповідності з нормою ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою винність визнав повністю і по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що в обвинувальному акті все зазначено правильно і відповідає дійсності. Так, він, дійсно, у день, час, місці та, за обставин, вказаних в обвинуваченні, умисно заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. У заяві, наданій суду пояснив, що він проживає в Херсонській області, а тому просив розглянути справу у його відсутність. Повідомив, що він не має до обвинуваченого жодних вимог та просив не позбавляти останнього волі.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненому знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні його власними показаннями.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений зареєстрований в Донецькій області, де негативних характеристик не має, офіційно не працевлаштований, за попереднім місцем роботи, де працював за трудовою угодою, характеризується добре, працює та проживає на території АР Крим, де негативних характеристик не має, розлучений, має на утриманні малолітню дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, має судимість, що погашена у встановленому законом порядку.
Обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є: щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України немає.
З урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, наявності обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин, у виді позбавлення волі, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.
При цьому, враховуючи особу винного та всі інші фактичні обставини справи, думку потерпілого щодо покарання обвинуваченому, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про застосування ст. 75 КК України і його звільнення від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 2 роки.
Враховуючи особу засудженого, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Речових доказів у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження слід залишити без змін.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України,
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
Встановити іспитовий строк тривалістю в 2 (два) роки.
Згідно із ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити без змін - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий