Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2013 р. Справа №805/7343/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 год. 30 хв
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Спасової Н.В.,
при секретарі судового засідання - Барабаш Т.С.
за участю представників :
позивача - Попова С.Г., Постельняк Т.В.
відповідача - Радченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000741530/30900/10/15-17-3,-
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (надалі позивач, підприємство) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі відповідач, СДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 № 0000741530/30900/10/15-17-3, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року у сумі 1194002,00 грн. В обґрунтування позовних вимог вказувало, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення слугував акт від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 року та доповнення, внесені до вказаного акту відповіддю на заперечення від 19.12.2012 року № 011-3030. Згідно наведеному в акті перевірки та відповіді на заперечення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем положень п.44.1 ст.44, пп.139.1.1 п.139.1 ст. 139, п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України в частині безпідставного віднесення до складу витрат одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію у розмірі 1158502,00 грн. та витрат у сумі 35000,00 грн., здійснених на оплату виконаних робіт за договором з ТОВ «Донконтракт». Проте вказані висновки позивач вважав безпідставними, оскільки податковий орган, стверджуючи про неправомірність віднесення витрат з виплати одноразової допомоги при звільненні до складу витрат по Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» в кореспонденції з Кт 661 «Розрахунки по заробітній платі» послався на Інструкцію зі статистики заробітної плати, затверджену наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713. Проте у п.1.1. розділу 1 вказаної Інструкції зазначено, що вона «містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників. Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.» До того ж, дана Інструкція не є нормативною базою для визначення витрат, які відносяться до складу витрат підприємства при визначенні об'єкта оподаткування.
Крім того, СДПІ не вірно застосовані норми пп.139.1.1 п.139.1. ст.139, п. 142.1. ст. 142 Податкового Кодексу України, що призвело до хибного висновку про завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, на суму 1158502,00 грн., у тому числі у 1 кварталі 2012 на суму 466619,00 грн., у 2 кварталі 2012 на суму 691883,00 грн. Так, за змістом п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) до складу витрат платника податку, крім іншого, включаються витрати на будь-яку іншу оплату у грошовій або натуральній формі, встановлену за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ. Виплата одноразової грошової допомоги при виході на пенсію передбачена п.8.10 Колективного договору ДП «ВК «Краснолиманська» від 18.07.2006р. та п.12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості. Разом з тим, пунктом 165.1 ст. 165 р. IV ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Винятки, передбачені цім підпунктом, не поширюються зокрема, на виплату грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію. Отже, грошова (вихідна) допомога при виході на пенсію включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується у відповідності до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ на загальних підставах. Таким чином, одноразова грошова допомога в сумі 1158502,00 грн., яка була виплачена згідно з діючим законодавством та колективним договором працівникам, які виходять на пенсію, правомірно включена до складу інших витрат ДП «ВК «Краснолиманська» при обчисленні об'єкта оподаткування у першому та другому кварталі 2012 року.
Що стосується твердження податкового органу про порушення позивачем положень п.44.1 ст. 44 пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 35 500 грн., позивач вказував на безпідставність не прийняття відповідачем у якості первинного документу Акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року, складеного за типовою формою № КБ-2в, оскільки, незважаючи на те, що Наказ Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002 за №237/5, яким її було затверджено, скасований, він містить усі необхідні реквізити й інформацію та відповідає вимогам статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якої визначені основні вимоги до первинних і зведених документів. Більш того, після скасування у 2009 році наказу Держкомстату та Держкомбуду № 237/5 Міністерство регіонального розвитку і будівництва України в своєму листі від 09.03.2010 р. №12/19-2-9-21-2368 зазначило, що типові форми первинних облікових документів в будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма № КБ-2в) і " Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма №КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року № 554 підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками і виконавцями робіт по будівництву, яке здійснюється за рахунок бюджетних грошових коштів і грошових коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Таким чином, Акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року, складений за типовою формою № КБ-2в, є належним первинним бухгалтерським документом, що підтверджує правомірність включення до складу витрат позивача суми у розмірі 35500,00грн.
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, позов просили задовольнити. Додатково зазначили, що відповідач по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Донконтракт» не прийняв лише один Акт форми № КБ-2в за лютий 2012 року. Проте такі ж самі Акти за інші періоди у відповідача зауважень не викликали та віднесення позивачем на їх підставі до складу валових витрат зазначених у них сум СДПІ було розцінено як правомірне.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях. (а.с.234-236 т.1) Вказувала, що сума одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію, у розмірі 1 158 502 грн., виплачена у 1 півріччі 2012 року, позивачем була безпідставно віднесена до складу валових витрат та відображена у рядку 06.4.28 «Обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам» додатку ІВ до рядка 06.4. податкової декларації з податку на прибуток підприємства, оскільки відповідно до п.3.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, не належить до фонду оплати праці одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами. Відтак, включення зазначених виплат до витрат для цілей оподаткування є порушенням пп. 13 9.1.1 п.139.1. ст.139, п. 142.1. ст. 142 Податкового Кодексу України. Що стосується суми у 35500,00 грн., віднесеної позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, то дана вартість ремонтних робіт всупереч положенням п.44.1 ст.44, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не підтверджена первинними бухгалтерськими документами, оскільки Акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року по договору № 07/10- 28 від 07.10.2011, укладеному із ТОВ «Донконтракт», складений за типовою формою № КБ-2в, яка втратила чинність. У зв'язку з цим вищевказаний Акт є недійсним та не підлягає врахуванню як належний первинний документ, що підтверджує факт надання робіт (послуг) .
Посилаючись на зазначене, представник відповідача наполягала на правильності висновків, викладених в акті перевірки та законності прийняття податкового повідомлення - рішення від 29.12.2012 № 0000741530/30900/10/15-17-3, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року у сумі 1194002,00 грн. і відсутності підстав для його скасування. Відповідаючи на запитання суду, представник відповідача наполягала на неправомірності використання типової форми № КБ-2в , але не змогла зазначити яким іншим первинним документом має бути оформлено факт приймання-здавання виконаних підрядних робіт, щоб він був прийнятий податковим органом в якості належного доказу здійснених робіт.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступне.
Позивач у справі - Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (ідентифікаційний код 31599557) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, що підтверджується Довідкою АБ № 562936 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с.163 т.1)
Відповідач у справі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Отже, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, чиї дії та рішення підлягають оцінці та перевірці у відповідності до положень ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що 29.12.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000741530/30900/10/15-17-3, яким на підставі п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України Державному підприємству "Вугільна компанія "Краснолиманська" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року у сумі 1194002,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2012 року - 502119,00грн, за 2 квартал 2012 року - 691883,00 грн. Дане податкове повідомлення рішення прийняте на підставі акта перевірки № 600/15-17-3-31599557 від 13.12.2012 року, яким встановлено порушення п. 44.1 ст.44, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України. (а.с.7 т.1)
З Акту від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 про результати документальної планової виїзної перевірки ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 року встановлено, що в результаті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» положень пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України у зв'язку із безпідставним (на думку податкового органу) віднесенням платником податків одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію, до «інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат» в сумі 1158502,00 грн., у т.ч. у 1 кварталі 2012 року - в сумі 466619,00грн., у 2 кварталі 2012 року - 691883,00грн. Зазначений висновок обґрунтований положеннями п. 3.6. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 та аналізом положень пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 Податкового кодексу України. (а.с. 47- 48, 95 т.1)
З Актом перевірки від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 позивач не погодився, подавши заперечення до вказаного акту. (а.с.106-125 т.1)
Відповіддю на заперечення від 19.12.20012 року № 011-3030 до акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 року від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 відповідач доводи позивача відхилив. (а.с.126-142) Крім того, доповнив пункт 3.1.2.2. акту перевірки від 13.12.2012 року № 600/15-17-3-31599557 записом про встановлення порушення п.44.1 ст.44, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України у зв'язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на суму 35500,00грн. Вказане порушення було встановлене посадовими особами СДПІ внаслідок висновку про не підтвердження первинними бухгалтерськими документами обґрунтованості віднесення до складу витрат вартості ремонтних робіт у сумі 35500,00грн. по акту приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року по договору № 07/10-28 від 07.10.2011 року, укладеному із ТОВ «Донконтракт». При цьому, відхиляючи акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року та вважаючи його недійсним, податковий орган послався на те, що він складений за типовою формою № КБ-2в, яка не є чинною у зв'язку із скасуванням Наказу, яким її було затверджено. (а.с.141-142 т.1)
Таким чином, спірним питанням, що підлягає вирішенню в межах даної справи, є правомірність дій СДПІ зі зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року у загальному розмірі 1194002,00грн., у тому числі : за 1 квартал 2012 року у сумі 502119,00 грн., з яких 466619,00грн.- витрати на виплату одноразової допомоги при виході на пенсію та 35500,00 грн.- вартість ремонтних робіт ; за 2 квартал 2012 року - 691883,00 грн. витрати на виплату одноразової допомоги працівникам при виході на пенсію.
