АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/4454/2013 Головуючий в І інстанції: Кондратенко О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 липня 2013 року Апеляційний суд міста Києва
в складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні та виселення, -
Апеляційний суд, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні та виселення.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 та представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 проти задоволення апеляційної скарги не заперечували.
ОСОБА_3 просила залишити рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити з тих підстав, що вона має намір сплатити співвласникам вартість їх часток та стати одноособовим власником спірної житлової квартири.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення скарги враховуючи наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що сторонами у справі не досягнуто згоди з приводу визначення вартості спірної квартири, у зв'язку із чим не може бути встановлена вартість їх часток, а позивачем у справі не внесено на депозитний рахунок суду вартості спірної частини квартири відповідно до звіту наданого ОСОБА_4, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.
Проте, з такими висновками суду повністю погодитись не можна враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
При розгляді справи судом установлено, що 10 червня 1994 року Авіаційним науково-технічним комплексом «Антонов» видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 належить на праві сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 3 серпня 2007 року визнано: за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1; за ОСОБА_9 в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1; за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1; за ОСОБА_5, в інтересах якого діє ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2008 року зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна усунути перешкоди у користуванні належної на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 частиною квартири АДРЕСА_1; зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 право власності на 1/12 частину квартири АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер.
17 червня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2, на спадкове майно після смерті ОСОБА_9: 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 (1/2 частка квартири АДРЕСА_1 належала на підставі Свідоцтва про право власності на житло, 1/6 частка квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3серпня 2007 року).
Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна посвідчено, що 1/6 частина квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 3 серпня 2007 року, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 липня 2008 року, про що свідчить реєстраційне посвідчення № 000675 від 22 червня 2009 року.
Згідно наданого суду ОСОБА_4 звіту про оцінку квартири АДРЕСА_1 складеного станом на 17 грудня 2012 року, ринкова вартість спірної квартири становить 535 000, 00 грн.
Умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників передбачено ст. 365 ЦК України.
У ч. 2 вказаної статті зазначено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність визнання за позивачем права власності на частки відповідачів у спірній квартирі виходячи із такого.
Судом установлено, що позивач не заперечує проти вартості квартири, що визначена відповідно до звіту від 17 грудня 2012 року і становить 535 000,00 грн., на підтвердження чого ним було внесено додатково на депозит суду грошові кошти у розмірі 34 596,00 грн. згідно квитанції № 542920011 від 29 травня 2013 року. Попередньо позивачем було внесено на депозитний рахунок 143 737,67 грн.
Таким чином ОСОБА_2 вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти, що дорівнюють вартості часток відповідачів у справі (1/6+1/12+1/12=1/3; 143 737,67 грн. + 34 596,00 грн. = 178 333,67 грн., що становить 1/3 від загальної вартості квартири згідно висновку про вартість майна від 17 грудня 2012 року.
Заперечення проти позову та апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки її частка у спірній квартирі є незначною, а звіт щодо оцінки майна, згідно якого вона має намір поступово виплатити вартість часток іншим співвласникам є таким, проти якого заперечують інші учасники розгляду справи (246 989,00 грн.).
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проти припинення їх часток з виплатою пропорційної компенсації вартості згідно звіту від 17 грудня 2012 року не заперечують.
Також судом установлено, що на час розгляду справи у спірній квартирі проживає ОСОБА_3 Вказана особа підлягає виселенню з квартири АДРЕСА_1, враховуючи припинення судом її права власності на частку у спірному майні.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, пояснення сторін, фактичні обставини справи, враховуючи характер спірних правовідносин, неподільність предмету спору та внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти, колегія суддів уважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
За таких обставин рішення суду підлягає касуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні та виселення задовольнити.
Припинити право власності відповідачів: ОСОБА_3 на частку у розмірі 1/6, ОСОБА_4 на частку у розмірі 1/12, ОСОБА_5 на частку у розмірі 1/12 у квартирі АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на частки у розмірі 1/6, 1/12 та 1/12 квартири АДРЕСА_1, що належали відповідачам.
В порядку компенсації припинення права на частку у квартирі АДРЕСА_1 стягнути з ОСОБА_2 на користь: ОСОБА_3 - 89 166,67 грн., ОСОБА_4 - 44 583,33 грн., ОСОБА_5 - 44 583,33 грн.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко