20.06.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц/1225/2013р. Головуючий у першій
Категорія 45 інстанції Шкірай М.І.
Доповідач у апеляційній
інстанції Володіна Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2013 колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Володіної Л.В.,
суддів - Птіціної В.І., Лівінського С.В.,
секретар - Пасічник Г.В.,
за участю:
прокурора - Кожаріна Є.М.,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом Прокурора Балаклавського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_3, треті особи - Головне управління держкомзему в м.Севастополі, Державна інспекція сільського господарства в м. Севастополі, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, заподіяної самовільним використанням земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2011р. Прокурор Балаклавського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, вказуючи, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 0,0413 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення у Балаклавському районі м.Севастополя в Юхаріній балці без документів на право користування земельною ділянкою, чим порушує вимоги земельного законодавства України, а саме ст.ст. 125, 126 ЗУ України.
Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив суд зобов'язати відповідачку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, стягнути суму шкоди, заподіяної самовільним використанням земельної ділянки.
Ухвалою суду від 03 вересня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Державну інспекцію сільського господарства (а.с.37).
Заочним рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2012 року позов прокурора задоволено. Зобов'язано ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0413 га, розташовану на землях сільськогосподарського призначення у Балаклавському районі м.Севастополя в Юхаріній балці. Стягнуто з відповідачки матеріальна шкода, заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у розмірі 2705,47 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою суду від 27 лютого 2013 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 02 листопада 2012 року залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про зміну заочного рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального права, в частині стягнення суми матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст.211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Згідно ст. 212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі 16.05.2011 р., встановлено, що до СТ „Джерело-2" Балаклавського району м. Севастополя в Юхаріній балці примикає земельна ділянка площею 0,0413 га, яка по всьому периметру огороджена дерев'яним і бетонним парканом, на земельній ділянці збудований двоповерховий жилий будинок, документів у ОСОБА_3, що засвідчують її право власності (користування, у тому числі на умовах оренди) не зареєстровано, про що складені акти перевірки № 402 та № 402-О від 16.05.2011 р.(а.с. 10, 15)
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 000165 від 20.05.2011 року, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 КпАП України (а.с. 8).
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те, що ОСОБА_3 використовує земельну ділянку, розташовану у Балаклавському районі м. Севастополя в Юхаріній балці, яка не входить в межі землекористування Садівничого товариства «Джерело-2», площею 0,0413 га, без документів на право користування земельною ділянкою всупереч Законодавству України. Відповідачем, в порушення ст.60 ЦПК України, доказів правомірного використання земельної ділянки суду не надано.
Рішення суду в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відповідачем не оскаржується.
Відповідно до ст.ст.211,212 Земельного кодексу України, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відшкодування збитків на користь держави.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, проведений на підставі п.5.2 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р.
В розрахунку розміру шкоди земельна ділянка зазначена як земля жилої і суспільної забудови (а.с. 11), що відповідає іншим матеріалам справи, а саме: постанові про накладення адміністративного стягнення (а.с. 8), припису Головного управління Держкомзему у м. Севастополі (а.с. 9).
Крім цього, в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи відповідачем надано висновок Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 4-2/4818 від 29.11.2012 р. про те, що згідно Генерального плану міста Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 4114 від 13.12.2005 р., земельна ділянка площею 0,1 га в районі СТ „Джерело-2", за функціональним призначенням відноситься до зони дачної рекреації, відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) не буде суперечити затвердженої містобудівної документації (а.с. 101).
Разом з тим, в рішенні суду зазначено, що земельна ділянка площею 0,0413 га розташована на землях сільськогосподарського призначення у Балаклавському районі м. Севастополя в Юхаріній балці, однак жодного доказу підтвердження віднесення земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення суду не надано.
Колегія суддів робить висновок про те, що судом першої інстанції помилково зазначено, що земельна ділянка, якою користується відповідач, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, тому рішення в цій частині підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно безпідставного стягнення шкоди оскільки відносно неї скоєний злочин є необґрунтованими, оскільки вони не засновані на законі, крім того, по кримінальній справі, порушеній за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, проводиться досудове слідство і факти, на які посилається відповідач, вироком суду не встановлені.
Інших доводів про зміну або скасування рішення суду в частині стягнення з відповідача суми матеріального збитку, завданого самовільним використанням земельної ділянки, апеляційна скарга не містить.
Питання про відстрочку виконання рішення суду в частині звільнення самовільно зайнятої ділянки, що порушено в апеляційній скарзі, відповідно до ст.373 ЦПК України, вирішується судом, який видав виконавчий лист. Судом першої інстанції це питання не вирішувалось, тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційним судом не перевірялись.
Керуючись п.3 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, 313, ч.2 ст.314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 02 листопада 2012 року змінити.
Виключити із тексту рішення суду вказівку на те, що земельна ділянка, площею 0,0413 га, відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - /підпис/ Л.В.Володіна
Судді - /підпис/
- /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м. Севастополя Л.В.Володіна