ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

    Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.06.2006р. (суддя Хоменко М.Г.) у справі № 24/754-б про банкрутство  ТОВ “Компанія “ІнтерПІТ лтд” визнано АКБ “Росток Банк” конкурсним кредитором з грошовими вимогами на суму 23 061 500 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. (судді: Капаціин Н.В. –головуючий, Данилова Т.Б., Малетич М.М.) ухвалу господарського суду м. Києва від 08.06.2006р. у справі № 24/754-б скасовано, відмовлено АКБ “Росток Банк” у задоволенні грошових  вимог на суму 23 061 500 грн. до боржника ТОВ “Компанія “ІнтерПІТ лтд”.

АКБ “Росток Банк” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. скасувати, ухвалу господарського суду м. Києва від 08.06.2006р. залишити без змін.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 4-1, 43, 101 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, між боржником та АКБ “Росток Банк” було укладено договір уступки вимоги № 1/у від 19.12.2003р., за яким останній отримав право вимоги у сумі 33160903,64 грн. від Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”. Рішенням господарського суду м. Києва від 18.06.2003р. у справі № 2/310 стягнуто з Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” на користь Спільного підприємства „Компанія “ІнтерПІТ лтд”, правонаступником якого є ТОВ “Компанія “ІнтерПІТ лтд” 33 159 093,50 грн. збитків. У свою чергу, АКБ “Росток Банк” зобов’язався перерахувати на користь ТОВ “Компанія “ІнтерПІТ лтд” 23525000,00 грн.

19.12.2003 р. між Компанією “ІнтерПІТ лтд” та ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Відрада”, Акціонерною компанією “Росток”, ТОВ “Євротек”, ТОВ “Трансфер” було укладено договори про уступку права вимоги № 2/у, 3/у, 4/у, 5/у, за якими Компанія “ІнтерПІТ лтд” уступила останнім право вимоги до АКБ “Росток Банк” згідно договору № 1/у від 19.12.03 на суму 23 061 500 грн.

Постановою Верховного суду України від 14.09.2004р. скасовано постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2004р. та рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2003р. у справі № 2/310 про стягнення з Криворізького гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь” на користь Компанії “ІнтерПІТ лтд” суми 33 303 090,98 грн., а рішенням господарського суду м. Києва від 14.02.2005р. у справі № 14/397 визнано недійсним договір уступки вимоги № 1/у від 19.12.2003р.

АКБ “Росток Банк” звернувся з грошовими вимогами до Компанії “ІнтерПІТ лтд” посилаючись на те, що ним 30.12.2003р. за вказівкою Компанії “ІнтерПІТ лтд” було перераховано зі свого особового рахунку № 351189000009 грошові кошти на суму 23 061 500 грн. на виконання  договору  уступки вимоги № 1/у від 19.12.2003р.

У зв’язку з тим, що договір уступки вимоги № 1/у було визнано недійсним, АКБ “Росток Банк” звернувся до Компанії “ІнтерПІТ лтд” з вимогою щодо повернення сплачених за цим договором коштів.

Суд першої інстанції грошові вимоги визнав.

Однак, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що Компанія “ІнтерПІТ лтд” не отримувала від АКБ “Росток Банк” грошових коштів, отже застосування до спірних відносин положень  ч. 1 ст. 216 ЦК України є неправомірним.

Інших підстав заявлених грошових вимог кредитором не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Компанія “ІнтерПІТ лтд” не отримувала від “АКБ ”Росток Банк” грошові кошти за угодою № 1/у від 19.12.2003р.

Враховуючи вищевикладене, колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм  матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями  1115,  1117,  1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу АКБ “Росток Банк” залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2006р.  у справі № 24/754-б залишити без змін.

Головуючий                                                                          О.С. Удовиченко   

Судді                                                                                      І.Ю. Панова

                                                                                    О.В. Яценко