Розв'язуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних мотивів, положень законодавства та встановлених обставин справи.
Щодо віднесення ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» до складу витрат суми у розмірі 1158502,00 грн., виплаченої одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 138 ПКУ до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, крім іншого, відносяться інші операційні витрати, що включають, у тому числі інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно.
В статті 139 ПКУ наведені види витрат, які не включаються до складу витрат платника податку при визначенні об'єкта оподаткування. До їх переліку не включені витрати на виплату одноразової допомоги при виході на пенсію.
Разом з тим, пп.139.1.1 п. 139.1 ст.139 ПКУ визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.
Відповідно до п. 142.1. ст. 142 ПКУ до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).
Пунктом 142.2 ст.142 ПКУ встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.
З аналізу наведених положень податкового законодавства випливає висновок про законодавчо встановлену підставність віднесення платником податку до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, сум, що виплачуються особі у зв'язку із трудовими відносинами та обов'язковість виплати яких встановлена за домовленістю сторін або передбачена законодавством.
Судом встановлено, що ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» є державним підприємством, підпорядкованим Міністерству енергетики та вугільної промисловості.
03.07.2001 року між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників) що діють у вугільній промисловостіп.12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості підписана Галузева угода.
Відповідно до ст. 3 зазначеної Галузевої угоди угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості, що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі. Положення Угоди є обов'язковими для застосування при укладенні угод, колективних договорів і індивідуальних трудових договорів для всіх Підприємств, що перебувають у сфері дії Сторін. (а.с.244-245 т.1)
Пунктом 12.15 Галузевої угоди визначено, що працівнику, який має право на пенсію за віком чи по інвалідності, при першому його звільнені з Підприємства (незалежно від причин звільнення крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки) сплачується одноразова допомога, розмір якої залежить від стажу роботи в галузі і середнього заробітку. Витрати на сплату одноразової допомоги відносяться на валові витрати підприємства. (а.с.182-184 т.1)
Аналогічні положення щодо обов'язку роботодавця виплатити працівнику при його виході на пенсію одноразову допомогу містяться у п.8.10 Колективного договору ДП «ВК «Краснолиманська» від 18.07.2006 року. (а.с.185-197 т.1)
Отже, в силу положень Галузевої угоди, умов Колективного договору позивач зобов'язаний здійснити виплату одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію та у відповідності до положень пп.139.1.1 п. 139.1 ст.139, п. 142.1. ст. 142 ПКУ має підстави для віднесення вказаних витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача, викладені в Акті перевірки, на п.3.6 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713, згідно якому не належить до фонду оплати праці одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами, оскільки зазначена Інструкція не є нормативною базою для визначення витрат, які відносяться до складу витрат підприємства при визначенні об'єкта оподаткування. Більш того, у п.1.1. розділу 1 вказаної Інструкції зазначено, що вона містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників та не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відтак, її застосування податковим органом при визначенні складових витрат для цілей оподаткування є безпідставним. До цього, суд звертає увагу, що позивачем витрати з виплати одноразової допомоги працівникам, які виходять на пенсію, у відповідності до пп.138.10.4. п.138.10. ст.138 ПКУ були включені до інших витрат операційної діяльності, пов'язаних з господарською діяльністю, а не до прямих витрат на оплату праці, що визначені пп.138.8.2. п.138.8 ст. 138 ПКУ, в зв'язку з чим посилання податкового органу на складові фонду оплати праці, що визначені Інструкцією № 5, є некоректним.
Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність висновків відповідача про порушення ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" пп.139.1.1 п.139.1. ст.139, п. 142.1. ст. 142 Податкового Кодексу України і як наслідок, неправомірність податкового повідомлення - рішення від 29.12.2012 року № 0000741530/30900/10/15-17-3 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2012 року у загальному розмірі 1158502,00грн., у тому числі : за 1 квартал 2012 року у сумі 466619,00грн.; за 2 квартал 2012 року - 691883,00 грн. щодо витрат на виплату одноразової допомоги працівникам при виході на пенсію.
