Справа № 380/546/13-к Головуючий у І інстанції Кравець А.О.
Провадження № 11-кп/780/251/13 Доповідач у 2 інстанції Левчук О.Д.
Категорія 5 04.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
04 липня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Левчука О.Д.,
суддів: Орла А.І., Нагорного А.М.,
при секретарі: Шовкопляс С.П.,
з участю прокурора: Стаховської Н.О.,
обвинуваченої: ОСОБА_2,
потерпілого: ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Тетіївського районного суду Київської області від 30 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Човновиця Оратівського району Вінницької області, українку, громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, одружену, непрацюючу, раніше не судиму,
- засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком - 1 (один) рік з покладенням на останню обов'язків, передбачених п.п. 3,4 ст. 76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1129, 65 грн. матеріальної шкоди та моральну шкоду в сумі 20000 грн., а всього 21129,65грн.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України за наступних обставин.
21.06.2011 року близько 18.30 год. в м. Тетієві Київської області ОСОБА_2, перебуваючи поряд з присадибною ділянкою ОСОБА_3, розташованою по АДРЕСА_2, в ході сварки, яка виникла на побутовому ґрунті через особисті неприязні відносини, що переросли в бійку, нанесла два удари дерев'яною палицею по голові ОСОБА_3, причинивши останньому, згідно висновку судмедекспертизи № 16 від 18.01.2013 року наступні тілесні ушкодження: забиту рану лівої тім'яної ділянки довжиною 5 см., закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забій верхніх третин обох гомілок, гостру посттравматичну сенсоневральну приглухуватість, які утворилися від удару дерев'яною палицею та відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних пошкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я більше 21 дня. Тілесні ушкодження у виді забою верхніх третин обох гомілок, крововилив лівої сідничної області розміром 5Х5 см. відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, які могли утворитися в результаті падіння на ґрунтове покриття.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_2 просить вирок суду в частині цивільного позову скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 грн., в решті позовних вимог відмовити, а в іншій частині вирок залишити без зміни. Свої вимоги мотивує тим, що вирок в частині задоволення цивільного позову є необґрунтованим. Так, в матеріалах справи відсутні докази понесених потерпілим витрати на придбання ліків у зв'язку з його лікуванням у Тетіївській ЦРЛ, а довідка головного лікаря Тетіївської ЦРЛ не може вважатися доказом у відповідності до вимог п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Вважає, що суд не у повній мірі врахував всі обставини справи задовольняючи позов в частині моральної шкоди, оскільки відсутнє посилання на докази, які б підтвердили перелічені у вироку обставини на обґрунтування стягнення моральної шкоди. Зазначає, що суд не врахував, що спричиненню моральної шкоди потерпілому слугувала його ж неправомірна поведінка, а також суд не взяв до уваги матеріальний стан обвинувачуваної, яка не працює та являється інвалідом 3 групи.
У своєму зверненні до суду апеляційної інстанції, потерпілий ОСОБА_3 просить прийняти у справі законне рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, думку потерпілого, який заперечував проти апеляційної скарги, думку прокурора, який вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченій останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України за вказаних у вироку обставин відповідають матеріалам кримінального провадження і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та сторонами кримінального провадження не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляції. У зв'язку з цим, апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оскаржено в апеляції.
В апеляційній скарзі обвинуваченої ставиться питання про скасування вироку суду в частині цивільного позову.
Так, задовольняючи цивільний позов потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції стягнув з обвинуваченої на користь потерпілого ОСОБА_3 1129 грн. 65 коп., а саме витрати, понесені потерпілим під час лікування в Тетіївській ЦРЛ, що підтверджується відповідною довідкою та завіреною печаткою аптеки про вартість ліків.
Такий висновок суду є законним ті обґрунтованим і знайшов своє підтвердження в ході перевірки матеріалів кримінального провадження.
Доводи обвинуваченої про відсутність доказів на підтвердження матеріальної шкоди, завданої потерпілому, є безпідставними та необґрунтованими.
Що стосується стягнення моральної шкоди, то згідно ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Вирішуючи заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди із ОСОБА_2, оскільки у судовому засіданні доведено, що саме внаслідок умисних дій обвинуваченої, потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження.
Разом з тим, дослідивши матеріали кримінального провадження, які стосуються особи обвинуваченої, медичну документацію потерпілого, висновок судово-медичної експертизи, інші матеріали провадження, що стали підставами для виникнення конфліктної ситуації, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру моральної шкоди, яка була стягнута з обвинуваченої, судом не в повній мірі було враховано вимоги розумності і справедливості.
Так, мотивуючи вирок в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначив, що потерпілий терпів фізичний біль, неодноразово перебував у лікарні, йому робили операцію, поніс матеріальні затрати. Крім того, в результаті травми у нього розвинулась гостра пост травматична сенсоневральна приглухуватість, змінився образ його життя, він залиши роботу, на протязі майже двох років він змушений був ходити в міліцію та суд, що також спричинило моральні переживання.
Водночас судом не в повному обсязі враховано майновий стан обвинуваченої, що вона є інвалідом 3 групи, також отримала тілесні ушкодження, непрацездатна, позитивно характеризується по місцю проживання, а тому колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково апеляційну скаргу обвинуваченої та змінити вирок суду в частині стягнення моральної шкоди, стягнувши з неї 10 000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Вирок Тетіївського районного суду Київської області від 30 квітня 2013 року, щодо ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10 000 (десять тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: