Справа № 138/603/13-ц Провадження № 22-ц/772/1802/2013Головуючий в суді першої інстанції:Романов П.Ф.

Категорія: 5Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Cопруна В.В.

суддів: Матківської М.В., Шемети Т.М.,

при секретарі: Сніжко О.А.

за участю: представника Могилів-Подільського МРВ УМВС України у Вінницькій області - Климишена Володимира Миколайовича, представника релігійної громади храму Різдва Пресвятої Богородиці - Киричука Анатолія Миколайовича, -

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, третіх осіб Відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції, Могилів-Подільського МРВ УМВС України у Вінницькій області, релігійної громади храму Різдва Пресвятої Богородиці про виключення з акту опису та звільнення з-під арешту приватного майна, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2013 року, -

встановила:

В квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про виключення з акту опису та звільнення з-під арешту автомобіля ВАЗ ЛАДА Пріора 21703, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобільних шин в кількості 21 штуки, які належать йому на праві приватної власності. Підставою для накладення арешту на приватне майно позивача послужило порушення відносно нього та інших осіб кримінальної справи за ч. 5 ст. 185 КК України.

Вироком Корецького районного суду Рівненської області від 21.05.2010 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 5 лютого 2013 року змінений вирок Корецького районного суду Рівненської області відносно позивача, його визнано винним у скоєнні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України та засуджено до п'яти років позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_4 засуджений до позбавлення волі без конфіскації майна, а питання про арештоване майно позивача апеляційним судом не розглядалось, то позивач звернувся з позовом до суду про виключення з акту опису та звільнення з-під арешту належного йому на праві власності автомобіля і автомобільних шин.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

При цьому вказує, що суд прийняв рішення з порушенням вимог процесуального права і не з`ясував всіх обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного суду Вінницької області заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивач разом зі своїм сином ОСОБА_5 своїми спільними злочинними діями спричинили матеріальну шкоду релігійній громаді храму Різдва Пресвятої Богородиці на загальну суму 181800 гривень та не відшкодували її в добровільному порядку, до того ж релігійна громада храму Різдва Пресвятої Богородиці має намір подати до суду цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на вказану суму.

Потрібно погодитись із таким висновком районного суду, оскільки дані висновки відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Корецького районного суду Рівненської області від 21.05.2010 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 5 лютого 2013 року змінений вирок Корецького районного суду Рівненської області відносно позивача, його визнано винним у скоєнні злочину за ч. 3 ст. 185 КК України та засуджено до п'яти років позбавлення волі.

Накладення арешту на майно застосовується як спосіб забезпечення цивільного позову (ст. 152 ЦПК України).

Позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про виключення цього майна з опису (ст. 385 ЦПК України). Потреба у поданні такого позову виникає тому, що накладення арешту на майно та включення його до опису супроводжується встановленням обмежень у його правовому режимі.

Стаття 126 КПК України визначає порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Відповідно до цієї статті майно, на яке слідчий накладає арешт, описується і вилучається у обвинувачуваного чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, або передається на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинувачуваного чи іншим особам.

З позовом про виключення майна з опису мають право звертатися особи, дії яких не спричинили накладення арешту на майно, але, на думку яких, до опису включено належне їм майно. Ними можуть бути члени сім'ї боржника, обвинуваченого, інші особи. Щодо самого боржника, обвинуваченого, то вони можуть захистити свої інтереси та оспорити законність опису майна в ході розгляду справи, порушеної у зв'язку з їх діями.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріальна шкода релігійній громаді храму Різдва Пресвятої Богородиці на загальну суму 181800 гривень не відшкодована ОСОБА_4, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовано фактичні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам. Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис Сопрун В. В.

Судді: підписи Матківська М.В.

Шемета Т.М.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.