Що стосується обґрунтованості зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 35500,00 грн. суд зазначає наступне.
Із змісту Акту перевірки (а.с.59 т.1) заперечень до акту перевірки (а.с.118 т.1), відповіді на заперечення до акту перевірки ( а.с.141 т.1), з опису речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22.04.2013 року (а.с.221 т.1) та інших матеріалів справи встановлено, що між ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та ТОВ «Донконтракт» існували договірні взаємовідносини, які виникли на підставі договору № 07/10-28 від 07.10.2011 року.
На виконання умов зазначеного договору, 31.03.2012 року між сторонами підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року на суму 42600,00 грн., у розділі 5 якого визначені прямі витрати у розмірі 35500,00 грн. Вказаний акт приймання виконаних підрядних робіт виготовлений на програмному комплексі АВК-3 за типовою формою № КБ-2в та містить назву документа; дату і місце складання; назву підприємств, від імені яких складений документ; вміст і об'єм господарської операції, одиницю виміру господарської операції; підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, скріплені печатками підприємств та інше. При цьому, у верхньому куті акт містить надпис, що типова форма № КБ-2в затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002 за №237/5. (а.с.224-226 т.1)
Зазначений акт приймання виконаних підрядних робіт не був прийнятий відповідачем в якості первинного бухгалтерського документу, що підтверджує обґрунтованість витрат у розмірі 35500,00 грн. при формуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Відхиляючи вказаний акт, СДПІ послалася на його недійсність внаслідок скасування Указом Президента України від 04.12.2009 року за № 453/533 наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002 за №237/5, яким було затверджено типову форму № КБ-2в. (а.с.141-142 т.1)
Виходячи з зазначених висновків, відповіддю на заперечення від 19.12.2012 року № 011-3030 до акту перевірки СДПІ внесло доповнення про встановлення порушення позивачем положень п.44.1 ст.44, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, в зв'язку з чим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням зменшило за 1 квартал 2012 року позивачу суму витрат у розмірі 35500,00грн., що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
Вирішуючи питання правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000741530/30900/10/15-17-3 в цій частині, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і оплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» викладені основні вимоги до первинних і зведених документів, що є обов'язковими до виконання для всіх господарюючих суб'єктів. Відповідно до змісту частин 1 та 2 зазначеної статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведених положень діючого законодавства вбачається, що витрати для цілей оподаткування мають бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які в свою чергу мають містити реквізити, визначені ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Оскільки судом встановлено, що Акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2012 року від 31.03.2012 року містить всі зазначені обов'язкові реквізити та повністю відображає зміст господарської операції з виконання будівельних (ремонтних) робіт, то його неприйняття податковим органом в якості первинного документу для цілей оподаткування суд знаходить безпідставним.
Щодо посилань СДПІ на скасування наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України по будівництву та архітектурі від 21.06.2002 за №237/5, яким було затверджено типову форму №КБ-2в, суд зазначає, що дана форма акту приймання виконаних будівельних робіт, але вже як «примірна форма № КБ-2в» була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554. При цьому, зміст цього акту змін не зазнав, лише колонки 6-8 були поміняні місцями та несуттєво змінена назва та складові колонки 8. Таким чином, суд не вважає відмову податкового органу у прийнятті в якості первинного документу акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року обґрунтованою, оскільки при прийнятті такого рішення СДПІ виходило лише з наявності надпису у верхньому куті акту про затвердження цієї форми скасованим наказом, тобто з формальних міркувань, які не мають жодного впливу на суть питання. До цього, суд відмічає непослідовність позиції СДПІ, оскільки за інший період у якості належних первинних документів нею були прийняті такі ж самі акти, підписані між позивачем та ТОВ «Донконтракт». (а.с.247-249 т.1, а.с.1-6 т.2).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача у зв'язку із зменшенням позивачу оскаржуваним податковим - повідомленням рішенням суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2012 року у розмірі 35500,00 грн. Отже, позов ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» є таким, що підлягає задоволенню, а податкове повідомлення- рішення від 29.12.2012 року № 0000741530/30900/10/15-17-3- скасуванню у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 44, 138, 139,142 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 -154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000741530/30900/10/15-17-3 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000741530/30900/10/15-17-3 від 29.12.2012 року, на суму 1194002 грн., прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби відносно Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 червня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 01 липня 2013 року.
Суддя Спасова Н.В.