Справа № 0907/13892/2012
Провадження № 1/344/175/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2013 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Болюк І.І.,
з участю: секретарів Макаранюк М.М., Стефанець Г.М.
прокурорів Баландіної Ю.Ю., Федорук Ю.І.
захисника ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні має двох малолітніх дітей, з середньою освітою, працюючого директором ПП «Ремавто», раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_3 вчинив грубе порушення законодавства про працю, та службове підроблення, яке виявилося в складанні та видачі завідомо неправдивих документів.
Злочини вчинено за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3, працюючи директором ПП «Ремавто», основним видом діяльності якого є продаж електроінструменту та електрообладнання, прокат електрообладнання та інші види оптової торгівлі, будучи службовою особою, на яку покладено обов'язок дотримання трудового законодавства, в порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України не уклав трудовий договір з найманими працівниками, потерпілим ОСОБА_4, який з початку квітня 2011 року фактично працював оператором машини алмазного свердління, потерпілою ОСОБА_5, яка з початку квітня 2011 року фактично була прийнята на роботу секретаря, потерпілою ОСОБА_2, яка з початку березня 2008 року фактично була прийнята на роботу менеджера-перекладача. При цьому, вказані потерпілі несли повний обсяг прав та обов'язків працівників, прийнятих на роботу згідно трудового договору. Зокрема, в результаті відсутності належним чином укладеного трудового договору та відповідних записів в трудову книжку, останні втратили весь обсяг прав працівників, що надані та забезпечуються державою, тобто, право на пенсійне забезпечення за стажем роботи, право на відпустки, право на відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві, право на загальнообов'язкове соціальне страхування тощо. За період роботи потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підсудний, як директор ПП «Ремавто» не вніс необхідні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФ в м.Івано-Франківську на суму 2740 грн., а також не сплатив податок з доходів фізичних осіб в ДПІ м.Івано-Франківська на суму 1095 грн. 16 коп. Вказані офіційні документи з завідомо неправдивими відомостями підсудній ОСОБА_3 подав в ДПІ м.Івано-Франківська.
Окрім того, будучи директором ПП «Ремаавто», а отже службовою особою, в квітні, липні, жовтні 2008 року та в січні 2009 року вніс завідомо неправдиві дані в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за перший, другий, третій, четвертий квартал 2008 року, вказавши неправдиві дані про кількість працюючих в нього працівників, зокрема, не вказав про трудові відносини з потерпілою ОСОБА_2
Також, протягом 2008 року та протягом 5-ти місяців 2011 року вніс завідомо неправдиві дані в індивідуальні відомості про застраховану особу за 2008 рік та в звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ за січень, лютий, березень, квітень, травень 2011 року та вказав неправдиві дані про кількість працюючих в нього працівників. Про трудові відносини з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не вказав. Вказані офіційні документи з завідомо неправдивими відомостями підсудній ОСОБА_3 подав в управління ПФУ в м.Івано-Франківську.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину по пред'явленому обвинуваченню визнав частково та суду пояснив, що він працює директором ПП «Ремавто». Дана фірма являється офіційним представником німецької компанії «FRIEDRISH DUSS Mashinenfabrik GmbH & Co. KG» та дистиб'ютором австрійської компанії «SOLA» в Україні. Оскільки його фірма спеціалізується на продажу електроінструменту та комплектуючих німецької фірми і вимірювального інструменту австрійської фірми йому необхідною була особа з достатнім рівнем знань іноземної мови для ефективності співпраці з іноземними партнерами та діяльності його підприємства. В кінці травня 2008 року ОСОБА_6 познайомив підсудного з потерпілою ОСОБА_2, яка на той час навчалася в Прикарпатському університеті імені ОСОБА_7. На його прохання, вона здійснювала разові переклади з врахуванням вимог специфікації та особливостей його роботи. Коли було необхідно перекласти документи - потерпіла приходила в офіс та здійснювала переклад, за що він оплачував їй кошти, як приватна особа. Ніяких обіцянок про працевлаштування потерпілої підсудній не давав, оскільки вважав потерпілу перекладачем в якого брак досвіду та знань. Більше того, в 2008 році потерпіла навчалась на останньому курсі вищого навчального закладу, а тому фізично не могла працювати в ПП «Ремавто» з березня місяця 2008 року. Крім цього, літом 2008 року підсудний перебував у відрядженні в АР Крим, а приміщення офісу ПП «Ремавто» було зачинено. В подальшому між підсудним та потерпілою зав'язались близькі стосунки, які тривали, та в січні 2009 року вони одружились і в них народилась дитина. Не заперечив, що пропонував потерпілій ОСОБА_2 працевлаштуватися на ПП «Ремавто», ще до народження дитини з метою соціальних виплат, як майбутній матері, однак вона відмовилась. В 2010 році в підсудного з потерпілою погіршились відносини і вони розлучились. Між ними виникла суперечка з приводу побачення з дитиною, яка вирішувалась в судовому порядку. Вважає, що в нього з потерпілою жодних трудових відносин не було. Однак ствердно вказав, що остання за його дорученням вела письмове листування та телефонні розмови з іноземними партнерами, представником яких в Україні було його підприємство. Що стосується потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 то підсудний визнає, що вказані особи протягом квітня - травня 2011 року працювали на ПП «Ремавто» на посадах оператора машини алмазного свердління та відповідно секретаря, без укладення відповідних трудових угод. А тому в цій частині свою вину у вчиненому визнає. На період проведення перевірки, таке порушення законодавства ним усунуто, дані особи працевлаштовані, а до фондів здійснено всі обов'язкові платежі. Цивільні позови прокуратури в інтересах пенсійного фонду та податкової служби в частині погашень виниклого боргу щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просить залишити без розгляду, оскільки борг по відрахуваннях ним оплачено в процесі досудового слідства, щодо ОСОБА_2, в тому числі її позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, він не визнає та просить позови залишити без задоволення. Просить суд суворо його не карати, а в решті пред'явленого обвинувачення просить його оправдати.
Незважаючи на часткове визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України повністю доведена сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що з березня 2008 року по жовтень 2008 року вона працювала в підсудного ОСОБА_3 перекладачем, та виконувала роботу офіс-менеджера. Про те, що ОСОБА_3 шукає перекладача потерпілій повідомив ОСОБА_8 При зустрічі, підсудний вказав, що галузь в якій він працює при перекладі вимагає спеціальних знань. Обіцяв, що заробітна плата за технічний переклад буде складати близько 3000 грн., а насправді він виплачував їй 800 грн. Протягом вказаного періоду потерпіла щодня ходила на роботу. Її робоче місце знаходилось в офісі приміщення з адресою: м. Івано-Франківськ вул.Набережна 11. Там вона відповідала на телефонні дзвінки, як офіс-менеджер отримувала кошти за інструменти, які давала в користування з відома підсудного ОСОБА_3 Робочий час тривав з 8 год. 30 хв. до 18 год. 00 хв., здійснювала технічний переклад різних документів. Окрім того, займалася синхронним перекладом технічного характеру - про умови співпраці з іноземними партнерами. Підготувала для обвинуваченого переклади двох презентацій в кількості понад 86 (вісімдесять шість) аркушів, які потребували спеціальних знань. Здійснила близько 10 (десяти) перекладів листів з німецької мови. Не заперечувала, що в 2008 році вона ще перебувала на стаціонарній формі навчання у вищому навчальному закладі, однак перед його закінченням, в неї виявилося достатньо вільного часу, щоб працювати в підсудного перекладачем оскільки заняття тривали лише до лютого 2008 року. За результатами переписки та перекладу її рівень знань для ОСОБА_3 підходив, оскільки він не скаржився, більше того, потерпіла ствердила, що підсудний обіцяв її працевлаштувати в ПП «Ремавто», довіряла йому, оскільки в них склалися довірливі та близькі стосунки і 31.01.2009 року вони одружились, а тому заяви про працевлаштування не писала. Сподівалась, що після одруження обвинувачений виконає свою обіцянку, однак, в подальшому, оскільки заробітна плата, яку виплачував ОСОБА_3 її не влаштовувала, останній відмовлявся її працевлаштувати, вона пішла працювати на іншу фірму. Вважає, що підсудний ОСОБА_3 безпідставно не працевлаштував її офіційно в 2008 році, у зв'язку з чим було грубо порушено її трудові права та, як наслідок, завдано моральної шкоди на суму 20 000 грн. та матеріальної шкоди на суму 13 200 грн., яку просить стягнути з останнього.
Відповідно до протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 (а.с.58 т.1), оголошеного в порядку ст.306 КПК України 1960 р., остання вказала, що на початку квітня 2011 року через свою знайому вона довідалась, що на ПП «Ремавто» потрібні працівники. Спочатку вона проходила стажування, а фактично стала працювати з травня 2011 року в офісі на посаді секретаря. Потерпіла домовилась з ОСОБА_3, що вона буде отримувати 750 грн. в місяць, працюючи по 4 год. в день, тобто на пів ставки. Після проведеної перевірки інспекцією праці та прокуратурою обвинувачений ОСОБА_3 уклав з нею договір про працевлаштування на посаду секретаря. Претензій матеріального та морального характеру до підсудного в неї немає.
Відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4, (а.с.64 т.1) оголошеного в порядку ст.306 КПК України 1960 р., останній вказав, що починаючи з квітня 2011 року він почав працювати у підсудного ОСОБА_3 на посаді оператора машини алмазного свердління, без укладення трудового договору. На даний час з ним укладеного відповідний договір на працевлаштування. Жодних претензій морального чи матеріального характеру до підсудного ОСОБА_3 він не має.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що з першою сім'єю обвинуваченого та з ним безпосередньо познайомилась в Німеччині. Будучи в Україні він звертався до неї за допомогою і вона робила йому кілька перекладів пов'язаних із його роботою, про умови співпраці. Фірма ПП «Ремаавто» являла собою гараж-бокс, в якому стояв стіл, комп'ютер та телефон. Переклади вона здійснювала в основному вдома. Востаннє здійснювала переклад по імейлу в травні 2008 року після чого займатися перекладами для його підприємства припинила.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що підсудного ОСОБА_11 знає понад 10 років та перебуває з останнім в дружніх стосунках. До кінця 2007 року працював на посаді технічного директора ПП "Ремавто", після чого в 2007 році звільнився, оскільки його не задовільняла заробітна плата. Свідок вказав, що влітку 2008 року підсудний ОСОБА_3 практично постійно перебував в Криму, а його офіс був зачинений і там нікого не було. Ключі від офісу знаходились в ОСОБА_12. На підприємстві потерпілу за період роботи не бачив.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він перебуває з підсудним в комерційних відносинах. Приблизно 2-3 рази на тиждень свідок заходив на ПП «Ремавто». В 2008 році в приміщенні фірми ПП «Ремавто» він бачив потерпілу, яка допомагала підсудному в перекладі документів. ОСОБА_13 вказав, що літом 2008 року підсудний ОСОБА_3 перебував у відрядженні в АР Крим, а тому офіс ПП «Ремавто» був зачинений. З вересня місяця 2008 року свідок частіше бачив потерпілу в офісі ПП «Ремавто». Йому відомо, що підсудний з потерпілою проводили разом час та були в дружніх стосунках.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що фактично працював на ПП «Ремавто» з травня по жовтень 2008 року на посаді помічника оператора машини алмазного свердління. Дану роботу йому запропонував ОСОБА_8 Підсудний ОСОБА_3 обіцяв працевлаштувати його офіційно, однак цього не зробив та домовлену заробітню платню не виплачував, а тому він змушений був звільнитись. Окрім нього, на даному підприємстві працювала потерпіла ОСОБА_2 та ОСОБА_8 Ствердно вказав, що здійснювала прокат інструментів та кошти за них отримувала потерпіла ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердив, що по жовтень 2008 року він працював в підсудного на посаді помічника майстра оператора машини алмазного свердління. Про те, що підприємство має назву саме ПП «Ремавто», йому відомо, а також із візиток. На підприємстві, яке очолював підсудний працювали, окрім нього та директора, потерпіла ОСОБА_2 та ОСОБА_14 При цьому, потерпіла з березня 2008 року по жовтень 2008 року весь час, зранку до вечора знаходилась в офісі, відповідала на телефонні дзвінки та була перекладачем. Оскільки, підсудний не виплачував йому заробітну плату, в жовтні 2010 року свідок перестав працювати у ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що з 2006 по 2008 рік вона працювала бухгалтером по сумісництву на ПП «Ремавто». На вказаному підприємстві офіційно рахувалось двоє осіб, вона та директор. Свідок також підтвердила, що в 2008 році вона інколи бачила потерпілу ОСОБА_2 в офісі ПП «Ремавто», але, чи носили їх стосунки робочий характер їй не відомо. В подальшому підсудний із потерпілою одружились. Про те, що ОСОБА_2 повинна працювати на підприємстві «Ремавто» підсудний свідку нічого не говорив.