ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2013 р. Справа № 917/31/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
стягувача - Шмельов М.М.
боржника - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Кременчук (вх. №1823П/2-5) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.13 р. за заявою Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Кременчук про надання відстрочки у виконанні рішення по справі № 917/31/13-г
за позовом Приватного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук
до Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Кременчук
про стягнення 2 592 037,56 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.02.2013 р. по справі № 917/31/13-г позов задоволено частково та стягнуто з боржника - Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Кременчук на користь стягувача - Приватного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук 2387720,32 грн. основного боргу, 168930,99 грн. пені, 34119,20 грн. 3% річних та 51815,41 грн. судового збору.
На виконання даного рішення, яке набрало законної сили, видано відповідний наказ № 917/31/13-г від 11.03.2013 р.
Боржник звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою в порядку, визначеному ст. 121 ГПК України, в якій просив суд відстрочити виконання рішення від 21.02.2013 р. по справі № 917/31/13-г до 09.03.2014 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області (суддя Мацко О.С.) від 25.04.2013 р. по справі № 917/31/13-г в задоволенні заяви боржника про надання відстрочки виконання рішення від 21.02.2013 р. по справі №917/31/13-г відмовлено.
Боржник з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалити постанову, якою скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25 квітня 2013 року про відмову у відстрочці виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2013 року по справі № 917/31/13-г та ухвалити постанову, якою відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2013 року по справі № 917/31/13-г до 21 лютого 2014 року.
В обґрунтування своїх вимог боржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають істотне значення для вирішення питання щодо надання відстрочки. Зокрема боржник зазначає, що суд безпідставно проігнорував його доводи стосовно тяжкої фінансової ситуації на Комунальному підприємстві "Теплоенерго" через нерентабельність його підприємства, невідповідності існуючих тарифів фактичній ціні послуг які надає відповідач для населення, тощо.
Зазначені обставини боржник вважає винятковими та такими, що можуть бути підставами для надання йому відстрочки у виконанні рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу стягувач просить оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на відповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, обставинам справи та вимогам чинного законодавства України.
В судове засідання 01.07.2013 р. з'явився представник стягувача, який підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, та просить суд оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення
Боржник в судове засідання свого представника не направив.
Судом вжито всіх передбачених Законом заходів з метою повідомлення боржника про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника боржника, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія приходить до висновку про залишення оскаржуваної ухвали господарського суду без змін, а апеляційної скарги боржника без задоволення, виходячи з наступного:
Як свідчать оскаржувана ухвала, господарський суд відмовляючи боржнику в наданні відстрочки у виконанні рішення, крім іншого, виходив з того, що наведені у заяві боржника обставини в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання судового рішення, в розумінні відповідних положень Закону не є виключними обставинами, які б давали підстави для надання такої відстрочки.
Викладені вище висновки господарського суду відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.1-7.2 Постанови від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відзначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд першої інстанції також правомірно відзначив, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Господарський суд, з посиланням на вказані приписи Закону та роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України, також правомірно встановив, що наведені у заяві боржника обставини в обґрунтування необхідності надання відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, нерентабельні тарифи та велика дебіторська заборгованість, яка підтверджується довідкою № 646 від 08.04.2013 р., не є виключними обставинами, які б давали підстави для надання такої відстрочки.
Боржником не надано належних доказів, які б свідчили про фактичну неможливість виконання судового рішення в даний час.
Також боржником не наведено суду будь-яких доводів та не надано гарантій щодо того, що до 09.03.2014 р. зміняться обставини, та в результаті таких змін він буде в змозі виконати судове рішення по даній справі.
До того ж, до матеріали справи не містять та боржником не надано будь-яких доказів які б свідчили про принаймні часткову сплату існуючої заборгованості.
Крім того, надання відстрочки у виконанні рішення призведе до порушення матеріальних інтересів стягувача та також призведе до негативних наслідків для нього, оскільки останній виробляючи теплову енергію також використовує придбані у власних контрагентів енергоносії, тоді як надання відстрочки боржнику може значно вплинути на платоспроможність стягувача перед власними контрагентами.
Суд першої інстанції надав належної правової оцінки доводам посилання боржника, які останнім також були викладені в апеляційній скарзі, зокрема його посиланням на нерентабельність його діяльності, невідповідності існуючих тарифів фактичній ціні послуг які він надає для населення
До того ж, стаття 42 Господарського кодексу України визначає господарську діяльність як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Тобто, надання відстрочки на підставі тяжкого фінансового стану боржника не може вважатися підставою для застосування положень ст. 121 ГПК України.
Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Підставою для проведення розрахунків між сторонами за спожиту теплову енергію є договір та підписані акти приймання-передачі цієї енергії, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Ні нормами чинного законодавства ні договором не передбачено звільнення від відповідальності у зв'язку з невиконанням державою взятих на себе зобов'язань по відшкодуванню різниці в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що стверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Інших доказів, які б свідчили про наявність виключних об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником не подано.
З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги боржника про скасування прийнятої по даній справі ухвали позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у апеляційній скарзі та вільним тлумаченням окремих положень Закону.
Зазначене зумовлює залишення оскаржуваної ухвали господарського суду від 25.04.13 р. по даній справі без змін, а апеляційної скарги боржника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Кременчук залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.04.13 р. по справі № 917/31/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 03.07.2013 р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.