Судове рішення #3077836

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД УКРАЇНИ




 

 


УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 квітня 2008 року                                                      м.Київ      

 

Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду Українив складі суддів:

Сіроша М.В., Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

 

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою спільного Українсько-Австралійського підприємства «Капітал» на ухвалу господарського суду Луганської області від 07 вересня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2006 року у справі №01-10/14-560 за позовом спільного Українсько-Австралійського підприємства «Капітал» до відділу Державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області та відділення Державного казначейства у Старобільському районі Луганської області про стягнення суми, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року спільне Українсько-Австралійське підприємство «Капітал» звернулось до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби у Старобільському районі Луганської області та відділення Державного казначейства у Старобільському районі Луганської області про стягнення з державного бюджету 53416,41грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07 вересня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою  Луганського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2006 року, у відкритті провадження відмовлено.

В касаційній скарзі спільне Українсько-Австралійське підприємство «Капітал» просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для розгляду, посилаючись на порушення  судами норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій  норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України - завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дія чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією і законами України встановлений порядок судового провадження.

На підставі ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України,

У ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття „справа адміністративної юрисдикції" - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Згідно ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України - вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Слід зазначити, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

У відповідності з ч. 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатись, у тому числі, державні та інші органи у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1)     справи у  спорах,  що  виникають  при  укладанні,   зміні,   розірванні  і виконанні господарських договорів та з інших підстав,  а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2)справи про банкрутство;

3) справи    за   заявами    органів    Антимонопольного    комітету   України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

На підставі викладеного, суди дійшли правильного висновку, що даний позов необхідно розглядати за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

                                    УХВАЛИЛА:

 

Касаційну скаргу спільного Українсько-Австралійського підприємства «Капітал» відхилити, а ухвалу господарського суду Луганської області від 07 вересня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2006 року -  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

 

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація