АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/8449/2013

Головуючий у 1 інстанції:Остапчук Т.В.

Доповідач: Кирилюк Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.

суддів: Панченка М.М., Вербової І.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 11 січня 2013 року в справі за позовом кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 про стягнення несплачених процентів та нарахованої пені, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 29 квітня 2013 року,-

встановила:

16.02.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» від 11 січня 2013 року в справі за позовом кредитної спілки «Центр фінансових послуг» до ОСОБА_1 про стягнення несплачених процентів та нарахованої пені по кредитному договору в розмірі 22 812 грн. 82 коп.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до вимог ст. 6 Закону України « Про третейські суди» розгляд даного спору не був підвідомчий третейському суду та підлягав припиненню.

Крім цього, 10.12.2010 р. по справі №463/10 було ухвалено рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» у справі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав, а тому третейський розгляд підлягав припиненню.

Також заперечувала факт укладення третейської угоди у вигляді третейського застереження в додатковій угоді до договору №13-78/0054/08/162/05 від 16.10.2008 р.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 29 квітня 2013 року ОСОБА_1 в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу, оскільки при її постановленні судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом не було враховано її доводи відносно того, що третейськими судами відповідно до ст.. 6 Закону України «Про третейські суди» не розглядаються справи, якщо однією з сторін є кредитна спілка. При цьому судом не було застосовано норми ст.ст. 6, 53 вказаного Закону та порушено норми ст. 389-5 ЦПК України.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 жовтня 2008 року між кредитною спілкою «Центр фінансових послуг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №В-78/0054/08/162/05.

Відповідно до додаткової угоди від 16 жовтня 2008 р., п. 7.2 кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: «Всі спірні питання, пов'язані з виконанням кредитного договору №В-78/0054/08/162/05 від 16 жовтня 2008 р. вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом відповідно до регламенту третейського суду» (а.с.24).

Належних та допустимих доказів на спростування факту укладення вказаної додаткової угоди суду не надано, в судовому порядку остання недійсною не визнана.

Відповідно до ст. 17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Відповідно до п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). { Частину першу статті 6 доповнено пунктом 14 згідно із Законом N 2983-VI від

03.02.2011 }.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника.

Пленум Верховного Суду України в п.п. 1, 6 постанови від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" роз'яснив, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фiзична особа), котрий придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Таким чином, кредитна спілка «Центр фінансових послуг» відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" не є споживачем, позовна заява про стягнення заборгованості була подана до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов'язок» у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору від 16 жовтня 2008 року, в суді вирішувалось лише питання про стягнення заборгованості.

За таких підстав доводи ОСОБА_1 про непідвідомчість вказаного спору третейському суду є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 389-2ЦПК України до заяви про скасування рішення третейського суду додаються документи, які подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду.

Матеріали справи не містять доказів існування іншого рішення третейського суду у справі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Доводи апеляційної скарги в цій частині також не підтверджені відповідними доказами.

Статтею 389-5 ЦПК України, частиною 3 статті 51 Закону України «Про третейські суди» визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Враховуючи відсутність доведених заявником у встановленому ЦПК України порядку підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог законодавства, а доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва 29 квітня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: