Справа № 288/212/13-ц

Провадження № 2/288/142/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зленко А. В.,

при секретарі - Добрянській В. П.,

за участю : представника позивача - Поліщук Ю.М.,

представника відповідача 1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Попільня цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення 1553242,42 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Попільнянського районного суду звернулося з позовною заявою Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1553242,42 грн. (476136,78 грн. - строкова заборгованість по кредиту, 103776,80 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 4929,28 грн. - строкова заборгованість по процентам, 150591,32 грн. - прострочена заборгованість по процентам, 786,79грн. - строкова заборгованість по комісії, 15735,80 грн. - прострочена заборгованість по комісії та 801285,65 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач -1 неналежно виконував свої зобов'язання щодо сплати кредитних платежів відповідно до умов Кредитного договору № 17-07-И/40 від 17.09.2007.

У своїх запереченнях відповідач-1 визнає позовні вимоги частково у сумі 735434,18 грн. (476136,78 грн. - строкова заборгованість по кредиту, 103776,80 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 4929,28 грн. - строкова заборгованість по процентам, 150591,32 грн. - прострочена заборгованість по процентам).

В частині стягнення з нього 16522,59 грн. - заборгованості по комісії (786,79грн. - строкова заборгованість по комісії та 15735,80 грн. прострочена заборгованість по комісії) просить відмовити, з тих підстав, що кредитні ресурси були отримані один раз за, що було сплачено комісію у розмірі 6817,50грн.

Крім того, відповідач -1 наполягає на тому, що позивачем було нараховано пеню з порушенням норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань», а саме, позивачем було здійснено розрахунок пені за ставкою (1% від простроченої суми за кожен день прострочення), яка перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач - 2 у своїх письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що відсутні підстави стягнення заборгованості за Кредитним договором з його, як поручителя, оскільки з моменту останньої проплати боржником за Кредитним договором (01.04.2011р.) до повідомлення поручителя про неналежне виконання ОСОБА_3 умов Кредитного договору (28.01.2013р.) пройшло більше 6 місяців, а тому договір поруки є припиненим.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача -1 в судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково.

Крім того, від відповідача - 1 (ОСОБА_3) надійшло письмове клопотання про зменшення неустойки на підставі ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Відповідач - 2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Між ВАТ Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Центральне регіональне управління" ВАТ Банк "Фінанси та Кредит" та громадянкою України - ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №17-07-И/40 від 17 вересня 2007 року (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в розмірі 82 000 (вісімдесят дві тисячі) доларів США з оплатою по процентній ставці 10,2 центів річних.

Позичальник зобов'язується повернути кредитні ресурси, отримані за Кредитним договором до 16 вересня 2027 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісячно в термін до 10-го числа кожного місяця, здійснювати погашення позичкової заборгованості за Кредитним договором у розмірі 1194, 47 доларів США, згідно Графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до цього Договору) (п. 3.2. Кредитного договору).

У відповідності до п. 3.4. Кредитного договору банк має право зупинити видачу кредитних ресурсів, відмовити позичальнику в продовженні строку дії Договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих відсотків по них, неустойки відповідно до умов Кредитного договору.

Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту, по процентній ставці 10,2 процентів річних. Нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання кредитних ресурсів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення кредитних ресурсів на позичковий рахунок. Позичальник сплачує проценти за користування кредитними ресурсами щомісяця, у строк до 10 числа кожного місяця, згідно графіка зниження розміру заборгованості (п.п. 4.1 - 4.3 Кредитного договору).

Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі, на підставі письмової заяви позичальника, банк здійснив видачу Кредитних ресурсів в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності в сумі 82 000 (вісімдесят дві тисячі) доларів США.

За даними позивача, що не заперечується і відповідачем - 1, за весь період дії Кредитного договору відповідач - 1 сплатив: 9 447 доларів США 32 центи - основного боргу; 21 920 доларів США 60 центів - відсотків за користування Кредитними коштами; 34 618 гривень 76 копійок - нарахованої щомісячної комісії за користування кредитом.

В подальшому, відповідач не виконав своїх обов'язків щодо внесення кредитних платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, розмір якої за розрахунками позивача становить 1553242,42 грн.

Слід зазначити, що позивачем було надано відповідачу -1 лист - попередження №5282 від 11.11.2011, в якому міститься вимога про сплату непогашеної заборгованості станом на 09.11.2011 у сумі 17971,15 дол. США. Даний лист - попередження було отримано особисто відповідачем - 1 23.11.2011.

Зазначені вимоги були залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач-1 (боржник) в порушення умов Кредитного договору свої зобов'язання щодо сплати кредитних платежів належним чином в повному обсязі не виконав, заборгованість останнього перед позивачем становить 579913,58 грн. - основного боргу та 155520,60 грн. - заборгованості по процентам, а тому в даній частині вимог позов є доведеним матеріалами справи та не заперечується і самим відповідачем - 1 (боржником), а тому підлягає задоволенню.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача - 1 стосовно того, що з нього немає бути стягнуто комісійну винагороду у сумі 16522,59 грн., оскільки відповідно до п.4.7 Кредитного договору позичальник щомісяця в строк до 10 числа кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 786,79 грн. У зазначений термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць. Комісійна винагорода сплачується шляхом зарахування відповідної суми на рахунок. Зазначена у цьому пункті Договору комісійна винагорода банка сплачується позичальником щомісячно, за весь період до моменту повного виконання позичальником зобов'язань по поверненню отриманих кредитних ресурсів.

Тобто, сторони погодили, що комісійна винагорода сплачується позичальником кожного місяця за надання кредитором боржнику кредитних ресурсів.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення заборгованості по комісійній винагороді за надання кредитних ресурсів у розмірі 16522,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Відповідачем - 1 було заявлене клопотання про зменшення неустойки в порядку приписів ч.3 ст. 551 ЦК України, оскільки істотною обставиною, яка має значення для зменшення розміру пені є тяжка хвороба (гідроцефалія) третьої дитини боржника на підтвердження даного факту відповідачем - 1 було надано копії довідок з медичних установ.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так, положення ч.3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч.2 ст. 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання) (див. п.27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012р. №5).

Верховний Суд України в постанові від 21 листопада 2006 року у справі № 47/628-05 наголосив на тому, що судам слід надавати оцінку таким обставинам, як ступінь виконання зобов'язання боржником, розмір відсотків стягуваної неустойки порівняно з розміром можливих збитків кредитора, а разом з тим і співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання. Верховний Суд України також обґрунтовує свою позицію через тлумачення ст. 3 ЦК України, відповідно до якої загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

В свою чергу, правова природа пені, що заявлена позивачем до стягнення у розмірі 801285,65 грн. у співвідношенні пред'явленого до стягнення основного боргу і наслідки порушення зобов'язання не є співрозмірними.

Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи мітяться докази (копії довідок з медичних установ за 2009, 2010, 2011 рр.), того факту, що найменший син відповідачки -1 хворий на тяжку хворобу (гідроцефалію), в зв'язку з чим значно погіршився майновий стан відповідачки -1 і вона припинила виконувати зобов'язання за Кредитним договором. Про вказану тяжку хворобу сина відповідачка -1 не могла знати на день підписання спірного Кредитного договору, оскільки ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто вже після укладання Кредитного договору № 17-07-И/40 від 17.09.2007р.

Суд вважає, що істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України, у даному випадку, можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником (за весь період дії Кредитного договору боржником було сплачено: 9 447,32 доларів США - основного боргу; 21 920,60 доларів США - відсотків за користування Кредитними коштами; 34 618,76 грн. - нарахованої щомісячної комісії за користування кредитом, що не заперечується і самим позивачем), майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні (значне погіршення майнового стану боржника, в зв'язку з тяжкою хворобою сина) та не співрозмірний розмір суми основного боргу (579913,58 грн.) з розміром пені (801285,65 грн.).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість застосування ч.3 ст.551 ЦК України та зменшення розміру пені до 200000,00 грн., а тому в даній частині позов підлягає задоволенню.

Щодо посилань відповідача -1 на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань», то слід зазначити, що сфера дії вказаного Закону не поширюється на фізичних осіб.

В свою чергу, громадянин України - ОСОБА_4 (відповідач - 2) виступає поручителем по зобов'язаннях позичальника (відповідача -1) перед банком (позивачем) відповідно до умов трьохстороннього Договору поруки №17-07-11/40 від 17 вересня 2007 року (далі - Договір поруки), який підписаний кредитором (позивач), боржником (відповідач -1) та поручителем (відповідач-2).

Відповідно до п.1.1. Договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за Кредитним договором.

В п. 2.5. Договору поруки прописаний обов'язок безумовного виконання відповідачем - 2 своїх зобов'язань перед позивачем.

Нормами ст.553 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.. 554 ЦК України).

У випадку невиконання позичальником зобов'язань, згідно із п.2.1. Договору поруки, позичальник (відповідач -1) та поручитель (відповідач -2) відповідають перед кредитором (позивачем), як солідарні боржники.

Посилання відповідача - 2 на те, що відсутні підстави стягнення заборгованості з його за Кредитним договором, як поручителя, оскільки з моменту останньої проплати боржником за Кредитним договором (01.04.2011р.) до повідомлення поручителя про неналежне виконання ОСОБА_3 умов Кредитного договору (28.01.2013р.) пройшло більше 6 місяців, а тому договір поруки припинений є помилковими.

Так, в п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2012р. №5 вказано, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки в Договорі поруки конкретний термін строку дії поруки не зазначений, строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором на момент звернення до суду не настав, тому Договір поруки не є припиненим.

Аналогічна позиція міститься і у рішеннях Апеляційного суду житомирської області від 19.07.2011р. та від 06.02.2013р. у справі №0604/2-358/12.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача за порушення договірного зобов'язання щодо оплати кредитних платежів за Кредитним договором сума - 951956,77 грн.

Відповідно до ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені неї і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15, п. 5 ч. 2 ст. 16, ст.ст. 525-527, 536, 543, 550, 551, 553, 554, 590, 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ст.ст. 612, 625, 629,1054 ЦК України та ст.ст. 3, 10, 11, 30, 61, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; адреса реєстрації: АДРЕСА_1; паспорт: серія НОМЕР_3, виданий Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області, 16 жовтня 2006 року; реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2; адреса реєстрації: АДРЕСА_1; паспорт: серія НОМЕР_4, виданий Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області, 27 жовтня 2006 року; реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (01133, м.Київ, вул..Щорса,31; р/р 39015010829980, МФО 300937, Філія «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»; код ЄДРПОУ 25745867) суму строкової заборгованості по кредиту 59 569 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) доларів США 22 центи, що за курсом НБУ станом на 30.01.2013 становить 476 136, 78 грн.; суму простроченої заборгованість по кредиту 12 983 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) долари США 46 центів, що за курсом НБУ станом на 30.01.2013 становить 103 776, 80 грн.; суму строкової заборгованості по процентам 616 (шістсот шістнадцять) доларів США 70 центів, що за курсом НБУ станом на 30.01.2013 становить 4 929,28 грн.; суму простроченої заборгованості по процентам 18 840 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок) доларів США 40 центів, що за курсом НБУ станом на 30.01.2013 становить 150 591,32грн.; суму строкової заборгованості по комісії 786 (сімсот вісімдесят шість) гривень 79 копійок; суму простроченої заборгованості по комісії 15 735 (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) гривень 80 копійок; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісії в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок та судові витрати у розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Попільнянського

районного суду Зленко А. В.