20.06.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/1540/2013р. Головуючий у першій

інстанції Батурін А.С.

Категорія 27 Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Птіциної В.І., Лівінського С.В.,

секретар - Пасічник Г.В.,

за участю:

представника позивача - Чеботарьової Н.О.,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Севастополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Відділення «Севастопольська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13 грудня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2009 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_5, уточнив позовні вимоги, зазначав, що 11.07.2008 р. між позивачем і відповідачем укладений кредитний договір № 22-07-2008, згідно якого банк надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 111 000 доларів США зі сплатою 14% річних на строк до 10 липня 2013 року, однак відповідач умови договору не виконує, суму кредиту і відсотки за його користування не сплачує, в зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість в сумі 1 309 030,58 грн.

Заочним рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 13.12.2011 р. позов задоволено повністю.

Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 23.10.2012 р. заява ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, як ухваленого з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, якій наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представника позивача, якій просив апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно ст.ст.1050, 1054 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися у встановлений термін відповідно до вказівки закону і договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та ОСОБА_5 11.07.2008 року укладений кредитний договір № 22-07-2008 про надання кредиту в сумі 111 000,00 доларів США, на строк до 10 липня 2013 р., зі сплатою відсотків з розрахунку 14,0% річних (а.с. 7).

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язалася повернути позивачу отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі та порядку, встановленим Графіком повернення кредиту і сплати процентів.

Згідно п. 4.4. Кредитного договору відповідач зобов'язалася повністю повернути кредит і сплатити нараховану плату за користуванням кредитом, незалежно від настання строку виконання зобовязання у випадку порушення заставодавцем (поручителем, гарантом) зобов'язань за кредитним договором.

Згідно п.9.1. кредитного договору №22-07-2008 від 11.07.2008 року, у разі несвоєчасного повернення кредиту, ОСОБА_5 зобов'язалася сплатити 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.2. кредитного договору №22-07-2008 від 11.07.2008 року у разі несвоєчасної (неналежної) сплати відсотків за користування кредитом відповідач ОСОБА_5 зобовязалася сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Враховуючи те, що порушення умов кредитного договору з боку відповідача знайшло своє підтвердження (оскільки нею не сплачені належні до сплати платежі відповідно до графіку повернення кредиту і сплати процентів), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з неї штрафні санкції згідно п.9.1 договору, тому що відповідач від зобов'язань кредитного договору не відмовляється, строк дії договору закінчується лише 10.07.2013 р., колегією суддів не приймаються, оскільки ОСОБА_5, відповідно до п.8.1 кредитного договору, зобов'язалась погашати кредит згідно Графіку повернення кредиту і сплати відсотків, однак свої зобов'язання не виконує. Згідно п. 8.3 кредитного договору, при несплаті процентів та/або частини кредиту в період, зазначений в п.8.1, вони вважаються простроченими.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення відповідно до ст.625 ЦК України 1229,05 доларів США, що по курсу на 05.04.2011 р. складало 9786,19 грн., що є подвійним стягненням, оскільки відповідальність за несвоєчасну оплату відсотків передбачена п.9.2 кредитного договору, колегія суддів вважає безпідставними. Стягнення пені, що передбачена договором, і відповідальність за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ЦК України, є різними видами відповідальності і не виключають один одного.

Доводи ОСОБА_5 про те, що судом першої інстанції не враховано, що кредит виданий їй для придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_1, і відповідач має намір нею розпорядитися з ціллю погашення заборгованості за кредитним договором № 22-07-2008 від 11.07.2008 р., висновків суду не спростовують. Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу, обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам закону та умовам укладеного між сторонами договору.

Доводи про те, що суд розглянув справу у відсутності відповідача, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, повістка в судове засідання на 13.12.2011 р. отримана відповідачем особисто, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 170). Розгляд заяви про перегляд заочного рішення у відсутності відповідача не призвел до неправильного вирішення судом тій заяви.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 13 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - /підпис/ Л.В.Володіна

Судді - /підпис/

- /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м. Севастополя Л.В.Володіна