ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
|
30 листопада 2006 р. |
№ 9/502 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. -головуючого, Владимиренко С.В., Кота О.В., перевіривши касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1. на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2006 року у справі господарського суду Житомирської області за позовом ВАТ “Енергопостачальна компанія “Житомиробленерго” до СПД -фізичної особи ОСОБА_1. про стягнення боргу,
УСТАНОВИВ:
Подана 8 листопада 2006 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
У відповідності з пунктом 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Втім, заявник до касаційної скарги додав копію квитанції поштового відділення від 7 листопада 2006 року, яка не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги стороні у справі.
За приписом ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Заявником, в порушення вимог статті 110 ГПК України, касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частини 1,2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
Вимоги вказаної норми заявником не дотримані, у поданій касаційній скарзі заявник посилається на необґрунтованість судового рішення, зокрема: невідповідність висновків суду, викладених у постанові, обставинам справи; неповне з'ясування судом обставин справи; недоведеність обставин, які суд вважає встановленими.
Крім того, заявником не виправлено недоліки, зазначені в ухвалі Вищого господарського суду України від 31 жовтня 2006 року.
Відповідно до п. 6 ст. 1113 касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи встановлених судами першої та апеляційної інстанцій та аналізу доказів.
Враховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись п. п. 3, 5, 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1. на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2006 року у справі №9/502 повернути заявнику, а справу - господарському суду Житомирської області.
Головуючий Т. Козир
Судді С. Владимиренко
О. Кот