Справа № 2-1340/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої: судді                      Кононенко О.М.

при секретарі                                Кудлач Ю.В.

за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті ради, про визнання права власності на частину домоволодіння за законом, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом, де просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом 11/100 частин домоволодіння №70 по вул. Канатній у м. Дніпропетровську після смерті ОСОБА_2, померлої 06 листопада 1970 року. В обґрунтування позову позивачка зазначила, що бабусі позивачки ОСОБА_2 належала частина домоволодіння №70 по вул. Канатній у м. Дніпропетровську. 06 листопада 1970 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина. Після смерті бабці єдиними спадкоємцями за законом на залишене майно були позивачка та її брат ОСОБА_3. Позивачкою було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 січня 1972 року на 14/100 частин вищевказаного домоволодіння (на ж/б Б-1). Брат позивачки ОСОБА_3 22.09.2007 року помер. Він був розлучений, дітей не мав. Але залишилось 11/100 частин домоволодіння, які належали ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності виданого 16.07.1962 році відділом комунального господарства виконкому Красногвардійського району згідно рішення виконкому Красногвардійської районної ради депутатів трудящих №823 від 03.07.1962 року та згідно рішення Народного суду Красногвардіського району м. Дніпропетровська від 29.07.1975 року вона була власницею 11/100 частини домоволодіння №70 по вул. Канатній, що складає квартиру №6 у житловому будинку А-2. За життя ОСОБА_2 оформила заповіт на 11/100 частин домоволодіння на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Але спадкоємцями за заповітом на протязі 40 років спадщина прийнята не була ні юридично, ні фактично. Відомості про них відсутні. У зв'язку з тим, що позивачка є онукою ОСОБА_2, померлої 06 листопада 1970 року та юридично і фактично прийняла спадщину після неї, тому за нею необхідно визнати право власності на 11/100 частин домоволодіння №70 по вул. Канатній у м. Дніпропетровську.

У судовому засіданні позивачка доводи і вимоги викладені у позові підтримала, просила вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, раніше представник відповідача за довіреністю ОСОБА_6 надавав заяву про слухання справи без його участі, просив справу розглянути відповідно до вимог діючого законодавства.

Вислухавши позивача та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, яка являється бабусею позивачці (а.с.7), належало 11/100 частин домоволодіння №70 по вул. Канатній у м.Дніпропетровську на підставі свідоцтва про право власності, виданого 16.07.1962 року відділом комунального господарства виконкому Красногвардійського району згідно рішення виконкому Красногвардійської районної ради депутатів трудящих №823 від 03.07.1962 року та рішення народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська від 29.07.1975 року, перереєстрація права власності не проводилася, що підтверджується листом КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради від 10.08.2010 року №8408 (а.с.8-9). 06 листопада 1970 року ОСОБА_2 померла, про що свідчить свідоцтво серії 1-КИ №363033 (а.с.16). Позивачка ОСОБА_1 постійно проживала і зареєстрована в домоволодінні своєї бабусі з 25.03.1968 року, що підтверджується відміткою в її паспорті ( а.с.6), і має свою частку на праві власності у розмірі 38\100 частини спірного домоволодіння ( а.с.8).

За рішенням народного суду Красногвардійського району м. Дніпропетровська від 29.07.1975 року, на праві власності виділено ОСОБА_2 в житловому будинку А-2 квартиру №6, яка складається із приміщень 6-1,6-2,6-3,6-4,6-5,6-6, вартістю 932 крб., світовий приямок, вартістю 7крб., залишив будівлі в загальному користуванні на 5 крб., а всього на суму 944 крб., що складає 11\100 частин домоволодіння, яке знаходиться у м. Дніпропетровську по вул. Канатній № 70 ( а.с.10-11).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 11 січня 1972 року після померлої ОСОБА_2 спадкоємцями є в рівних частках її онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( а.с.14).

Згідно ст. 529 ЦК України ( в редакції 1963 року), яка діяла на момент відкриття спадщини після померлої ОСОБА_2, онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом і відносяться до першої черги спадкоємців за законом. За положеннями п.1 ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року), згідно якої, вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_3 помер 22 вересня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25 вересня 2007 року. Спадщину ОСОБА_3 та позивачка після смерті бабусі не прийняли.

За положеннями ст. 1262 ЦК України (в редакції 2003 року), яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця. Згідно ч.2 ст. 1268 цього кодексу, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_2, померлої 06 листопада 1970 року залишилась спадщина - 11/100 частин домоволодіння №70 по вул. Канатній у м. Дніпропетровську. Позивачка є онукою померлої ОСОБА_2, постійно проживала і зареєстрована в одному домоволодінні з померлою, фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, наявність інших спадкоємців не встановлено, тому вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 06 листопада 1970 року на 11/100 частин домоволодіння №70 по вул. Канатній у м. Дніпропетровську є обґрунтовані, заявлені на правомірних підставах та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 529, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року), ст. 1218, 1262, 1268, 1270 ЦК України ( в редакції 2003 року), ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті ради, про визнання права власності на частину домоволодіння за законом –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 11\100 частини домоволодіння №70 по вул. Канатній у м. Дніпропетровську, після смерті ОСОБА_2, померлої 06 листопада 1970 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                    О.М. Кононенко