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що в ході перевірки офісу ПП «Ремавто», що знаходиться по вул.Набережна, 11 в м. Івано-Франківську, та згідно пояснень ОСОБА_4 було встановлено, що він працював на ПП «Ремавто» з листопада 2010 року по час проведення перевірки на посаді оператора комп'ютерного набору свердлильної машини, а ОСОБА_5 надала пояснення про те, що вона проходить стажування на ПП «Ремавто» з початку квітня 2011 року на посаду офіс-менеджера. ОСОБА_3 - директор ПП «Ремавто» підтвердив своїм поясненням те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно виконують певний вид робіт на підприємстві, а саме ОСОБА_4 проходив стажування з грудня 2010 року, а з початку квітня 2011 року постійно виконує певний вид робіт, ОСОБА_5 проходить стажування з початку квітня 2011 року.
Згідно поданої інформації прокуратурою м.Івано-Франківська на підставі пояснень працівників ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_14 було встановлено, що ОСОБА_2 працювала в ПП «Ремавто» менеджером - перекладачем з початку березня по 20 жовтня 2008 року ОСОБА_17 - оператором машини алмазного свердління з березня до початку жовтня 2008 року, ОСОБА_14 - з початку травня до середини жовтня 2008 року. Однак, в порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, із працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вищевказаний період не було укладено трудові договори у письмовій формі, тобто накази про зарахування їх на роботу у ПП «Ремавто» не оформлялись. В порушення вимог ст.30 Закону України „ Про оплату праці " ОСОБА_3 - директором ПП «Ремавто» не забезпечено достовірний облік виконуваної працівниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці в установленому порядку. Так, табелі обліку використання робочого часу працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за квітень 2011 року відсутні, відомості про нарахування та виплату заробітної ОСОБА_4 за період роботи з листопада 2010 до квітня 2011 року відсутні. ОСОБА_4 надав пояснення про те, що він працював у ПП «Ремавто» з листопада 2010 року щоденно, крім неділі, у робочий час з 8.00 до 17.00 год. та щомісяця отримував заробітну плату в сумі 2000,0 грн. Згідно пояснення ОСОБА_5 тривалість її робочого часу з 8.30 до 17.30 год. щоденно, крім суботи та неділі. Згідно пояснення ОСОБА_2 за період своєї роботи у ПП «Ремавто», остання отримувала заробітну плату у розмірі 800,0 грн. в місяць, ОСОБА_17 та ОСОБА_14 - близько 2000,0 грн. в місяць. Таким чином, із заробітної плати неоформлених працівників не здійснювалися відрахування у Пенсійний фонд, що позбавляло їх права працівника на соціальний захист за нормами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена дослідженими матеріалами кримінальтної справи, а саме:
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 13.05.2011 року (а.с.10 т.1), остання звернулася до прокуратури м.Івано-Франківська з приводу невиплати заробітної плати колишнім чоловіком ОСОБА_3, з яким вона перебувала у фактичних трудових відносинах з березня 2008 року по жовтень 2008 року та працювала над технічним перекладом та перекладом презентацій. Місце праці - вул.Набережна,11 м.Івано-Франківськ.
Відповідно до інформації бази даних системи персоніфікованого обліку працівників, які працювали на ПП «Ремавто» у період 2008-2011 р.р. (а.с.13 т.1) ідентифікаційні коди ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відсутні.
Відповідно до акту перевірки №09-01-101/106 від 18.05.2011 року, встановлено факт перебування потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в трудових відносин з ПП «Ремавто» без укладення трудової угоди (а.с.17-18 т.1).
Відповідно до бази даних системи персоніфікованого обліку управління ПФУ в м.Івано-Франківську (а.с.28-29 т.1), потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в період 2008-2011 років не були офіційно працевлаштовані в ПП «Ремавто».
Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування до огранів Пенсійного фонду України (а.с.30-55, 98-121 т.1), у період з 2010-2011 р.р., у шкалі середньооблікова чисельність штатних працівників за звітній період вказано осіб - "1", у тому числі чоловіків - "1", жінок - "відсутні".
Відповідно до інформаційного листа Івано-Франківського міського центру зайнятості (а.с.56 т.1), "Про укладення трудових договорів", станом на 16.05.2011 р. трудові договори укладені між працівниками та фізичними особами-підприємцями, ОСОБА_3, та ОСОБА_18 не зареєстровані.
Відповідно до протоколів очної ставки ОСОБА_17, ОСОБА_14 та ОСОБА_3 (а.с.72-75 т.1), останні вказали, що ОСОБА_3, являється директором ПП "Ремавто", з яким вони перебували у фактичних трудових відносинах з початку березня, та початку травня 2008 року.
Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (а.с.93-95 т.1), за другий квартал 2008 року у графі працювало у штаті вказано "1"- одна особа.
Відповідно до наказу №1 від 02.05.2007 року, щодо особового складу працівників (а.с.129 т.1), директором ПП "Ремавто" являється Мамров.О.Ю., а відповідно до статуту (а.с.130 т.1), він являється і його власником. Відповідно до п.6.4. статуту вищевказаного підприємства прийом на роботу працівників здійснюється власником або іншою особою, якій власник надав таке право. Найм відбувається на підставі трудових договорів (контрактів), що укладаються з працівником в письмовій формі.
Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду (а.с.138 т.1), сума платежів до ПФУ, яку необхідно було сплатити директору ПП "Ремавто" за незареєстрованого працівника ОСОБА_4, за період з квітня 2011 року по травень 2011 року становить 367,74 грн., за незареєстрованого працівника ОСОБА_5, за травень 2011 року - 306,45 грн., за незареєстрованого працівника ОСОБА_2, за період з березня 2008 року по жовтень 2008 року становить - 2065,81 грн.
Згідно розрахунку податку з доходів фізичних осіб зробленого ДПІ в м.Івано-Франківську, ПП «Ремавто» повинно було б сплатити суму вказаного податку за неоформлених найманих працівників, потерпілих ОСОБА_2І, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумі 1095 грн. 16 коп. (а.с.140-141 т.1).
Копією перекладу з мови оригіналу, який належним чином засвідчений (а.с.221-223 т.2), з якого вбачається наявність ділових стосунків німецького іноземного партнера ОСОБА_19 та потерпілої ОСОБА_2, яка безпосередньо здійснювала переклад даного листування, що не заперечив сам підсудний ОСОБА_3, при цьому додав, що його іноземний партнер був проінформований, що ділові пропозиції він може здійснювати через потерпілу ОСОБА_2
Фотокопією презентації ПП "Ремавто" (а.с.127-179 т.2), яка прошита, та пронумерована на 53 аркушах, доопрацюванням та технічним перекладом якої займалась ОСОБА_2 у травні 2008 року, що підтвердив і сам підсудний.
Перекладом листування з мови оригіналу на українську мову, який здійснювався, станом з 04.03.2008 року по 04.06.2008 року (а.с.180-188 т.2), в тому числі оригінальні повідомлення від імені ОСОБА_3 "Ремавто" на електронну адресу його іноземних партнерів.
Роздруківкою дзвінків за номером 50-90-48 у період з 01.03.2008 року по 01.11.2008 року абонента ПП ОСОБА_18 за кордон, з юридичної адреси: вул.Набережна, буд.11а (автомийка), (а.с.195-202 т.2), з вищевказаного номеру у кількості: березень 2008 року - п'ять телефонних дзвінків до Німеччини, квітень 2008 року - три телефонні дзвінки до Австрії та Німеччини, травень 2008 року - два телефонні дзвінки до Німеччини, червень 2008 року - один дзвінок до Німеччини, липень 2008 року - один телефонний дзвінок до Німеччини, вересень 2008 року - два телефонні дзвінки до Німеччини та Росії, та жовтень-листопад 2008 року - п'ять телефонних дзвінків до Німеччини, Іспанії та Росії. Вищевказані телефонні дзвінки здійснювалися у період з 10.00 до 18.00 години, в період робочого часу та денної пори, в тому числі і потерпілою ОСОБА_2 з офісу даного приміщення з метою обумовлення співпраці, чого не заперечив і сам підсудний ОСОБА_3
Відповідно до копії Наказу «Про прийняття на роботу» №190511-2 від 23.05.2011 року та Копій звіту про прийнятих працівників з 20.05.2011 року по 30.05.2011 року, а також копій пенсійних та податкових розрахунків за 2-ий, 3-ій та 4-тий квартал 2011 року (а.с.206-247 т.2), ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняті на роботу директором «ПП Ремавто» на посади з окладом згідно штатного розпису та проведено відрахування до бюджетних фондів.
Як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтверджували позицію захисника та його підзахисного ОСОБА_3 в частині відсутності порушень трудового законодавства стосовно ОСОБА_2, оскільки, сам підсудний суду вказав, що ПП «Ремавто» являється офіційним представником та дистибютором іноземних компаній в Україні, сам він іноземною мовою володіє не достатньо досконало, в міру діяльності підприємства існувала необхідність наявності перекладача. Про те, що в якості офіс-менеджера та перекладача в нього фактично протягом певного проміжку часу працювала ОСОБА_2, яка виконувала від його імені ряд доручень (технічні переклади та листування), підтверджується рядом письмових доказів, які було досліджено в судовому засіданні, та які не були належним чином спростовані самим підсудним. Окрім того, підсудний ОСОБА_3, суду вказав, що коли в них з потерпілою зав'язалися близькі стосунки і вона мала намір народжувати дитину він пропонував їй офіційне працевлаштування, на що остання не погодилася, оскільки вони не дійшли згоди з приводу заробітної платиі, через що остання знайшла інше, офіційне місце праці.
Про те, що приміщення ПП «Ремавто» літом 2008 року, як правило, було зачинене, що стверджують в своїх поясненнях, як підсудний так і свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_13, спростовані долученою роздруківкою телефонних міжнародних дзвінків, які здійснювалися зі стаціонарного телефону офісного приміщення, і як вказала потерпіла, так і не заперечив сам підсудний спілкування відбувалося, як ним безпосередньо так і потерпілою ОСОБА_2 А тому в цій частині суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13, вважає їх непереконливими, та такими, що не можуть бути взяті судом до уваги, тим більше, що в матеріалах справи також немає жодних достовірних даних про те, що підсудний протягом літа 2008 року перебував у відрядженнях, а приміщення ПП «Ремавто» було зачиненим.
Більше того, в судовому засіданні встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 проходила стаціонарне навчання в Прикарпатському університеті імені ОСОБА_20 без відриву від навчального процесу до кінця лютого 2008 року. Що підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_8 в частині того, що потерпіла з березня 2008 року по жовтень 2008 року весь час, зранку до вечора знаходилась в офісі ПП «Ремавто», тим більше, що в матеріалах справи наявні достовірні дані про перебування свідка в трудових відносинах з ПП «Ремавто» по жовтень 2008 року, які носили фактичний характер, оскільки він виконував роботу помічника та сверлив отвори алмазною машинкою, що не заперечив і сам підсудний ОСОБА_3
Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні грубого порушення законодавства про працю, та службового підроблення, яке виявилося в складанні та видачі завідомо неправдивих документів доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.172 КК та ч.1 ст.366 КК України кваліфіковано вірно.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а саме, що останній вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, про те, що на «Д» обліку в ОКПНД та ОНД з приводу захворювань не перебуває, думку потерпілих, які просять підсудного суворо не карати.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить часткове визнання вини та стосовно цього часткове каяття, те що має на утриманні двох малолітніх дітей, дочку ОСОБА_21 - ІНФОРМАЦІЯ_4, дочку ОСОБА_22 - ІНФОРМАЦІЯ_5 та сплачує, за рішенням суду, для останньої аліменти, а також те, що частково відшкодував кошти бюджетним установам за період фактичних відносин з ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Обставин, які б обтяжували підсудному покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведені вище пом'якшуючі обставини, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за можливе призначити йому основне покарання в межах санцій ч.1 ст.172 та ч.1 366 КК України у вигляді штрафу, та застосувати вимоги ч.2 ст.69 КК України, не призначаючи додаткове покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.366 КК України у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що є необхідним і достатнім для виправлення підсудного, та попередження вчинення ним злочинів.
Однак, враховуючи те, що на момент винесення вироку закінчились строки давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.172 КК України, підсудного слід звільнити від кримінальної відповідальності за даний злочин на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 КК України.
Виходяи із положень ст.12 КК України, за якою злочин, передбачений ч.1 ст.172 КК України, вчинений ОСОБА_3 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, санкція ч.1 ст.172 КК України передбачає покарання менш суворе, ніж обмеження волі; підсудний не надав своєї згоди на закриття кримінальної справи відносно нього та звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину, на момент розгляду справи з дня вчинення злочину пройшло більш як два роки, суд приходить до висновку, що підсудного слід звільнити від призначеного покарання за ч.1 ст.172 КК України.
Цивільний позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної злочином підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав. Так, в ході судового слідства по справі судом встановлено факт несплати підсудним податку з доходів фізичних осіб в ДПІ м.Івано-Франківська, який повинен був бути нарахований з заробітної плати працівниці, що не була офіційно працевлаштована на підприємстві «Ремавто», за період її роботи в ПП «Ремавто» згідно пред'явленого підсудному обвинувачення, на суму 855 грн. 08 коп., стосовно ОСОБА_2, так як по ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відповідно до податкових відомостей станом на сьогоднішній день боргові зобов'язання погашено (а.с.207-247 т.2).
Аналогічно, підлягає до часткового задоволення позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську до ОСОБА_3 про стягнення шкоди заподіяної злочином, так як судом встановлено факт несплати підсудним внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які повиннні були бути нараховані з заробітної плати працівниці, що не була офіційно працевлаштована на підприємстві «Ремавто», за період її роботи в ПП «Ремавто» згідно пред'явленого підсудному обвинувачення, на суму 2065 грн. 81 коп., стосовно ОСОБА_2, так як по ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відповідно до пенсійних відомостей станом на сьогоднішній день боргові зобов'язання погашено (а.с.207-247 т.2).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 13 200,00 грн. та моральної шкоди на суму 20 000,00 грн. слід задовольнити частково виходячи з наступного. Так, згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Судом, встановлено факт порушення права на працю та подальше пенсійне забезпечення потерпілої ОСОБА_2 з вини підсудного ОСОБА_3, як директора ПП «Ремавто». З підсудним нею було попередньо обумовлено заробітну плату в розмірі 3000 грн, однак на досудовому слідстві було встановлено, що з нею проведено частковий розрахунок, що підтвердилося і в процесі судового слідства. А тому, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи характер вчиненого діяння, обставини справи, ступінь вини відповідача, його вік, стан здоров'я, те що ним, відповідно до рішення суду, здійснюється оплата аліментів на користь потерпілої ОСОБА_2 на утримання їх малолітньої дочки ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_6, відшкодування матеріальної шкоди слід встановити з розрахунку різниці за 6 місяців в розмірі 13 200 грн., яку слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2. В решті позовних вимог відмовити.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.81 КПК України 1960 р.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 р., суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст.172 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень;
На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання за ч.1 ст.172 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень у зв'язку із закінченням строків давності.
- за ч.1 ст.366 КК України - із застосуванням ч.2 ст.69 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 2000 гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Речові докази - залишити при матеріалах кримінальної справи.
Цивільний позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську - 2065 грн. 81 коп. спричиненої злочином матеріальної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Цивільний позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську - 855 грн. 08 коп. спричиненої злочином матеріальної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13200 грн. матеріальної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.
Суддя І.І.Болюк