ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 р. | № Б39/16-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого |
Катеринчук Л.Й. |
Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційну скаргу | Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції |
на постанову | господарського суду Харківської області від 27.03.2006 |
у справі господарського суду | № Б-39/16-06 Харківської області |
за заявою | Аудиторської фірми «Паритет»у формі приватного підприємства |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехснаб –Плюс» |
про | визнання банкрутом |
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника касаційної скарги | Бажинов С.І. (дов. №3602/10/10-025 від 23.10.2006) |
від заявника | Присухіна Н.М.(дов. від 02.10.2006) |
від боржника | не з’явився |
В С Т А Н О В И В :
Аудиторська фірма «Паритет»у формі приватного підприємства звернулась до господарського суду з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехснаб –Плюс» банкрутом на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою господарського суду Харківської області від 27.03.2006 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехснаб –Плюс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено Кардана С.Л., зобов’язано ініціюючого кредитора в п’ятиденний строк опублікувати оголошення в офіційних друкованих органах про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Не погоджуючись з винесеною постановою, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –Дергачівська МДПІ) звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену постанову та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального права, а зокрема, статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Згідно частини 3 ст.6 ( надалі Закон) справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин –підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій. Документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.
Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Зазначена норма закону є спеціальною нормою у законодавстві про банкрутство, яка регламентує спрощений порядок ведення процедури банкрутства щодо окремої групи боржників, зокрема боржників, керівні органи яких відсутні за адресою місцезнаходження юридичної особи.
Постанова суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).
Відповідно до вимог ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” , який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 вказаного Закону , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені , вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п.7 ст.19 Закону).
Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Постановою господарського суду Харківської області від 27.03.2006 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехснаб –Плюс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено Кардана С.Л., зобов’язано ініціюючого кредитора в п’ятиденний строк опублікувати оголошення в офіційних друкованих органах про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до акту державного виконавця Мєрємєря В.П державної виконавчої служби у Дергачівському районі Харківської області від 07.02.2006 боржник за своїм місцезнаходженням: Харківська область, Дергачівській район, с. Готівка, не знаходиться, його майнва не виявлено (т.1 а.с.22), поточний рахунок закрито (лист ХФ АКБ «Правекс-банк»№156-11/2645 від 14.03.2006 (т.1 а.с.40), керівні органи боржника відсутні за його місцезнаходженням, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АБ №053176 від 24.03.2006 боржник перебуває у процесі припинення.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарський суд Харківської області при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом не з’ясував та не дав оцінку факту відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, не дав оцінки іншим доказам на підтвердження припинення господарської діяльності боржником, а тому дійшов передчасного висновку про подальший розгляд справи за спрощеною процедурою шляхом визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У зв’язку з наведеним зазначений судовий акт слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції .
При новому розгляді справи суду слід дослідити наявність обставин відсутності боржника та припинення ним господарської діяльності для ведення провадження у справі за спрощеною процедурою відповідно до статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” застосовуючи принципи оцінки доказів за їх належністю та допустимістю, а у випадку встановлення відсутності правових підстав для здійснення провадження за спрощеною процедурою, - прийняти рішення про можливість здійснення подальшого провадження у справі за загальною процедурою ведення справ про банкрутство відповідно до наведених норм права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції задольнити.
2. Постанову господарського суду Харківської області від 27.03.2006 скасувати, справу №Б-39/16-06 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко